Топтеми:

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

'Помийна яма! Шкода, що не прибили!' Як побиття журналіста стало тестом на людяність

Чотири переломи зі зміщенням на обличчі, струс мозку і черепномозкові травми. Наш колега, журналіст OBOZREVATEL Роман Груша днями серйозно постраждав від нападу трьох малолітніх відморозків. Його жорстоко побили прямо під під’їздом. Просто так. Задля розваги чи аби розжитися парою гривень.

Роман Груша до побиття

Роман Груша до побиття

Так виглядає наш колега після нападу малолітніх відморозків

Так виглядає наш колега після нападу малолітніх відморозків

Коли Рома вже в лікарні розповідав, як все трапилося – ніяк не міг повірити навіть не в те, що тебе отак просто можуть скалічити. Найбільше його шокувало, що ніхто з очевидців побиття навіть не спробував зупинити виродків. А згодом, коли наш скривавлений колега з потрощеними кістками просив допомогти викликати швидку – люди просто ігнорували прохання.

Новина про те, що трапилося з нашим колегою, шокувала не лише нашу редакцію. Повідомлення з реквізитами для допомоги Ромі поширили багато інших видань, а також численні Фейсбук-пабліки.

І коменти під постами про напад на нашого колегу показали: частину нашого суспільства вразила хвороба, куди страшніша від коронавірусу.

"Может Груша врёт? И нападения не было!? Я б не стала доверять журналЫсту Обозревателя. Хайпа захотел"

"Козёл из "Обозревателя"? Жаль, что вообще не прибили"

"Помойки "Обозреватель" правильно писать!"

"Может это были не малолетки, а активисты? Обозреватель же любит агрессивных молодчиков называть активистами"

"Избили Грушу, как грушу"

"Из Обозревателя никого не жалко"

"Не на лавках надо сидеть, а в спортзале заниматься и самому с малолетками разбираться, ах забыл он с "Обозревателя"…

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

Таких коментарів лише під однією публікацією про нещастя, яке спіткало нашого колегу – величезна кількість. Частина з них написана з акаунтів, які цілком можуть виявитися фейковими. Деякі – авторства користувачів з Росії. Але частину писали реальні люди. Люди, які живуть в Україні. Які ходять з нами одними і тими ж вулицями.

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

Дуже хочеться запитати, наприклад, у Євгенія Панасюка, автора коментаря "Да пофіг, з цієї помойки не жалко, хай дають люлей": а ви співчуваєте лише своїм однодумцям з партії Шарія? Чи співчуття взагалі не входить до базової комплектації любителів червоних кульок?

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

Чи, можливо, Антон Бондаренко з Києва, якому "с Обозревателя никого не жалко" оприлюднить перелік професій, представникам яких можна співчувати і список тих, кого, на його думку, взагалі можна безкарно вбити?

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

А співробітник Київ ФМ, напевно, абсолютно вичерпно може пояснити, чому дозволяє собі приписку "Обозреватель, конечно, помойка…" перед подальшими розмірковуваннями щодо того, що нападників все ж таки варто покарати. Певно, він теж має свою версію щодо того, як сама приналежність людини до тієї чи іншої професії чи місце її роботи визначає, гідна ця людина співчуття чи ні.

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

Редакція OBOZREVATEL дуже вдячна всім українцям, які допомагають нашому колезі стати на ноги після нападу. Які підтримують його матеріально і морально: у Романа попереду довгий шлях до одужання і не одна складна операція. Тільки на імпланти, які йому мають встановити найближчим часом, потрібно 47 тисяч гривень. Тому важлива будь-яка допомога. А слова підтримки після пережитого – взагалі безцінні.

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

"Помийна яма! Шкода, що не прибили!" Як побиття журналіста стало тестом на людяність

А ось тим, хто так активно і голосно зловтішається, хотілося би сказати: ви можете як завгодно ставитися до нашого видання. Проукраїнська позиція, якої OBOZREVATEL послідовно дотримується багато років, дійсно, може подобатися не всім. У такі вже часи ми живемо.

Але якщо вас веселить те, що таку ж, як і ви, людину жорстоко побили, задумайтесь: з вами щось дуже сильно не так. І на відміну від вірусів, цю хворобу навряд чи можна вилікувати. Людяність – це те, чого не можна ні купити, ні імітувати.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

Поділитися в Facebook