Історії Героїв волонтери з Львівщини представили на Донбасі

Нещодавно команда львівських волонтерів вчергове побувала у прифронтовій зоні на Луганщині та Донеччині. Та цього разу, окрім позшляховиків, технічного спорядження та товарів першоїнеобхідності, львів`яни привезли на схід фотовиставку "Якби не війна…" та культовий український фільм "Кіборги". Вражені були не лише українські військові і місцеві мешканці, а й самі волонтери.

Звиклим стало, що коли ми говоримо про волонтерську діяльність - насамперед йдеться про допомогу у війні Збройним Силам України. І чомусь відходить на другий план ще одне архіважливе питання: відродження українства в Україні, цілісності і єдності народу, поширення та утвердження національних цінностей. Адже збройна війна саме тому і виникла, що свого часу в східних регіонах держави практично були знищені наші традиції, україномовні ЗМІ, театри, мистецтво і культура загалом. Тобто, була знищена українська ментальність.

Скрізь насаджувались ідеї російських шовіністичних пропагандистів, які вкорінились в свідомості мешканців Донбасу. Довоєнні та післявоєнні голодомори ХХ століття, як і сама війна - теж не сприяли збільшенню україномовного населення. Та й звідки йому було взятись, якщо більшовицькі ідеологи переселяли на осиротілу Слобожанщину не кращі верстви населення зросійщеної совєтської імперії.

Читайте: Війна на Донбасі: три населених пункти виключили з переліку тимчасово окупованих

Та саме розв`язана московією нинішня війна згуртувала народ України. Почалось усвідомлення єдиної української нації.

У цьому ще раз переконалась командальвіських волонтерів, які нещодавно повернулись з прифронтового Донбасу.

Передали військовослужбовцям матеріальну допомогу та 3 автомобілі. Пасажирський бус отримали новокалинівські військовослужбовці хімічної розвідки, а також 2 повнопривідні джипи 24-та бригада. Один з позашляховиків передали артилеристам, другий – підрозділу, в якому нещодавно під час обстрілу вщент згоріли аж 7 автомобілів.

"Завдяки цьому автомобілю ми зможемо вчасно виконувати бойові та оперативні завдання. На війні це запорука успіху", - каже майор Юрій Мадяр.

Помандрувли українським сходом і історії Героїв. Волонтерський фотопроект "Якби не війна…", а це 122 історії українських бійців, які пройшли горнило війни, та культовий фільм "Кіборги" презентували місцевим мешканцям та нашим військовим у Щасті, Лисичанську і Поковську.

"Разом з братом Богданом Дубневичем, ми постійно поповнюємо шкільні бібліотеки Донбасу україномовною літературою, допомагаємо Потягу Єднання "Труханівська січ", спільно проводимо військово-спортивні змагання "Іри нескорених" у Сприні, у яких беруть участь команди практично з усіх регіонів України, влаштовуємо літній і зимовий відпочинок дітей з Донбасу на західній Україні,- каже народний депутат України Ярослав Дубневич. - Адже неодноразово були у зоні бойових дій, знаємо потреби військових і цивільного населення. Розуміємо ту непросту ситуацію, яка там склалась. І тому плануючи чергову поїздку з волонтерами, прийняв рішення представити на Луганщині і Донеччині фотовиставку "Якби не війна" та фільм "

Читайте: "Кіборги" у Брюсселі: більше, ніж культурна дипломатія

Нагадаємо, що саме Львівщина стала ініціатором обміну між сходом і заходом України учнями та вчителями, лікарями, працівниками органів місцевого управління та державних адміністрацій.

Як розповідає ведучафотовиставки, відомий волонтер Ірина Яремко, везли фотовиставку в прифронтові містечка з певними пересторогами. Як поставляться до них місцеві мешканці? Як сприймуть? Адже вони безпосередньо живуть у зоні бойових дій, та й позиції у них неоднозначні.

