18 жовтня • оновлено в 10:30
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Блоги - Суспільство

Психологічна реабілітація АТОвців: відсутність рішення - втрачені долі людей

12.1т

Продовжу тему психологічної реабілітації і спробую пофантазувати, хто і як сьогодні можуть ефективно освоїти державні 109 млн. коштів, виділених на психологічну реабілітацю. А що ми знаємо взагалі про цю послугу? Це загальна сучасна потреба або ситуаційно обумовлена? А може, взагалі, нав’язана засобами масової інформації? Згодна, що психологічну реабілітацію учасників АТО необхідно розглядати в контексті загальної системи психологічної реабілітації, без відокремлення. Але позбутися політичної складової тяжко, та ще й при наявності державних коштів. А скільки ще витрачено міжнародних коштів на психологічну реабілітацію! Так чому ж висновки від реалізації колосальних фінансових та людських капіталів залишають бажати кращого? Не секрет, що використовуючи політичну складову та починаючи розмову про психологічну реабілітацію учасників АТО, можна збудувати всю систему вцілому, як це і відбувалося в інших країнах під час надзвичайних подій.

Чому в минулому році половину коштів, серед тих, що виділені на психологічну реабілітацію, направили на придбання устілок для ортопедичного взуття, а решту повернулися в бюджет як невикористані? На мій погляд, проблема полягає в невизначеній стратегі та невизначеному матеріальному субстраті для фінансування. А устілки – це ж конкретно!

В організаційному розумінні психологічна реабілітація – це процес взаємодії двох або більше людей (надавача та отримувача послуги) через визначені спосіб та умови. Усі складові даного процесу мають своє фінансове навантаження. Оплата праці надавача послуги, матеріальне забезпечення умов проведення послуги (стаціонар-"ліжко", дений стаціонар – "місце", кімната для проведення індивідуальної роботи, кімната для проведення групових занять тощо), вартість конкретного способу втручання та визначення в матеріальному еквіваленті витрат на отримувача послуги. Головна умова – це залишити людину в звичайному для неї середовище, поруч із близькими та без відриву від виконання родинних та професійних обов’язків, забезпечивши також соціальний супровід. На що конкретно треба скерувати кошти в цьому процесі взаємодії? Нелегка задача. Чи можуть заклади охорони здоров’я проводити психологічну реабілітацію? Звичайно, так! Є спеціалісти психологи, є матеріальне забезпечення умов проведення даної послуги, навіть є обов’язкові індивідуальні програми реабілітації, що включають заходи з психологічної реабілітації, не говорячи вже про кількість пацієнтів. Чи можуть заклади охорони здоров’я отримати кошти за державною програмою "Психологічна реабілітація учасників АТО"?

Теоретично, так. Практично, ні. Заклади охорони здоров’я вже мають державне фінансування на роботу психологів та підтримку або розвиток матеріально-технічного стану, тобто з’ясовується, що подібний процес вже фінансується державою або можна в межах виділених коштів даний процес організувати. Навіть, якщо в закладі охорони здоров’я відсутня посада психолога, головний лікар сам може її ввести в межах наявного фінансування та штатного розкладу. Нелегко визначитися на що конкретно додатково можуть піти кошти з державної програми "психологічна реабілітація учасників АТО" в закладі охорони здоров’я? Нелегко вирішити да і гратися з державними коштами небезпечно.

Рішення знайшлося. Збудовані в радянські часи санаторно-курортні заклади виявилися в скрутному стані, збідніли внаслідок недостатнього фінансування. Тому вони дуже швидко запропоновали санаторно-курортну путівку визначити як процес психологічної реабілітації. І все начебто стало на свої місця. І відповідним закладам добре, вони будуть мати таке довгочікуване державне фінансування, стабільне протягом року, а якщо програма буде декілька років, то і шанси збільшуються. І психологів можно працевлаштувати в санаторіях, да і люди отримали від держави можливість відпочити в санаторно-курортному закладі. Є тільки одне "но"! Перебування учасника АТО в санаторно-курортому закладі протягом 14 чи 21 дня не має нічого схожого з психологічної реабілітацією. Людина знов відривається від родини, роботи, хоча короткотривало, але ізолюється від звичаного життя, що може ще й погіршити ситуацію. Тому і результату до сьогодні не має. Корабель був названий неправильно. Це не психологічна реабілітація, а забезпечення участника АТО пільговою путівкою до санаторно-курортного закладу.

Всі на сьогодні затверджені документи стосовно питань психологічної реабілітації розроблялися в своєї більшості під назву даної державної програми, а тому і не працюють в практичній реальності чи створюють реальні загрози для виконавців (про що говорять існуючи кримінальні впровадження, труднощі освоєння коштів та пошук винних за зрив програми).

Безрезультатні 4 роки роботи державної програми мають стати підставою не для пошуку винних, а ретельного аналізу ситуації фахівцями та внесення швидких змін там, де це буде потрібно. Дійсно, в 2014 році прийняте рішення сьогодні не підтвердило свою ефективність.

Можливо для швидкого виправлення ситуації, що склалася, було би краще змінити назву державної програми, де чітко визначитися саме на що мають бути витрачені кошти сьогодні. А такі пропозиції звучали ще в 2014 році, із зостереженнями не плутати санатоно-курортне лікування з психологічною реабілітацією та про наявність реальних ризиків щодо нецільового використання бюджетних коштів в майбутньому.

Дана ситуація ще раз підкреслює конче необхідність створення Громадської Координаційної Ради з питань охорони психічного здоров’я при КМ України з затвердженим Положенням та планом і графіком роботи для вирішення всіх нагальних питань в цьому напрямку. Впевнена, що розгляд даної ситуації Громадською Координаційною Радою при КМ України (до складу якої мають увійти професіональні фахівці з різних міністерств та відомств) зайшов би найкраще вирішення ситуації, а українці отримали би Закон України “Про реабілітацію”, який з приводу труднощів домовленності, досі покривається пилом.

Відсутнісь рішення в даному питанні – це не тільки втрачені кошти, або нераціонально чи нецельово використані, це перш за все втрачені долі людей та родин, поступове збільшення кримінальної та суїцидальної поведінки з усіма відповідними наслідками.

Не пропусти блискавку! Підписуйся на нас в Telegram

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

1
Коментарі
0
0
Смішно
1
Цікаво
3
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Лисовская Варвара
Лисовская Варвара
Наша волонтерская группа тоже пытается аниматься вопросами ПТСР. Согласна, что нужна продуманная комплексная программа. Не совсем согласна по поводу санаториев и стационара. То, что Вы предлагаете - идеальный вариант для лечения в стадии ремисси. Кстати - старые-добрые санатории-курорты тоже окажутся не лишними. Наши дедывевавшие, а до того голодавшие и, часто, сидевшие, прожили достаточно долгую жизнь, в том числе благодаря ежегодным путевочкам ...Но - здесь не США и не Израиль, отношение к психиатрам - сами знаете какое. Оттого - ПТСР в Украине, как правило, диагностируют уже в острой стадии. Обычно диагностике предшествует сорванная чека гранаты или заряженный ствол, "хочу к хлопцам!", "пострелять всех этих сук!", милиция, дурка...Хорошо, если не морг...Оттого кроме уютной амбулаторной психологическй помощи. КРАЙНЕ НЕОБХОДИМЫ хотя бы 2 (лучше5) оснащенных центров для острых состояний. И заточенных именно на людей переживших войну! Все таки авария-развод это и близко не тот ПТСР...Не стоит забывать - кроме комбатантов у нас еще 1,5 млн беженцев...Там свой амнализ - жил, работал сварщиком, зарабатывал, а потом где-то что-то грохнуло...Полез в подвал - сидит там, с кошаками общается, с работы увольняют, жена в истерике. Это реальнось. КОМБАТАНТЫ, ВОЛОНТЕРЫ, БЕЖЕНЦЫ, ДЕТИ ДОНБАССА. И уже острая стадия в 70% случаев! Потому - считаю крайне небходимыми то-то типа ПТСР скорой и хотя бы одного кабинета в районе. И, конечно, специализирванные центры острых. Интересно услышать Ваше мнение.
Показать комментарий полностью

Блоги / думки

ads pixel