17 лютого • оновлено в 14:17
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Суспільство

Вже з 1 вересня: які сюрпризи приготували українським школярам

105.6т
Читати матеріал російською

Українська школа з 1 вересня переходить на нові стандарти, згідно з освітньою реформою. Віднині учням мають не лише давати знання, але і вчити застосовувати їх у повсякденному житті.

Які зміни чекають на школярів, як реформують традиційну систему оцінок, чи варто батькам платити внески і побори, чи загрожує школам України масове закриття - про це розповіла у ефірі ObozTV радник міністра освіти і науки Іванна Коберник.

- Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко заявляв, що 1 вересня - "початок дії нової реформи, тому саме зараз дуже важливо доправити до шкіл нове обладнання та підручники". Можете розповісти про це детальніше, а особливо про ці нові підручники?

- Нові підручники - це тільки частина того, що буде у новій українській школі. Насправді держава вперше виділила суттєві кошти на освітній простір. У новій українській школі повинні навчати не лише підручники, але й освітній простір. Школа перетворюється з дисциплінарного закладу на розвивальний. Тобто простір, у якому перебувають діти, теж має розвивати.

Ще у квітні уряд виділив цільову субвенцію на освітній простір - 1 млрд грн. На всю нову школу виділено близько 2 млрд грн, але 1 млрд грн був виділений саме на розвиток нового простору. Вони виділені на кожен регіон однаково, тобто не так, як було раніше: яку область новообраний депутат пролобіював, туди гроші і пішли.

Гроші розподілялися відповідно до кількості учнів, класів та шкіл в області. Але їх розподіляла у межах області місцева влада. Вони так само мали дофінансувати певну частину. Якщо ми кажемо про міста обласного значення, то це 30%, ОТГ і райони - 90/10% (90% державних коштів, 10% місцевих коштів). Гірські райони та райони на лінії зіткнення мали дофінансувати лише символічні 5%.

- Якщо ми говоримо про 1 вересня, старт впровадження нової української школи, то що відчують на собі першачки, ті, хто повернеться до навчання, та їхні батьки?

- Я сподіваюся, що батьки першачків вже ознайомилися з концепцією нової української школи. Новий закон регулює нове ставлення до дітей у школі - не тільки до дитини, він взагалі поставив людину у центр освітнього процесу. Тепер є не просто система, якій ти маєш відповідати, а навпаки – є людина зі своїми освітніми потребами, особливостями.

Завдання освіти - розкрити якості цієї людини, які у кожного різні. Це перехід на компетентнісний підхід - школа переорієнтовується, вона повинна не тільки дати знання, але й навчити ці знання застосовувати у повсякденному житті.

Зараз діти дуже рано втрачають мотивацію до навчання, тому що ніхто не може відповісти на поставлене запитання - навіщо це вчити? Новий державний стандарт складено таким чином, щоб дитина могла отримати ці відповіді, щоб вивчала саме те, що потім може використати.

Дуже багато означає комунікаційна компетентність: вміння спілкуватися, висловлювати свої емоції, розуміти емоції інших людей, вміння працювати у команді, знаходити своє місце у команді та виявляти свої лідерські якості - цим теж має займатися школа. Для цього всі 22 тис. вчителів, які набирають першокласників, пройшли перенавчання - онлайн-курс, а також три сесії очних тренінгів в обласних інститутах післядипломної освіти. Така практика була вперше, хоча стандарт змінювався втретє.

- Якщо ми говоримо про перший клас, то, виходить, решта класів продовжить навчання за старою програмою? І що буде з другокласниками через рік – перший рік у них пролетів класно, а потім?

- Державний стандарт затверджено на чотири роки - це початкова освіта. Звісно, реформа вводиться поступово.

- Ми рухаємося лише у початковій школі?

- Поки так. Якби в України були необмежні грошові запаси, то, можливо, можна було впроваджувати цю реформу швидше. Але моя версія, що ми робимо правильно - 22 тис. вчителів-класоводів і майже 20 тис. вчителів англійської мови, які теж пройшли перекваліфікацію. Іноземну мову треба вчити саме з нахилом на комунікацію, що завжди було слабким місцем під час вивчення іноземних мов.

Тобто вони мають вчити розмовляти, комунікувати. У цьому нашому міністерству дуже допомогли іноземні партнери, ці курси проходили на базі British Council, Goethe Institut та Французького інституту в Україні. Вперше цього року будуть видані два британські підручники англійською мовою: вони перемогли у конкурсі, будуть надруковані і привезені в Україну.

