Блог | Карантин і ЗНО: абітурієнти у вогні
Введення карантину в Україні негативно вплинуло не лише на педагогів, а й на інших учасників освітнього процесу. Особливо сильно він зачепив випускників 9 та 11 класів. Підготовка до іспитів, оформлення документів, організація вступних випробувань до закладів вищих рівнів освіти стали проблемою для всіх — школярів, педагогів та батьків.
Згідно з офіційною статистикою, станом на 2019/2020 навчальний рік в Україні є 346,2 тис. учнів 9 класів та 211,3 тис. учнів 11 класів. Порівняно з попереднім роком кількість учнів 11 класів зросла на 12%. Кількість учнів 9 класів за цей період суттєво не змінилася: вона зменшилась всього на 1,3% порівняно з попереднім роком.
Так, цьогорічна державна політика щодо дистанційного закінчення школи та вступної кампанії стосується як мінімум 557,5 тис. потенційних абітурієнтів. Це 1,5% від фактичної загальної кількості населення України. Але варто брати до уваги й те, що складати екзамени та вступати до закладів вищих рівнів освіти збираються не лише випускники цього року.
До прикладу, на зовнішнє тестування 2020 року зареєструвалися 379,5 тис. осіб. Пропорційно випускники 11 класів цього року складають лише 55,7% від усіх зареєстрованих учасників. Тобто, є й інші категорії громадян, які також планують продовжувати своє навчання попри карантин та його незручності.
Проблеми випускників — проблеми держави
Попри продовження карантину, учні випускних класів повинні вчасно закінчити школу та зробити новий крок у доросле життя. Які проблеми створили карантинні обмеження для випускників?
Першою проблемою є неповноцінне освоєння шкільної програми випускниками. Перехід на дистанційний формат навчання поставив випускників у дуже невигідне становище. Фактично вони вимушені самостійно закінчувати шкільну програму та готуватися до вступних екзаменів. Це суттєво вплине на успішність складання вступних екзаменів/ЗНО.
Друга проблема стосується оформлення офіційних документів випускників у школах. Йдеться про документи про здобуття базової і повної загальної середньої освіти — атестати і додатки до них. Без них жоден абітурієнт не зможе вступити до закладів вищих рівнів освіти. Зобов’язання зібрати та обробити необхідні дані по випускниках, забезпечити оформлення і своєчасну видачу цих документів напряму покладене на самі школи та місцеві департаменти освіти і науки.
Також виникає питання, коли освітянам, які залучені до оформлення документів випускників, іти у свої законні відпустки. Змусити їх брати відпустки під час карантину ніхто не може. А поступове перенесення термінів проведення вступних екзаменів/ЗНО означає, що у відпустки вони зможуть піти лише після закінчення екзаменаційного періоду.
Це пов’язано з тим, що ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за державну підсумкову атестацію (ДПА) в 11 класі. Канікулярного періоду для відпусток просто не вистачить, тому або відпустки окремих педагогів будуть не до кінця реалізовані, або новий навчальний рік розпочнеться не для всіх працівників вчасно.
Третя проблема — організація вступних екзаменів та ЗНО. Вона є найсуттєвішою для майбутніх абітурієнтів, оскільки впливає на повноту реалізації права всіх громадян на освіту відповідно до ст. 53 Конституції України.
Вступні екзамени для випускників 9 класів покладені на плечі начебто автономних закладів спеціалізованої та передвищої освіти. Вони зобов’язані самостійно провести конкурсний відбір абітурієнтів з дотриманням всіх карантинних вимог, які мають бути дотримані при проведенні ЗНО для випускників 11 класів.
Саме ж зовнішнє тестування проводиться безпосередньо Українським центром оцінювання якості освіти (УЦОЯО) та Міністерством освіти і науки. Від його результатів залежать оцінки підсумкової атестації з основних предметів та рейтингові місця абітурієнтів при вступі до закладів вищої освіти.
Проґалини у знаннях? Ні, не чули
“У тестах дуже мало завдань, які ґрунтуються на навчальному матеріалі, що вивчається у квітні-травні 11 класу. Таке завдання може бути взагалі одне на весь тест” — зазначають у МОНі. Звичайно, зміна завдань у тестових зошитах ЗНО, більшість з яких вже надруковані, на сьогоднішній день є недоцільною та неможливою.
Все ж сама позиція Міністерства є доволі суперечливою. Насправді карантин забирає у випускників майже всю весну, тому значну частину шкільної програми вони мають освоїти самостійно. Йдеться не про “одне завдання на весь тест”, а про комплексний підхід до засвоєння матеріалів.
Зважаючи на “автономію” закладів освіти, останні самі впорядковують проходження навчальної програми учнями. Тому поінформованість МОНу по рівню підготовки випускників до екзаменів у різних регіонах є недостатньою. Стосується це не лише запланованої програми на весняні місяці, а й повторення всього пройденого матеріалу, консультацій з викладачами, психологічної підготовки до іспитів.
У дистанційному форматі виконати такі завдання доволі складно, оскільки не всі заклади освіти мають необхідне матеріально-технічне забезпечення, належні умови для можливої допомоги випускникам та вмотивованість з боку педагогів. Влада могла б апелювати до того, що це індивідуальна справа кожного випускника — самостійно забезпечити якісну підготовку до ЗНО. Але все не так просто: ЗНО не лише визначає конкурсні бали вступників, але й є оцінкою за ДПА в 11 класі.
Тобто, воно зокрема вказує на якість надання освітніх послуг державою. І саме остання має за будь-яких умов повноцінно реалізувати та захистити права учнів на загальну середню освіту. Те саме стосується випускників 9 класів і рівня їх підготовки до вступних екзаменів.
Наразі ж у чиновників все зводиться до того, коли саме буде скасованим карантин. До уваги не береться неспроможність влади ефективно діяти у вирішенні проблематики навіть після скасування обмежень. Це пов’язано з відсутністю належних умов для реалізації політики, обмеженими адміністративними та фінансовими ресурсами, неузгодженістю рішень різних владних органів. Тоді, можливо, проблема не лише в карантині?
