Прийміть участь
в розіграші
квадрокоптера з HD камерою Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

Прапори Росії в Криму неабияк порідшали - Джемілєв

13.6тЧитати матеріал російською

11 березня 2014 року в Криму прийняли "декларацію про незалежність" і тут же призначили "референдум" про статус півострова на 16 березня 2014 року. Завдяки збройним російським військовим і масовим фальсифікаціям, нібито 96,77% жителів висловилися "за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації".

Кримчанам обіцяли краще життя, підвищення соціальних стандартів, відсутність корупції і розвиток інфраструктури півострова. Штучно створювалися багатотисячні мітинги, які стояли за "історичне повернення Криму додому в РФ".

Як змінилися настрої кримчан через 4 роки після анексії, як живеться кримським татарам і які загрози несе президент РФ Володимир Путін півострову - "Обозреватель" дізнавався у народного депутата від Блоку Петра Порошенка і уповноваженого президента України з прав кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

- З дня анексії Криму з боку Росії пройшло вже 4 роки, в кінці минулого року ви говорили про те, що понад 20 тисяч кримських татар виїхали з півострова. Скільки ще кримських татар проживає на півострові?

- Точними цифрами про чисельність людей, що покинули територію Криму після його окупації, ніхто не володіє, а всі цифри, які час від часу публікувалися в пресі, мають оціночний характер. Дуже можливо, що реальні цифри дуже далекі від тих, які ми називали.

Протягом минулого року ми говорили про приблизно 50 тисяч людей, які залишили Крим після окупації, близько половини яких складають кримські татари. Але, наприклад, ректор Таврійського університету професор Владимир Казарін стверджує, що чисельність тільки студентів і викладачів вузів Криму, що залишили півострів, становить близько 50 тисяч.

Складається зовсім інша картина демографічних змін в Криму, якщо вважати істинними результати тієї перепису, яку провели окупанти в жовтні 2014 року. Так, згідно зі статистикою Рескомнацу АРК до окупації, чисельність етнічних росіян в Криму становила 58%, українців 24,4%, кримських татар 13,5%. За російської перепису в жовтні 2014 року, тобто приблизно через півроку після окупації, вимальовується зовсім інша ситуація російських 66%, українців 15%, а кримських татар 10,5%. В абсолютних цифрах виходить, що чисельність українців зменшилася на 230 тисяч, кримських татар приблизно на 50 тисяч осіб.

Звичайно, до результатів таких речей в Росії як вибори, соцопитування референдуми, перепису населення і т.п., та й взагалі до всієї їхньої статистики, як відомо, треба підходити вкрай обережно, бо часто цифри відображають не реальний стан, а підводяться до потреб їх пропаганди. Наприклад, по цьому перепису даних про кримських татар можна взагалі не брати до уваги, тому що багато кримських татар просто ігнорували цей перепис, а в деякі їх селища "переписувачі" навіть не заходили. Тому вони написали ту цифру, яка їм заманулася.

Що стосується етнічних українців, то тут справа дещо складніша. Однозначно, що такого великого відтоку українців (230 тисяч за півроку) не було, але могло статися інше. Цілком очевидно, що тут має місце такий же феномен, який стався через кілька років після Голодомору 1932-1933 років, коли багато українців на всесоюзних переписів 1937-го і 1939-го роках називали себе росіянами, оскільки розуміли, що кілька років тому їх убивали голодом тільки за те, що вони українці.

Відтік кримських татар з Криму, на жаль, триває, хоча Меджліс постійно звертається до співвітчизників із закликами не залишати батьківщину, куди домагалися повернення після депортації 1944 року так багато років і впертою боротьбою з режимом. Але однозначно те, що майже всі кримські татари після закінчення окупації будуть повертатися до Криму.

– Як Меджліс, враховуючи заборону на діяльність, підтримує татар в Криму? Які є можливості у організації для цього?

Діяльність Меджлісу на території Криму після окупації, оголошення його окупантами "екстремістською антиросійською організацією" і заборони, звичайно, значно обмежилася, але, зрозуміло, не припинилася. Просто змінилися деякі форми діяльності. Та й взагалі заборони для кримських татар справа звична, причому, заборони і репресії ще більше консолідують народ. До речі, Меджліс кримськотатарського народу забороняли і оголошували "антирадянської організацією" відразу ж після його створення в червні 1991 року, але через півроку згинув сам радянський режим, а Меджліс діє і понині. Вважаю, що те ж саме станеться і з окупаційним режимом.

