Блог | Нарешті ми визнали ру*ню агресором!
І хочеться порадіти, що краще пізно, ніж ніколи ми таки визнали русню агресором. Й решті давно перезрілих рішень типу відміни АТО тощо.
Але:
1) Здається, депутатів поставили перед виделкою. Законопроект не повний і не якісний, але спробуй не проголосуй за визнання рашки агресором - й розірвуть же.
2) Тепер маємо шизофренічну ситуацію, коли є дипломатичні стосунки з країною, яку самі ж офіційно виграємо агресором. Понад те - маємо з нею договір про дружбу. Аргумент про те, що, мовляв, не можна його розривати, щоб змусити його виконувати країну, яку ми визнали агресором - це ще більша шизофренія.
Читайте: Донбас, ласкаво просимо додому
3) При будь-яких розкладах не розумію не визнання "днр/лнр" терористичними організаціями. Ми ж й так ніби відмовляємося про щось офіційно говорити з захарченками. Так в чому логіка, щоб їх не визнати терористами й закрити питання раз і назавжди?
4) Вже писав, що винесення Криму за лапки тактично зрозуміле. Але стратегічно - неправильне. Ми так й не маємо жодної притомної стратегії повернення АРК.
5) Вже очевидно, що ніяких серйозних рухів до виборів у цих вікопомних питаннях не буде. І от це бісить найбільше. Знову продовжуємо гратися у гібридність. В тих питаннях, де це межує з банальною безхребетністю.