- З приводу початкової школи: чи правильно я розумію, що це буде схоже на скандинавські школи? Там ніхто не сидить рядами, а якщо вони, наприклад, вивчають лід, то ідуть на вулицю і з ним взаємодіють.

- Це існує не лише у Скандинавських країнах. Це і є компетентнісний підхід, який застосовується у більшості європейських та західних країн, і виправдав свою активність вже на двох поколіннях випускників. Україна приєднується до цього провідного тренду. Саме такий тренд використовують ті країни світу, які показують високий рівень освітніх знань.

Але впровадження реформи відбувається після пілотування. Протягом цього навчального року 100 шкіл уже пілотували і навчалися приблизно так. Це чотири школи у кожній області – дві у містах і дві у селах, щоб можна було порівняти. У кожній школі по два класи – маємо 200 класів, де це пілотувалося.

Вчителі кожної області могли ознайомитися з таким досвідом. Діти щоранку збиралися у коло, ділилися враженнями, обговорювали майбутній день тощо. За дослідженнями фахівців, за рахунок такого підходу діти не втрачають мотивації. Батьки, звісно, стривожені, бо немає такого дисциплінарного контролю, який був у них.

Але, тим не менш, переважна більшість батьків ставиться із задоволенням до таких впроваджень, бо діти хочуть іти до школи, їм подобається. До того ж діти набагато швидше здружилися: вже у жовтні всі знали, як кого звати. Відповідно, діти активніші і легше висловлюють свою думку.

- А домашні завдання?

- Домашніх завдань як і не мало бути, так і не буде. Діти у цьому віці ще занадто маленькі, вони проходять адаптаційний період, і те, що їм необхідно, вони повинні отримати у школі. Звісно, може бути побажання вчителя, наприклад, запропонувати батькам провести спільний експеримент, бо це спільна робота, яка зближує і дуже подобається дітям.

- А з другого класу домашнє завдання?

- Воно може бути або ні – на розсуд школи. До того ж у першому-другому класі не рекомендовано бальне оцінювання (раніше з другого класу вже оцінювали). Має бути вербальне оцінювання, але не просто слова "добре", "молодець" тощо. Я, як мама, коли бачу це слово – не розумію, що воно означає. Все одно наш мозок перекладає це на бали. Тому має бути якась поширена характеристика, тоді ти розумієш, чим дитина займалася у школі.

- Як оцінюватимуть першачків?

- За новим стандартом, у початковій школі має бути формувальне оцінювання. Для нас звичне бальне, підсумкове оцінювання: ти зробив якусь роботу і отримав оцінку. Формувальне оцінювання зовсім інше, воно має оцінювати не результат, а процес. Це зворотній зв’язок – як твоя дитина працює.

- А батьки не заплутаються у тому, наскільки успішною є їхня дитина?

- Якщо вони не будуть сфокусовані на тому, що було 30 років тому, то все буде гаразд. Нова українська школа визнає цінність кожної дитини: це зазначено і у стандартах, і у законі. Кожна дитина розвивається у своєму темпі. Батькам важливо дізнатися, на якому етапі вона перебуває: хтось швидко читає, тому що він швидко мислить і говорить, а хтось повільно читає, адже повільно говорить, але у нього хороша пам’ять і аналітичний склад розуму.

Саме таку інформацію повинні отримувати батьки. Для того, щоб спростити цю роботу, був розроблений проект "Свідоцтво досягнень": цей документ має замінити табель. Я сподіваюся, що надалі у школі взагалі не буде слова "табель". Бо якщо ми повернемося до етимології цього слова, то у перекладі воно означає "відомість".

Табель і школа - несумісні слова. Має бути "свідоцтво досягнень", щоб засвідчити, активна дитина чи ні: це не добре і не погано. Але це лише початкова школа, у старших класах, звісно, з’явиться підсумкове оцінювання. В тій чи іншій формі воно з’являтиметься у третьому класі, але не одразу - поступово.

Головне завдання перших двох класів – підготувати дитину і батьків, що таке оцінювання є нормальним. Це просто зворотній зв’язок, щоб ти бачив, що відбувається з твоєю дитиною. Тобто це має бути поширена вербальна розповідь про твою дитину, яка дає повне розуміння про перебування дитини у школі.

- Якщо ми говоримо про нову школу, зрозуміло, чому будуть навчати дітей, які нові цінності. Але чи відіб'ється це на самих приміщеннях?

- Вперше були виділені такі великі кошти урядом, і вони виділені на освітній простір. Але далі все залежить від активності та вмотивованості місцевої влади. Є області, які швидше розподілили гроші, оголосили тендери, закуповують і постачають все це у школи. Є області, які відстають. Наприклад, є місто Київ, яке доклало на 90% більше, аніж мало бути. Тому коли я чую у Києві про якісь батьківські внески чи збори на щось, я можу лише знизати плечима, якщо батьки погоджуються це платити. Конкретно у Києві вкладено в освіту дуже великі кошти. Загалом понад 100 млн грн вклали в оснащення.

