Історичний день. Українську церкву очікують кардинальні зміни

15 грудня 2018 року — історична дата для українського православ'я.

Саме цього дня представники трьох патріархатів можуть об'єднатися, створивши єдину помісну всеукраїнську церкву. Незважаючи на те, що створення церкви добігає фінального етапу, попереду українців очікує багато викликів.

У чому складність і чи буде створена єдина церква — у матеріалі OBOZREVATEL.

Що саме буде 15 грудня?

Об'єднавчий Собор Української православної церкви. Він відбудеться у соборі святої Софії у Києві. Саме цього дня може бути офіційно створена єдина церква.

Читайте: Об'єднавчий Собор: Росія готує провокації, розсекречено куратора протестів

Потім глава Константинопольського патріархату Варфоломій вручить предстоятелю нової церкви Томос — документ, що підтверджує автокефалію. Як раніше писав OBOZREVATEL, текст документа був підготовлений ще у кінці листопада.

Скільки триватиме?

Очікується, що всі рішення можуть бути ухвалені відразу в один день, у суботу. Щоправда, не виключено, що засідання може тривати і довше. З технічної точки зору це можливо.

Читайте: ''Шалений тиск і погрози'': Порошенко повідомив про ''атаку'' Москви на Томос

"Деякі собори тривають місяцями. Наприклад, другий Ватиканський собор розпочався у 1962 році, а завершився у 1965-му. Все залежить від тих питань, які виноситимуться. Собор — не інституція, яка штампує заздалегідь підготовлені рішення, там відбуваються дискусії", — роз'яснив особливості таких соборів OBOZREVATEL народний депутат від "Народного фронту" Віктор Єленський.

Але розтягування точно не піде на користь об'єднання. Якщо все відбудеться без проблем, Томос Україна може повноцінно отримати вже 6 січня, на Різдво.

Хто буде присутній на Соборі?

Для повноцінної легітимності на Собор мають прийти представники УПЦ МП, УПЦ КП і УАПЦ. Варто зазначити, нинішній Собор не буде архієрейським, як про це повідомлялося раніше. Він, ймовірно, буде помісним. Чому так?

За словами релігієзнавця Олександра Сагана, формат такого собору — саме помісний.

Читайте: Порошенко назвав точну дату об'єднавчого Собору: чого чекати далі

"Щодо Собору — однозначно буде помісним. В усіх помісних православних церквах предстоятеля вибирають лише на помісних соборах. Спроба УПЦ КП змінити формат (рішення Синоду УПЦ КП від 6.12) — це, в їхньому трактуванні — пропозиції, які вони мали обговорити з представниками Константинопольського патріархату", — розповів OBOZREVATEL Саган.

Різниця між "архієрейським" і "помісним" — саме у ранзі і кількості учасників. За першого формату участь беруть лише єпископи. За помісного — мають право приходити єпископи, духовенство, ченці та прихожани.

Важливе питання майбутнього собору — чи будуть присутні представники УПЦ МП. Раніше про таку ініціативу висловлювалися кілька єпископів. Щоправда, за різними даними, може йтися про десяток представників МП.

Читайте: Томос для України: експерт попередив про підлість Росії

"Єдина проблема, на мій погляд, явка представників УПЦ МП. Зараз ієрархи відчувають безпрецедентний тиск з боку керівництва своєї церкви з тим, щоб не допустити їхньої участі у Об'єднавчому Соборі. Ну і треба зазначити, що об'єднуються не церкви, а представники (ієрархи, священики, ченці, миряни). Тому цей процес буде відкритим для всіх охочих і після Собору", — пояснив Саган.

Які рішення ухвалять?

Створення церкви, вибори керівника і прийняття статуту.

