Блог | "Порядок" без Закону? Ніколи знову!
В день пам’яті героїв Крут шість сотень молодих українців, вбраних у мілітарні однострої, маршують Хрещатиком, урочисто складають присягу у Київській фортеці, і після цього…
Що, відправляються на фронт боронити країну від навали? Ой, ні, вони не по цих ділах…
Може, хоча б йдуть зносити незаконні споруди ФСБешного "поцріархату", та визволяти з-за грат ув’язнених позавчора патріотів? Та нє, щось ніби не схоже…
Читайте: Крути: кейс-стаді про зради та Перемогу
Ну ладно, може вони хоча б за прикладом "офісних ховрашків" з всіляких "легіонів" маршують за місто на полігон, вправлятись у обороні на випадок, "якщо Пуйло піде на Київ"? Та ні, навіть це завелика фізична напруга, та й мокро та холодно там…
Виявляється, вся ця крута парамілітарна потуга спрямована проти такої страшної ворожої сили, як "наркомани та алкаші на вулицях Києва". А точніше, ті, кого ці самозвані "захисники порядку" вирішать визнати "алкашем" або "наркоманом".
У мене чимало претензій до "моєї нової/старої поліції/ментовки", але принаймні їх я утримую зі своїх податків, вони мають чітко визначений мандат, а ми, громадяни, маємо слідкувати за тим, як вони цей мандат дотримують, і маємо хай поки недосконалі, але бодай якісь механізми давання їм по шапці за порушення цього мандату. Що ж до "дружинників", то цим "штурмовим загонам" якогось одного їм відомого "нового порядку" я ніякого мандату не давав, і м’яко кажучи не збираюсь.
Читайте: Крути. Український міф
Певно, у мене якісь застарілі уявлення про патріотизм та про роль парамілітарних структур у захисті країни, але якось вся ця націонал-тітушня у мене жодним чином не асоціюється з моїми захисниками, а швидше навпаки – з черговою гопівською бандою, яку слід вчасно знешкодити, причому з усіх міркувань: від елементарної поваги до Закону (без якого Порядок перетворюється просто в ширму для бандитизму та свавільного насилля), до міркувань естетики – щоб не ганьбили справжній національно-визвольний рух, справжніх патріотів та справжні добровольчі військові формування.
Можливо, з цією місією впорається держава. Але якщо виявиться, що перед хамським натиском уніформованої гопоти правоохоронці якось "ніяковіють" (це ж не бійців-добровольців по одному виловлювати та віддавати лугандонським суддям, тут же можна і "в диню" отримати…), або ж якщо виявиться що ця "нова націонал-тітушня" так само "підментована", як була попередня, "антинаціональна" – що ж, доведеться творити інші дружини, із законослухняних громадян, готових захищати Закон від всяких аматорів "нового порядку". Не звикати, впорались в Самообороні Майдану, тож "буде треба – повторимо" (с)
