19 вересня • оновлено в 10:12
Головна Блоги

/ Суспільство

Після рішення трибуналу сподівалася, що ось-ось обійму брата — сестра полоненого моряка

Читати матеріал російською

25 травня міжнародний трибунал ООН із морського права виніс рішення про повернення додому 24 полонених моряків, які були захоплені в Керченській протоці. Росія проігнорувала вимоги трибуналу, наполягаючи на слідчих діях.

Коли родичі моряків нарешті зустрінуться з ними та чи зустрінуться взагалі, що думають про ситуацію і чи підтримують зв’язок із полоненими? Про це OBOZREVATEL поцікавився в Олени, сестри 24-річного Влада Костишина, курсанта, який проходив стажування на "Нікополі".

Наскільки близькі ви були з братом?

— Дуже близькі. Ну, в нас були хороші стосунки. Зідзвонювалися ми не так часто, як би того хотілося — в нього купа своєї роботи, в мене також було дуже багато навчання, але, загалом, ми добре спілкувалися.

Як відреагували на те, що сталася така трагедія?

— Дуже болісно — були сльози, паніка. Спершу дуже важко переживала все, але потім потрібно було взяти себе в руки, поглинати інформацію.

Дізналися про це з телевізора?

— Так, саме були спецвипуски, з яких і стало відомо. Я знала, що Влад був у морі, але не знала, що він на одному з тих кораблів. Хоча здогадувалася, у мене було дуже погане передчуття. Завжди, коли Владик навіть хворів, я відчувала, що щось не так.

Уже тоді думала, що з Владиком щось трапилося, але на сполох не била, чекала, щоб подзвонити мамі, адже це була ніч. О сьомій ранку зателефонувала до мами, вона мені сказала, що вона знає, що Владик на "Нікополі", що він у полоні. А потім в обід перетелефонували з інституту й підтвердили інформацію.

Як часто ви спілкуєтеся, поки він у полоні?

— Через адвоката. Як адвокат до нього іде, так ми йому листи й передаємо, так само і консули. Раніше ми відправляли листи через пошту, це було стабільно по декілька конвертів, в одному було 4-5 листів — від мене, бабусі, мами, сусідів, але ті листи йому зовсім не приходили, тому тепер ми просто передаємо їх через адвоката та консула. Ну, от зараз скоротиличас відвідувань для консулів — дуже мало часу, консул навіть не завжди може встигнути передати всі листи. А ось адвокат мав до нього піти — його не пустили. Тому поки ми ще не мали зв’язку з Владиком. Мама ж їздила на суд навесні.

Наскільки давно особисно не виходили з ним на зв’язок?

— Дуже давно вже живого спілкування з братом не було, відтоді як його взяли в полон.

Він має змогу відповідати на ваші листи?

— Каже адвокату, що пише, але ми особисто отримали від нього тільки три листи: два отримали взимку і один — після суду, навесні, хоч він був написаний ще в лютому.

Новини про стан здоров’я брата й умови його перебування отримуєте від адвоката?

— Ми маємо суб’єктивну думку адвокатів і консулів щодо його здоров’я. Владик каже, що умови, як для тюрми, нормальні.

Ваш брат відомий своїм патріотизмом, а на суді навіть просив перекладача з російської мови на українську. Чи не має він проблем через це, його не цькують?

— Ні, не цькують. Такого там немає. Зі своїм співкамерником він знайшов спільну мову. В камері ніби все добре.

Він сидить із росіянином?

— Так, вони всі сидять із росіянами в різних камерах. І між собою контакту ніякого не мають, тільки на суді.

Що можете сказати про рішення трибуналу ООН щодо полонених моряків?

— Я дуже зраділа, тому що там було слово "негайно". І вже сподівалася, що ось-ось зможу обійняти брата, але Росія на рішення трибуналу навіть ніяк не хоче реагувати. Вони не прийняли ці умови, хочуть, щоб були слідчі дії, суд, а рішення трибуналу чомусь ігнорують. Але в них ще є час до 25 червня, я сподіваюся, що вони відпустять хлопців.

Адвокати розповідали, що суд відбувався сміховинно собаку привели, не давали нормально поговорити з підзахисними. Це правда?

— Так, на суді в мого брата — апеляційний суд 20 травня — була вівчарка, а ось суд останньої четвірки (моряків) — там взагалі був ротвейлер.

Чому таке ставлення у Росії до ситуації? Чому вони ігнорують трибунал, чому суд відбувався в таких умовах?

— Росія сама собі головна, я навіть не знаю, як це коректно сказати…

Чи не похитнулася віра вашого брата в Україну? Адже були чутки, що їм "промивають мізки" тим, що їх забули.

— Хлопцям мізки то "промивають", але підтримка наших слідчих на судилищі в Москві їм допомагає. Плюс листи, які пишуть інші люди, також допомагають вірити в найкраще, підтримують їхню силу духу. Особисто мій брат є палким патріотом своєї країни. Як і всі хлопці, я так вважаю.

Коли очікуєте його повернення?

— Якнайшвидше. Якщо скажуть завтра, я буду просто на сьомому небі.

Чого очікуєте в цьому плані від Володимира Зеленського в ролі президента країни?

— Він головнокомандувач нашої країни і зобов’язаний займатися визволенням наших хлопців, тому я очікую, що він їх звідти визволить, зробить для цього все можливе.

— Президент каже, що закінчить війну, що ви про це думаєте?

— Час покаже. Будемо сподіватися.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Загострення в Азовському морі" на сайті "OBOZREVATEL".

4
Коментарі
2
16
Смішно
1
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Куцырь Дмитрий
Куцырь Дмитрий
Отсидит и выйдет, обнимишь! А передавать будем на границе российского Крыма и Украины!
Показати коментар повністю
Андрущенко Владимир
Андрущенко Владимир
Свидомые!!!! Скажите ей, что-бы она не расстраивалась!!! Обнимет!!! У нас всё по честному :---за нарушение -- статья,суд,приговор, зона,а там, ( если не признает свою вину), года три- четыре.. Ну а если признает -- может и амнистия... Милости просим к нам, под наш, российский Крымский мост!!!!
Показати коментар повністю
Сидоров Андрей
Сидоров Андрей
Обозреватель удаляет комментарии россичней массово))создает видимость всеукраинской поддержки))))Привет алкашу ..который отправил этих идиотов...в плен.
Показати коментар повністю

Блоги / думки

ads pixel