"З технічного боку ми повинні ухвалити три рішення — єдність церкви, її предстоятель і статут. Це все має вирішитися протягом одного дня. Але це перший Собор єдиної церкви, не останній. Вирішити на ньому всі питання, які хотілося б вирішити, — і неможливо, і неправильно. Розпочинати революційні зміни — це найкращий спосіб поховати об'єднавчий процес", — пояснив суть Собору спікер УПЦ КП, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).

Читайте: УПЦ МП напророкували ''трагічну'' долю через Томос

При цьому свою назву майбутньої церкви озвучили і в Константинополі. Там пропонують назвати автокефалію "Православна церква в Україні". Щоправда, УПЦ КП такий стан справ не влаштовує. Київський патріархат наполягає на Українській православній церкві.

Дивіться відео за темою

"У цьому власне і полягає принцип автокефалії: що є речі, які церкви вирішують виключно спільно — наприклад, не може одна церква змінити догмати або порядок богослужіння. А є речі, які кожна церква визначає згідно зі своїми потребами і традиціями", — заявив у інтерв'ю ВВС Євстратій Зоря.

Хто стане предстоятелем?

Це одне з найгостріших і найцікавіших питань. Наразі немає чіткої позиції і стовідсоткової впевненості щодо нового глави.

Читайте: Відмова від єдиної церкви і розрив із Константинополем: що вирішив Собор УПЦ МП

Найбільші шанси посісти його місце донедавна мав Патріарх УПЦ КП Філарет. Щоправда, останні тижні вносять свої корективи. Є ймовірність, що він відмовиться від цієї посади на користь іншого, більш компромісного кандидата. Аналогічно може зробити і Патріарх УАПЦ Макарій.

У ЗМІ повідомляють, що главою може стати вінницький митрополит Симеон (Шостацький). Свої корективи може внести і Константинополь. У наближених до церкви колах, за інформацією OBOZREVATEL, обговорюються і серйозні шанси правлячого єпископа Західної єпархії Української православної церкви в США Данила (Зелінського). Також є шанси у єпископа Едмонтонського Іларіона. Нібито їхні кандидатури розглядає і сам Варфоломій.

Читайте: РПЦ розірвала відносини з Константинополем: що це означає

Серед можливих претендентів розглядаються також "варяги". Так, у ЗМІ з'явилася інформація, що одним з них є митрополит Гальський Еммануїл. Наразі митрополит очолює велику єпархію з центром у Парижі (Франція). Він уже прибув в Україну, з ним зараз обговорюються тонкощі проведення Собору.

Але з огляду на специфіку переговорного процесу, його кандидатура маловірогідна. Відсутність підтримки серед місцевих архієреїв у закордонних єпископів OBOZREVATEL підтвердило і власне джерело в АП.

Які є небезпеки?

Їх відразу кілька.

Перша — сторони банально не дійдуть консенсусу. Не буде знайдено компроміс, який влаштовує як Константинополь, так і українські церкви. Каменів спотикання може бути дуже багато, від форми голосування (закрита чи відкрита), до розподілу посад.

Читайте: Томос для України: відповіді на 5 головних запитань

Слід зазначити, Томос Україні був тільки створений, але не підписаний. Тому нічого не заважає Константинополю в разі серйозних проблем відкласти офіційне вручення документа до кращих часів.

Друга — Росія може зірвати об'єднання церков. Може йтися як про провокації ззовні, так і про внутрішні церковні загострення. З огляду на крихкий переговорний процес між церквами, посіяти хаос за великого бажання і відсутності протидії не так уже й важко.

Як повідомляє Служба безпеки України, на 15 грудня в низці українських областей вже анонсовані хресні ходи. У відомстві побоюються, що в рамках акцій почнуться сутички з правоохоронцями.

Якщо ж у суботу будуть ухвалені всі рішення — в Україні розпочнеться тривалий процес об'єднання на місцях. Щоправда, після офіційного визнання Константинополем єдиної православної церкви в Україні процес переходу єпархій на місцях буде істотно спрощений. Саме на це і сподіваються майбутні "батьки-засновники" церкви.