- У столиці батькам не варто платити?

- Ні, не варто. Я думаю, що їм варто насамперед поцікавитися підставами: чому школа вирішила, що батьки мають щось заплатити.

- Навіть якщо йдеться про харчування?

- Харчування – це інше. Воно фінансується з місцевого бюджету. Як розподілена саме ця субвенція: 40% – закупівля дидактичних матеріалів для першого класу, всі навчальні матеріали, щоб діти не лише з підручниками сиділи, а могли робити будь-які операції. Ще 40% - на навчальні меблі, 20% — комп’ютерне обладнання, бо вчитель має підготувати якісні матеріали для учнів.

- Я знайшов вражаючу статистику. За тридцять років кількість учнів зменшилася майже удвічі. Чи є загроза зменшення кількості шкіл і зниження зарплати вчителів?

- Тенденцію ви описали дуже правильно. 26 років ми закривали очі і не зважали на цю проблему. Перед впровадженням реформи зарплати вчителям двічі підняли, тобто їх просунули у тарифній сітці на кілька розрядів уперед.

Другий момент – у нас серед країн Європи найнижча пропорція, мається на увазі співвідношення вчителів і учнів. Тобто у сільській місцевості, де навчається 30% учнів, розташвоані 70% шкіл.

Результати саме оцих малокомплектних шкіл, де мало дітей і багато вчителів, вражаюче низькі. Діти, які навчаються у цих школах — дискриміновані і позбавлені нагоди отримати якісну освіту. Їхні результати ЗНО набагато гірші, ніж у переповнених міських школах. Тому, якщо ми говоримо про інтереси якісної освіти, ми повинні забезпечити інтереси цієї дитини.

Звісно, це складне питання: людські долі і чиїсь зарплати. Але у малокомплектній школі найдорожче утримання учня може бути до 40-50 тис. грн на рік. При цьому витрати на одну дитину у міській школі – 9 тис. грн на рік. Більше того, у тих малокомплектних школах гірші результати в дітей і нижчі зарплати у вчителів.

Існує нагальна проблема оптимізація мережі: створення опорних шкіл. Зараз це не означає закриття шкіл, закриття відбувається не так часто. Частіше відбувається зниження ступеня. У маленьких селах залишається молодша школа, щоб дитина могла туди ходити, а от з п’ятого класу відбувається перехід до опорної школи, яка містить більше дітей з різних сіл.

На такі школи уряд виділяє навіть більше грошей: на лабораторії і техніку. Існує вища ймовірність привабити туди кваліфікованіших вчителів. Ще одна проблема малокомплектних шкіл — один вчитель міг викладати декілька зовсім різних предметів. А в опорних школах вчитель матиме достатнє навантаження на свій основний профіль. Але це все вирішує місцева влада: закриття шкіл, зниження ступеня тощо.

- Скільки вчителів можуть залишитися без роботи?

- Мені важко відповісти. Зниження ступеня відбувається не завжди до молодшої школи, часом до дев’ятого класу.

- Ми говорили про західний досвід. Нещодавно у Франції президент Макрон підписав законопроект про заборону мобільних телефонів та інших технічних засобів у молодшій і середній школі. Чи буде подібна заборона в Україні?

- Це було рішення у Франції. Зараз у нас зворотна ситуація. Наші вчителі звикли озиратися через кожну дрібницю на міністерство і чекати подібного листа. Ми із впровадженням реформи бачимо зараз в Україні більше свободи. Мені здається, це питання можна вирішувати у школі. У багатьох школах зараз і так регулюють заборону використання мобільної техніки. Думаю, діти мають право зв’язуватися з батьками, але не можуть робити це на уроках.

Підсумки дня з Вадимом Колодійчуком дивіться щодня по буднях о 18:00 на ObozTV.

Ми в Telegram! Підписуйся! Читай тільки найкраще!

Читайте всі новини по темі "Пряма трансляція" на сайті "OBOZREVATEL".

2
Коментарі
22
15
Смішно
66
Цікаво
17
Сумно
2
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Нивмерущий Дохлик
Нивмерущий Дохлик
Такими темпами ещё долго будем ждать умных детей. Особенно с 20% на компьютеры...
Показать комментарий полностью
Ски Андрей
Ски Андрей
хрень полнейшая!
Показать комментарий полностью

Новини сусільства

Топпублікації

Топблоги