Та всі сумніви розвіялись уже після першої презентації і перегляду у місті Щастя. А в кінотеатрах Лисичанська і Покровська був практично аншлаг.

"Повірте, я ще ніколи не бачила стільки щирих очей тут на сход , і не відчувала стільки тепла і співпереживання за долі людські, - ділиться враженнями пані Ірина. - В залу заходили одні люди, а виходили зовсім інші, навіть діти зрозуміли сувору правду про війну".

Більш того, місцеві вчителі історії придбали кілька друкованих видань-збірок фотовиставки "Якби не війна…". Кажуть, що по них викладатимуть новітню історію у своїх школах.

Читайте: Фільм "Кіборги" зібрав рекордну суму в прокаті

На одній з зустрічей у Покровську, до львівських волонтерів підійшов офіцер представник місцевого військкомату. Два сини Олексія Момота теж служать в ЗСУ і захищають Вітчизну. Його відвертість просто вразила.

" Я кби протягом 2 7 років на Донбас приїжджало більше українських митців, істориків, вчителів, розповідалась би правда про історію України, її вчили б в школах та інститутах, якби були б українські телебачення, радіо та газети - не прийшла б війна на нашу землю. Рускій мір би просто не прижився. Добре, що я зумів виховати своїх дітей, жаль що їнші ні, - ділиться враженнями від побаченого військовослужбовець Олексій Момоті оптимістично додає - Втрачено багато, але нинішня молодь свідома того, що насправді відбувається. Вона справді проукраїнська. Я й синам кажу: вам молодим будувати собі державу, вільну, незалежну і єдину".

Про те що нині є різниця між ментальністю місцевих мешканців у 2014 році і у 2018-му зазначає і Ольга Лішик, заступник голови Луганської військово цивільної адміністрації. За її словами "совковою" хворобою заражені здебільшого люди старшого і похилого віку та безпринципні особи. Саме вони купились на російську пропаганду, і на "ковбасу по 2.20" і саме їх колись звозили сюди з усього колишнього СССР. Але з ними місцева влада працює.

Читайте: 100-річчя бою під Крутами: в Україні шанують пам'ять "перших кіборгів"

А найбільшим переконанням для місцевих є відновлення зруйнованої інфраструктури. Створення нових робочих місць, підвищення рівня життя, соціальних стандартів і звичайно мир та відновлення історичної пам`яті.

"Те, що л ьвівських волонтерів очолює сьогодні народний депутат України Ярослав Дубневич, який не просто так приїхав, а вивчає наші проблеми, допомагає їх вирішувати - є прикладом того, як повинна діяти українська влада. Нам потрібен реальний план відбудови Донбасу. І я вірю в те, що він сьогодні напрацьовується," - переконана Ольга Лішик.

Як розповів Лисичанський підприємець і волонтер Олег Костряков україномовне телебачення транслюється здебільшого в кабельних мережах великих міст, а в селах воно просто відсутнє. Там і нині в ефірі показують московських політичних шоуменів зі своєю брехнею про Україну. З справжнього українського слухють тут люди радіомережу FMГаличина.

Те, що з часом ментальність місцевих мешканців і їхнє ставлення до військових поступово змінюється факт. Все більше місцевої молоді з Донбасу йде служити за контрактом у ЗСУ.

Читайте: Автори "Кіборгів" повідомили про викрадення стрічки

"Я народилась в Україні і є українкою. Буду захищати свою рідну землю , віддам за неї життя. Мій вибір підтримують мої батьки і друзі. Ми один народ, одна держава," - переконана дев`ятнадцятирічна Вікторія Чернишенко зі Щастя.

Звичайно, українська армія сьогодні не та, що була у 2014 році. Та перемога кується не лише зброєю. Українці Донбасу повинні стати справді українцями, які люблять, шанують і знають свою історію, національні традиції і звичаї. Це нині і є першочерговим завданням і для усіх волонтерів, і для влади України.