– Також вже на початку цього року ви оприлюднили інформацію про 49 викрадених на території Криму. Це з числа кримських татар, або ж загальна кількість зниклих? Викрадають за проукраїнську позицію? Що робиться для їх пошуку, і чи є позитивні результати?

Мова тут йде про всі викрадених на території Криму після його окупації. 19-ти з них вдалося вирватися і перебратися на материкову частину України всі етнічні українці, 6 осіб (всі кримські татари) виявлені мертвими і зі слідами тортур, двоє пізніше були виявлені в місцях позбавлення волі і потім засуджені за політичними мотивами, 16 осіб ( 12 з них кримські татари) вважаються зниклими без вести, але за всіма ознаками їх вже давно немає в живих, ще 5 осіб (четверо з них кримські татари) були викрадені в минулому році. До них застосовувалися дуже жорстокі тортури з метою примусити до співпраці з ФСБ Росії або дати неправдиві свідчення щодо інших осіб. Але знову-таки, це тільки наші відомості, а реальні цифри можуть бути вище.

Люди іноді бояться давати відомості про викрадення і тортури. Наприклад, мати одного з убитих молодих людей (прізвище називати не буду) відмовилася підтвердити, що на тілі сина були явні сліди тортур. На питання: "Як же так, це ж ваш син?", вона зі сльозами на очах і з оглядкою на всі боки каже: "У мене є ще один син, я за нього боюся".

Викрадають, звичайно, в основному тих, хто в тій чи іншій формі висловлює своє ставлення до окупації, але це не тільки кара за політичну позицію, а скоріше, щоб вселити страх серед народу і в першу чергу серед кримських татар. Часто в бесідах з людьми, які виїхали з Криму, коли я говорив в тому сенсі, що взагалі-то було б краще, якщо наші співвітчизники не покидали батьківщину, за яку ми так багато років боролися, у відповідь доводилося чути: "Це правильно. але ви ж не можете гарантувати, що завтра не викрадуть і не вб'ють мого сина".

Досить часто від слідчих під час допитів, якщо допитуваний не дає будь-яких або потрібних слідчому показань, можна почути слова, на кшталт: "А ти не боїшся опинитися в числі зниклих без вести?" Подібний випадок, до речі, був і при допиті одного з членів Меджлісу, тільки до нього було питання: "Чи не боїшся, що можуть пропасти твої діти?"

За страховими випадками всіх викрадень, зрозуміло, робилися заяви до відповідних органів, але вони ще нікого не знаходили, не арештовували. Не будуть же вони, справді, виносити постанови про арешт самих себе.

– Які настрої у кримського населення? Наскільки вщух захват від приєднання до Росії, і як оцінюють реальність? Чи стало в Криму більше можливості для проукраїнської пропаганди?

Висловлювали захоплення і розмахували свежепрівезеннимі російськими прапорами і на самому початку окупації в основному тільки ретельно організовані натовпу, але ніяк не всі російськомовне населення. Такі картини і сцени по телебаченню дуже потрібні були російській пропаганді для виправдання вторгнення. А зараз і цих натовпів немає, і прапори неабияк порідшали вони в основному тільки на будівлях держустанов. Зараз значно частіше, переважно на приватних будинках і на приватних автомобілях, можна бачити кримськотатарські національні прапори. Якось непомітно зникли і розвішані гасла, на кшталт "тепер хоч каміння з неба, але зате ми в Росії", хоча з неба так само, крім природних опадів, нічого поки не падає.

Майже всі співробітники СБУ, які перейшли після окупації на роботу в ФСБ вже звільнені з цього органу або відправлені в інші регіони Росії. Те ж саме, але поки в дещо меншій мірі відбулося з змінили присяги колишніми співробітниками прокуратури і МВС, чиновниками управлінського апарату. Працівниками Державтоінспекції зафіксовано кілька випадків, коли ці колишні чиновники і співробітники органів України при бесідах з кримськими татарами намагалися розповісти, що вони нічого проти України не робили, а пішли на службу до росіянам оскільки іншого виходу не було тут будинок, сім'я, робота і т.п.

