Інтрига року. Хто очолить єдину українську церкву

В Україні на суботу, 15 грудня, призначений об'єднавчий Собор православних церков. За підсумками зборів, ймовірно, буде створена єдина помісна церква. Одне з основних питань, яке вирішать на зустрічі — хто її очолить. Кандидатур вистачає, але явних фаворитів поки немає.

Які є інтриги і розклади, і хто має реальні шанси отримати владу над усіма православними в Україні — з'ясовував OBOZREVATEL.

Претендент № 1 — Єпископ Едмонтонський Іларіон

Народився 14 лютого 1972 року (46 років) у Львові. Закінчив Київську духовну семінарію. Здобув освіту у Греції, у Салоніках. Закінчив Університет Арістотеля у 1997 році. З грудня 1997 року митрополит Тіролойський і Серентійський Пантелеймон (Родопулос), ігумен монастиря Влатадон у Салоніках.

Читайте: ''Варфоломій знахабнів!'' В УПЦ МП влаштували масштабний демарш через об'єднавчий Собор

У жовтні 2002 року був призначений на новостворену парафію святого Пантелеймона у Порту, Португалія. 21 жовтня 2008 року Варфоломій I і Святіший синод обрали його єпархіальним єпископом Едмонтона та Західної єпархії. У вересні 2018 року Вселенський патріарх Варфоломій призначив його екзархом (посланцем) в Україні.

Раніше його основною роботою була підготовка української православної церкви до отримання автокефалії. За даними OBOZREVATEL, Іларіон має вагомі шанси очолити нову церкву.

По-перше, він рівновіддалений як від УПЦ КП, так і від УПЦ МП. По-друге, призначення офіційним посланцем свідчить про одне — йому достатньо довіряє Константинополь. По-третє, він молодий, при цьому вже має реальний управлінський досвід на посаді керівника єпархії.

Претендент № 2 — Митрополит Переяславський і Білоцерківський Єпіфаній

Народився 3 лютого 1979 року (39 років) у селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. Закінчив Київську духовну семінарію УПЦ КП. Працював на різних позиціях у Рівненській духовній семінарії з 2003 по 2005 рр.

Читайте: Коли Україна отримає Томос: названо точну дату

У січні 2008 року призначений секретарем предстоятеля УПЦ КП Філарета. Потім обіймав різні посади у Київській єпархії. У 2013 році рішенням Архієрейського собору УПЦ КП зведений у сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського і призначений Патріаршим намісником із правами єпархіального архієрея.

На руку Єпіфанію грає близькість до Філарета. Логіка така — розуміючи відсутність можливої підтримки, Філарет може погодитися на позицію Єпіфанія як людини, яка прямо обстоює інтереси УПЦ КП. До того ж саме його кандидатуру висунув Собор КП 13 грудня на посаду предстоятеля.

Щоправда, чи вистачить голосів у представників КП для проштовхування такої кандидатури, поки важко сказати.

Претендент № 3 — Митрополит Вінницький і Барський УПЦ МП Симеон

Народився 3 листопада 1962 року (56 років) у селі Райківці Хмельницької області.

У 1991 році закінчив Московську духовну семінарію. У 1994 році повернувся в Україну, став насельником Києво-Печерської лаври і водночас слухачем Київської духовної академії.

Читайте: У зв'язку з Томосом: в Україні вирішили створити новий державний орган

У 1996 році рішенням Синоду Української православної церкви його призначили єпископом відродженої Володимир-Волинської єпархії. 10 червня 2007 року був призначений архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським.

Єдиний єпископ УПЦ МП, який не підписав постанову, якою засуджувалось надання автокефалії українській церкві. За даними ЗМІ, на нього роблять ставку в Адміністрації президента.

Його кандидатура може бути сильна в контексті компромісу з УПЦ МП. Адже одна з найбільш відчутних проблем нинішнього Собору — відсутність щонайменше третини представників Московського патріархату.

Такий крок може засвідчити як участь у процесі МП, так і демонстрацію повноцінної легітимності нової церкви. Тим самим всі сторони об'єднання частково позбавлять Російську православну церкву потужного аргументу у пропаганді — адже главою став єпископ УПЦ МП.

Хто прямо впливає на рішення?

Важливе нагадування — у православній церкві свої правила і канони. Тому будь-які уявлення пересічного українця про "правильність" того чи іншого рішення дуже суб'єктивні. Насправді перед офіційним початком Собору ми маємо кілька важелів впливу на процес об'єднання.

Перший — Константинополь. Як не парадоксально, але вагома частина організаційних питань вирішується саме у Стамбулі. Зазначимо, зараз в Україні є лише одна Київська православна митрополія, яка прямо керується Вселенським патріархом. Тому саме його рішення є серед українських православних канонічними.

Читайте: Стало відомо, як Філарет зможе впливати на нову церкву

Оцінюючи нинішні перипетії довкола створення помісної церкви, Варфоломій намагається максимально мінімізувати суперечності і офіційно завершити процес. Можливо, саме тому важливу роль у процесі становлення церкви відіграють його посланці — екзархи, що "слідкують" за процесом зсередини. Не виключено, що Варфоломій піде ще далі і посприяє призначенню більш передбачуваного кандидата на посаду предстоятеля — Іларіона.

Другий — УПЦ КП. Правду кажучи, саме ця церква і була локомотивом створення автокефалії в Україні. Її на Соборі представлять 40 архієреїв та 40 вірян, що є вагомою силою під час голосування. Також на УПЦ КП багато в чому впаде ноша адаптації нової церкви на місцях. Тому реальну силу УПЦ КП не варто недооцінювати і під час ухвалення рішення усі сторони постараються досягти компромісу з КП.

Третій — Адміністрація президента. Говорити про контроль над процесом було б неправильно. Але щонайменше допомога в організації помітна неозброєним оком.

Дивіться відео на тему

В АП прямо залежать від результату Собору, адже за позитивного збігу обставин Петро Порошенко сміливо зможе назвати себе першим президентом, який зміг зробити все для єдиної помісної церкви. Наскільки сильний вплив? Важко сказати. Але, ймовірно, не більше ніж в основних учасників процесу.

Четвертий — УАПЦ і УПЦ МП. Автокефали не дуже значна сила у процесі об'єднання через малу кількість як архієреїв, так і прихожан. Але при голосуванні вони важливі — адже до кінця невідомо, скільки буде потрібно для обрання предстоятеля. Важливий факт — голосування буде таємним. Главу церкви оберуть простою більшістю.

Одна з основних інтриг Собору полягає в тому, скільки представників УПЦ МП братимуть у ньому участь. Саме від цього багато в чому і залежить легітимність процесу. За даними OBOZREVATEL, на Соборі не варто очікувати більше 10 архієреїв. І то у кращому разі.