Візьміть участь
у розіграші
смартфону на Android Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Суспільство

Передумов для повернення Криму до складу України немає - кримчанка

74тЧитати матеріал російською

Український півострів Крим ось вже чотири роки перебуває в окупації Російської Федерації. Дії Кремля вже призвели до екологічних катастроф, зубожіння населення і тотальної корупції.

Чи зробив Кримський міст життя на півострові кращим, як курортні містечка виживають без туристів, ставлення кримчан до місцевої влади і війни на Донбасі, і найголовніше питання - чи повернеться Крим до складу України - читайте у другій частині інтерв'ю з кримським блогером Ілоною Карачан для OBOZREVATEL.

- Як кримчани реагували на "будівництво століття" - Кримський міст?

- Позитивно люди реагували, бо вірили: цей міст покращить зв'язок із материком - продукти подешевшають, туристи поїдуть. Сподівалися, що Крим оживе. При тому, що він жив, а з 2014 року почав чахнути.

Але натовпів туристів немає. Скажімо, Сімеїз (курортне місто, - Ред.): набережна працює - але людей немає, не відкрито жодного кафе, автостанція порожня - ні людей, ні машин, жодного рейсового автобуса.

Тобто, після відкриття мосту люди мали їхати, а їх немає.

- За рахунок чого зараз люди живуть у курортних містечках?

- Вони виїздять. Якщо раніше якийсь готель, міні-готель біля моря купити було неможливо або треба було за них платити мільйони доларів, то тепер на кожному кроці оголошення: "продам" і "здам в оренду".

При цьому дуже зросли ціни на будь-які послуги. Скажімо, кличеш ти до себе майстра покласти плитку - а у нього як була 10 років тому ціна в 10 доларів за 1 кв. м., так і залишилася. Але при Україні це було 80 грн, а при Росії - це 650 руб. І він або кладе тобі плитку по 650 руб., або не кладе взагалі.

- А як почувається ресторанний бізнес в умовах відсутності туристів?

- Мій знайомий займається реєстрацією підприємств та ІП (допомога при постановці на облік і при знятті) розповідає, що якщо у нього раніше йшла саме реєстрація, то тепер - повальне зняття з обліку.

Люди розоряються: вони спочатку відкривають ресторани, потім скорочують свій персонал, а потім, коли зовсім стає туго, закриваються. І це скрізь і всюди.

Є, звісно, окремі заклади - для людей, які за будь-яких умовах почуваються добре, але в тій же Ялті їх не більше 3-4.

А взагалі люди в Криму почали забувати про якісне харчування. Скажімо, якщо раніше в закладах подавали хорошу, смачну каву, то зараз - щось середнє між кавою, цукром і невідомими помиями.

- Як наразі йдуть справи з безпекою на півострові?

- З безпекою стало гірше: останнім часом почали відбуватися негативні моменти, з яскраво вираженою нездоровою агресією.

Наприклад, нещодавно в Ялті сталася велика бійка - хлопцеві відкусили частину вуха і розбили коліно. Була викликана "швидка", але за той час, що вона їхала, на місце не прибув жоден наряд поліції, жоден загін "козачків", які зазвичай ходять по вулицях один за одним.

Але головне - було таке враження, що громадськість готова до цього. Раніше якщо у нас щось подібне відбувалося, то це мало значний резонанс, а тут склалося враження, що на людей це не справило жодного враження - ніби щоденна, буденна ситуація.

Люди настільки надивилися телевізора і всієї цієї крові, остраху, що їх уже нічим не зачепиш. І це великий сигнал для суспільства.

- Випадки з правопорушеннями, розбоями, вбивствами почастішали?

- Є така статистика, про яку не прийнято говорити: у нас все має бути добре.

Але насправді нічого доброго: в "Лівадію" (лікарня, - Ред.) звертається купа людей, яких було скалічено, влітку зростає кількість крадіжок з розбоєм.

Раніше це все теж було - але не до такої міри.

- А інформаційна політика, ось ви казали, що все має бути добре. Що висвітлюють здебільшого? Досі лякають "бандерівцями" і вихваляють Путіна?

- В інформаційній політиці нічого не змінилося: Україна - це "недокраїна", якої не повинно бути, а те, що зараз вона існує - так ось вона вже майже померла; Путін - цар, це вже з березня офіційно заявлено; ну і все, звісно, добре, а якщо не добре, то ти - "п'ята колона", нацзрадник, агент держдепу або просто "бандера", все дуже просто.

І знаходяться ті, які кажуть, мовляв, що, Росію хочете за ковбасу українську продати? Або, наприклад, що Путін просто не знає про ситуацію на півострові, а якби він знав, то було б усе інакше.

Але при цьому є люди, у яких змінилася свідомість. Скажімо, вони вірили, що після приходу в РФ настане світле майбутнє - але через 4 роки вони б'ють копитом в землю і кричать, що така Росія не потрібна.

Цих людей називають міськими божевільними - бо спочатку вони були активом Ялти, підтримували Росію, а тепер кажуть, що і Путін не справжній, і бояри не ті.

- А багато таких людей, які, скажімо, після ейфорії повернулися в реальність, їх стає більше?

- Так, і їх стає більше. Але не всі вони про це говорять.

Але в принципі основна маса, відсотків 80, як і в будь-якій країні, просто живуть - адже, коли нам показують якогось росіянина, який стояв з плакатом: "Здохну, аби Путіну допомогти", ми на нього дивимося, як на душевнохворого. Але так само ми не любимо, коли хтось усміхається: мовляв, тут так погано, і якщо не "зрада", то п'ята колона, а ти ходиш і посміхаєшся, а так не має бути.

Але якби люди жили краще, цього всього б не було.

- Що жителі півострова думають про кримську владу, чи всі задоволені, наприклад, главою Криму Сергієм Аксьоновим?

- Насправді, він не та фігура про яку хтось би говорив.

Зрозуміло, що він обіймає, не знаю навіть яку, посаду. Але ні він, ні Константинов ("Команда переможців", як вони себе називають), не мають жодної реальної влади - просто сидять на якійсь кількості грошей.

При цьому РФ не допускає їх до будівництва аеропорту чи мосту. Тобто, Республіка Крим ніби сама по собі, а "великі будівництва майбутнього", про які рясніють бігборди - самі по собі, адже якогось керування ними Крим не має.

- Трохи про військову тему, в Україні багато говорили, що Путін збирається зробити з півострова військову базу. Чи відчувається мілітаризація Криму і чи багато військової тематики?

- У селищі Перевальне раніше стояла найбільша військова база - РФ її блокувала в 2014 році. І зараз по трасі біля селища відбувається постійне пересування військової техніки - то польова кухня, то БТРи, то військові заправні машини.

Але в той же час, в Ялті цього немає - навіть не знаю, де потрібно їздити по Ялті, щоб побачити військових. Однак у Севастополі літаки літають просто над головою.

Тому говорити про якусь єдину ситуацію з військовими у Криму дуже складно.

Так само, як і з ситуацією з арештами кримських мусульман - в Ялті за весь цей час не був затриманий жоден з них.

- Військові дії на Донбасі, кримчани підтримують фейкові республіки "ДНР" і "ЛНР"?

- Немає ніякої підтримки. Навіть більше - донецьких тут, м'яко кажучи, не люблять.

Тобто, можливо, десь у кабінетах Кремля і розповідають про якусь підтримку, але від місцевого населення вони її не отримують.

Наприклад, всі таксисти Ялти ненавидять таксистів з ДНР - за те, що вони демпінгують, занижують ціни, возять на старих машинах.

- Питання до корінної кримчанки, Крим повернеться в Україну?

- Я не бачу передумов для того, щоб подібне сталося: за 4 роки я не побачила жодної стратегії повернення Криму, яка гідна була б уваги. Її немає - на жодному рівні.

Ні журналісти, ні активісти, ні політики, ні український політичний бомонд - ніхто в Україні не живе думкою повернення Криму. Адже якби жили, вже було б презентовано кілька варіантів цього. Але нічого ж не робиться.

Тому чекати від кримчан, що вони зберуть свої валізи і підуть в Україну, не варто. До того ж, треба розуміти: з усіх законів РФ першими ми вивчили всі статті КК щодо екстремізму.

І так триватиме доти, доки будь-яка сторона не почне робити конкретних кроків.

- Ілоно, можливо, є щось, що я не запитала, і ви хотіли б донести до читачів?

- Я пам'ятаю Крим за України - і я бачу Крим за Росії. А є діти, які пам'ятають Україну. І якщо вона кине їх остаточно, залишить їх без будь-якої підтримки, вони не захочуть щось міняти.

Я зараз маю на увазі якісь програми з того, щоб дитина могла спокійно, без перешкод приїхати в Україну - піти в який-небудь табір на літо, перебувати у здоровій моральнії атмосфері. Але цього немає, і ці діти - громадяни України - нікому там не потрібні.

Зрозуміло, що є якісь певні умови, але надворі вже 2018 рік, з моменту окупації минуло 4 роки - з усією тією кількістю чиновників і політиків, яка є в Україні, вже мало дозріти якесь бачення того, що своїх громадян треба інтегрувати, незважаючи ні на що. Їм треба показувати альтернативну життя - адже вони її не бачать.

І коли діти, приїхавши в Україну, відчують нормальне ставлення до себе, побачать, що ніхто нікого не їсть і не розпинає, що немає всіх тих жахів, про які їм розповідають, вони змінять своє ставлення до неї.

Першу частину інтерв'ю з кримським блогером Ілоною Карачан читайте за посиланням.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

2
Коментарі
82
114
Смішно
28
Цікаво
155
Сумно
21
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Чернова Евгения
Чернова Евгения
Фу, как противно. Такое впечатление, что, вот будь жизнь с росией лучше, ее бы это вполне устроило. Нафик та Родина Украина и что это вообще такое... Но великая росия ожиданий не оправдала, остается только ныть и винить Украину. росию нельзя - они-де первым делом статьи за экстремизм в новом уголовном кодексе изучили... Лучше бы молчала, честное слово.
Показать комментарий полностью
Demchenko Vyacheslav
Demchenko Vyacheslav
чего-то не понял, а про Крым тут что? где? я тут живу и ничего подобного не слышу, не видел, даже опровергать по пунктам как-то смешно и нелепо. Это не про Крым, это Лимпопо какое-то после американской оккупации. А где про Крым-то?
Показать комментарий полностью
Камилова Татьяна
Камилова Татьяна
Неужели все крымчане какие были, такими и остались, - Украина им должна? Должна показать хорошую жизнь, должна как-то позаботиться о них. Илона как-то не заметила войну.
Показать комментарий полностью

Наші блоги