Люди в переважній більшості, як правило, особливо в розмовах з мало знайомими людьми, ніяк не виражають свого ставлення до подій, до Росії або Україні. Та й в цілому спілкування між людьми, особливо між людьми різних національностей досить відчутно скоротилися, бо сильно розвинене стукацтво, у багатьох місцях розставлені прослушки.

Інформацію про Україну або, як ви кажете, "проукраїнську пропаганду" в Криму люди можуть отримувати в основному тільки по телебаченню через супутникові антени, по соціальним мережам і сайтам в інтернеті, які вони ще не перекрили, радіопередачах. Але системної та ефективної роботи в цьому напрямку в Україні не ведеться.

Та й по українським каналам, коли замість передач, що дають якийсь оптимізм, вони бачать вічні взаємні чвари і конфлікти між провідними політиками, намети і різного роду протестні акції біля центральних державних установ, то у багатьох з'являється бажання вимкнути телевізор. Тут, мабуть, нічого не поробиш витрати демократії. Але все-таки це, напевно, значно краще, ніж цвинтарна "тиша і порядок" у нашого великого сусіда.

– Нещодавно ви заявляли, що до Криму звезли ядерну зброю. Які цілі переслідує Путін, як на таку новину реагує світова спільнота, адже розміщення такої зброї де б це не було, говорить про загрозу світу?

Про це я заявляв ще в березні 2015 року в своєму виступі на засіданні Ради безпеки ООН. Але ще до цього були заяви про те, що Росія відразу ж після захоплення Криму почала "ударними темпами" відновлювати ядерне сховище в урочищі Кизилташ в Криму, яка була закрита і напівзруйноване після підписання Україною Будапештського меморандуму в грудні 1994 року про відмову від ядерної зброї і передачі всіх боєголовок правонаступниці СРСР Російської Федерації.

Росія не підтверджувала і не заперечувала наявність ядерної зброї в Криму. Міністр закордонних справ Лавров ще в 2015 році тільки висловився в тому сенсі, що Крим це територія Росії і вона має право розміщувати ядерну зброю в будь-якій частині своєї території.

Якщо врахувати, що ніхто не збирається нападати на Росію, а нападає і окупує чужі території тільки вона сама, і що стратегія, як Україна, так і західних країн по звільненню окупованих територій поки виключно мирна і політико-дипломатична, то пояснити величезні витрати Росії на будівництво та дислокацію ядерних об'єктів, концентрацію в Криму величезного числа військовослужбовців і самої останньої своєї військової техніки, включаючи ракетно-зенітні установки С-400, інтересами самооборони, звичайно, пояснити неможливо.

Для нинішньої Росії, мабуть, дуже важливо, щоб її боялися і не висловлювали обурення, коли вона грубо зневажає всі міжнародні норми і угоди. Мовляв, не чіпайте мене, інакше бабахну ядерною бомбою, хоча прекрасно знають, що щодо цього у західних ядерних країн потенціал куди вище. Це приблизно, як з Північною Кореєю, військова доктрина якої включає такий пункт як "раптова атака противника в найнесподіваніший момент і несподіваному місці", народ живе впроголодь, але зате є понад ніж мільйонна армія і ядерна зброя.

Нещодавно Росія похвалилася ще початком виробництва у себе нової смертоносної зброї міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат". По суті, Росія запрошує Захід до нового витка гонки озброєнь. Можливо, що в плані деокупацію Криму це якраз те, що треба. Адже ні для кого не секрет, що саме гонка озброєнь значною мірою призвела СРСР до розвалу і розпаду. До того ж нинішня Росія це вже далеко не СРСР разом з колишнім "соцтабором". "Табір" вже давно розбігся, багато "табірників" вже на іншій стороні, а ВВП Російської Федерації трохи нижче навіть половини ВВП одного тільки американського штату Каліфорнія, не кажучи вже в цілому про Сполучені Штати або Євросоюз.

Другу частину інтерв'ю з Мустафою Джемілєвим читайте незабаром на "Обозревателе".

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги