Топтеми:

Псевдовідповідальність: як бізнес спотворює стандарти КСВ

Псевдовідповідальність: як бізнес спотворює стандарти КСВ

У попередніх матеріалах на сайті Lepta простими словами пояснювалося, чому український бізнес повинен активізувати свою участь у вирішенні соціально-економічних проблем суспільства.

Сьогодні мова піде про те, як і з якою метою українські компанії впроваджують міжнародні стандарти соціальної відповідальності (КСВ) і чому "не все те золото, що блищить".

Будь-який бізнес апріорі вважається соціально відповідальним, оскільки здійснює як позитивний, так і негативний вплив на суспільство.

Отже, логічним є головний посил КСВ: компанії повинні запобігати, пом'якшувати і компенсувати будь-який негативний вплив, незалежно від того, продукт це, послуга чи безпосередньо сам виробничий процес.

Станом на сьогодні існує кілька трактувань значення корпоративної соціальної відповідальності, як і моделей її застосування. Основні зводяться до трьох напрямків: компанія повинна оптимізувати свою роботу, пом'якшувати негативні наслідки на навколишнє природне і соціальне середовище і, власне, займатися благодійністю.

Існує також міжнародний стандарт ISO 26000: 2010 "Керівництво з соціальної відповідальності", який чітко регламентує норми і характеристики КСВ.

Основний його посил звучить так: "КСВ – це відповідальність організації за вплив її рішень та діяльності на суспільство і навколишнє середовище через прозору і етичну поведінку, яка є сумісною зі стійким розвитком і добробутом суспільства; враховує очікування зацікавлених сторін; відповідає законодавству і узгоджується з міжнародними нормами поведінки; введена в усій організації".

Детальніше про те, як український бізнес впливає на екологію і суспільство, можна прочитати на сайті Lepta.

Що ж відбувається в реальному житті? Дійсно, все більше українських компаній заявляють про прихильність принципам КСВ. Наприклад, на сайтах "АТБ", "МЕТРО Кеш енд Кері", "Метінвесту" і ще кількох великих гравців навіть з'явився окремий розділ, присвячений соціальній відповідальності.

Але на практиці компанії часто спотворюють первісну ідею КСВ і подають її так, як буде в першу чергу вигідно їм.

Яскравий приклад – нещодавня соціальна ініціатива мережі автозаправних станцій під назвою "Дорога добра". Компанія пропонує відвідувачам придбати каву "в особливому благодійному стаканчику". Його вартість – на 3 гривні дорожча. Виручені кошти компанія обіцяє направити на покупку і ремонт медобладнання дитячих клінік і центрів по всій Україні.

Автозаправки і раніше ініціювали подібні акції. Змінювалося наповнення, символічна ціна "благодійного внеску", але не суть. Компанії цілеспрямовано мінімізують свою участь у вирішенні тієї чи іншої проблеми, по суті перекладаючи витрати на простих людей. У результаті люди допомагають людям, а бізнес мов би залишається осторонь, виступаючи таким собі координатором процесу.

Компанії називають це "поділом соціальної відповідальності" з суспільством. Безумовно, бізнес бере участь у вирішенні проблеми, але явно в меншій мірі, ніж це необхідно. При цьому, про жодне дотримання етичних норм, які прописані в стандартах КСВ, зрозуміло, мова не йде.

Також часто у великих торгових центрах і продуктових супермаркетах можна побачити так звані "соціальні кошики" зі збору коштів або продуктів для нужденних. Бізнес вносить цю ініціативу до себе в список соціальних активностей, але по факту, знову ж таки, бере участь у вирішенні проблем суспільства лише частково, перекладаючи фінансове навантаження на свого споживача і збільшуючи на ділі свої доходи.

Подібні акції можуть мати різний формат, але мета у них одна: відсторонитися від значних фінансових витрат косметичними процедурами, підміняючи власну вигоду ефективними соціальними активностями. Такі ініціативи не можна вважати повноцінною соціальною відповідальністю бізнесу в класичному розумінні норм КСВ.

Подвійні стандарти і підміна понять за своєю природою не можуть бути ефективними, якщо метою є реальне вирішення соціальної проблеми.

Чи можна в такій ситуації говорити про щирі наміри бізнесу допомагати суспільству? Питання спірне. КСВ в такому вигляді не є дієвим інструментом для вирішення соціальних проблем і потреб.

Подібна практика має піти в минуле, а компанії, які дійсно хочуть щось зробити для людей, зобов'язані переглянути підхід до планування і реалізації соціальних ініціатив і проектів.

Саме з цією метою в Україні створюється "Рейтинг соціальної відповідальності бізнесу". Його мета – змінити підхід до взаємодопомоги і сприяти розвитку соціальної відповідальності бізнесу.

Детальніше про Рейтинг, його завдання та можливості читайте на сайті Lepta.

Рейтинг корпоративної соціальної відповідальності реалізується в рамках проекту Lepta в партнерстві з медіахолдингом OBOZREVATEL.

ObozLepta
Чому ви можете довіряти OBOZREVATEL
Поділитися в Facebook