Блог | Нафіг він нам треба? У нього мати сєп*рша
Про батьків і дітей та необережні слова.
Спочатку ви постите фотки Даші Каземирової. Бо смерть красивої школярки повертає війну зі стану рутини в шокуючу подію. Потім знаходяться знімальні групи розумників, які відшуковують проблемних родичів загиблої і розкручують їх на сенсацію: "Это ВСУ девочку убили, а не наши ополченцы". У підсумку спільнота робить висновки: добре, що загинула, так ватним курвам і треба.
Два місяці тому те саме ТСН викрутило сенсацію від якогось міського божевільного, що Олега Сенцова начебто отруїли, а одне видання побігло виціджувати у матері політичного в’язня Кремля експертні заяви, що "Крым все одно Россия". І сьогодні, коли треба синхронно арбайтен заради вмираючого Сенцова поміркована спільнота заявляє: накуй він нам треба, у нього мати сепарша.
Ми, любі друзі, з відсутністю мозкової гігієни далеко від Росіі не відійдемо. Знімальні групи хоча б поцікавивсь беком перед тим, як провокувати родичів у стані афекту: мати Сенцова в Криму, бо там є заклад для навчання сина-аутиста. Дарья Каземирова пішла жити до баби з дідом, бо удома тисли матір із вітчимом. Ви через особисті "але" ставите загрозу мільйонів, які цю єресь дивляться вечорами у праймовий час.
Мене не цікавить, що кажуть бабусі і чоловіки 45, які навесні про*рали свої домівки в той час, як у Харкові чи Одесі було жорстке рубилово до розбитих голів, а то і летальних результатів. Мене слабо хвилюють проблеми переселенців лише з одного моменту: якщо ти здорова людина працездатного віку, то лише твої проблеми, що ти не знайшов роботу і орендоване житло. Але я завжди протягую руку сироті, інваліду чи в’язню ФСБшної машини. Навіть якщо знаю, що ефір про кримських в’язнів матиме маленькі рейтинги.
Читайте: Девочку убили во дворе собственного дома
Ці бабусі з-під Торецька, які в стані афекту розказують про обстріли ЗСУ — відпрацьований матеріал, який жалкує за молодістю, за впевненістю в завтрашньому дні. Який за пайку і обіцянку піде куди завгодно. Чия активність сконцентрована у трьох напрямках: за пенсією в Ощадбанк, за похмелем у "Море Пива", за розвагами на зібрання локальних маргіналів.
Коли я бачу дітлашню із Донецька чи Криму в колорадських стрічках чи портретами Гіві та Мотороли я схвильована більше — виростає покоління, для яких "ЛДНР" не привозна декорація, а справжня Батьківщина. А іншої вони не знають. Тому те, що за п’ять років під Торецьком виросла дитина, яка не боялась висловити проукраїнські погляди в соцмережі попри нездорові ватні настрої в родині — це плюс. І те, що із усією родини уламок міни вибрав і убив здоровий пагінець оце горе.
Нема сенсу боротися за те, що не хоче вмонтовувати я в цю країну. Є смисл не підживлювати оцю ватну бабушкіность обіцянками пенсій,преференцій і за*біче*кого життя після настання швидкого миру, як то роблять сотні політиків у передчутті виборчого сезону.
Читайте: Это позволительно только тупым пропаган*истам
Ви би не слова алкоголічок брали до уваги, а те, що з розривом у два дні загинула оця хороша Даша 15 років, а паралельно ще й 22—річний снайпер Богдан Коломієць із Вінниччини. Це плата за багаторічну "внєпполітікі" і плямкання і сторону Москви. Це плата за підживлення нездорових паразитальних настроїв нинішніх окупованих територій і те, що журналісти два десятиліття робили свою роботу через м’яке місце.
PS/ Читаючи коментарі, вкотре здивувалась, як багато вгодованих авторок вважає, що ЗСУ вбиває дітей Донбасу. А ми там хочемо, аби світ масштаби горя зацінив. Ну-ну, нація хронічних про*общ*ків.
