Новини АТО: Волонтер Інна Білецька поділилася пронизливою ​​історією загибелі юного бійця, Бахмут, Україна, Обозреватель, 31 січня
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
ГоловнаБлоги

"Хлопчик без голови під стягом": волонтер поділилася пронизливою ​​історією загибелі юного бійця АТО

11.1тЧитати новину російською

Волонтер Інна Білецька розповіла жахливу історію про її перший досвід допомоги в морзі Артемівська (зараз Бахмут) у 2014 році, коли туди привезли тіло юного бійця АТО, і їй довелося повідомити його матері про загибель єдиного сина.

Своїми спогадами вона поділилася в ексклюзивному інтерв'ю "Обозревателю".

За словами Білецької, такий складний етап її волонтерської діяльності почався в грудні 2014 року, після першого сильного обстрілу селища Чорнухине. Розвантаживши там допомогу для бійців, Інна з іншими волонтерами повернулася до Бахмута та заїхала до знайомих медиків.

"Стояли під моргом, розмовляли - і раптом їм знадобилося кудись терміново виїхати. А я залишилася їх чекати. І в цей момент привезли хлопчика - з Броварів Київської області. Накритого стягом. Без голови. І ось він лежить, а в цей час телефон його дзвонить і дзвонить, дзвонить і дзвонить... І ніхто не наважується взяти трубку. Так ми і стояли деякий час - військові, які його привезли, і я. Я не знаю, куди той страх пропав. Але я відкинула прапор, знайшла телефон - дзвонила його мама. "Де мій син? Я не можу до нього ніяк додзвонитися. Можете покликати?". Відповіла: "Його вже немає. Усе. Чекайте", - згадує Білецька.

Вона додала, що загиблому хлопцю було лише 19 років, і він був єдиною дитиною у батьків. Що стосується причин його смерті, то вона наздогнала його через дурний збіг обставин: молодий ще недосвідчений боєць під час обстрілів зазвичай ні на крок не відходив від свого командира, проте в той фатальний день хлопець чогось побіг забрати черпак.

Після цього випадку волонтер почала регулярно допомагати медикам у морзі. Вона возила документи, супроводжувала тіла загиблих бійців додому. Жінка згадує, що страх мучив її перші три-чотири дні. Однак із часом вона поступово звикла до своїх нових обов'язків і перестала плакати.

"Приїжджала, віддавала тіло воєнкому або рідним - і у мене не було ніякої реакції. З тих пір більше не плакала. Єдине, що досі у мене може викликати сльози - це "Плине кача", - розповідає Білецька.

Як повідомляв "Обозреватель", удова загиблого Героя України Андрія Кизила сколихнула мережу несамовитими словами, які вона присвятила своєму чоловікові в першу річницю його смерті - 29 січня.

Читайте всі новини по темі "АТО на Донбасі" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги