Блог | Халатність і пофігізм наше всьо
В лікарні у приймальному відділенні в туалеті немає дверей. Санітарки кажуть, що місцевий слюсар її неправильно поставив, тому її взагалі зняли. І вже багато місяців пацієнти ходять в туалет без дверей. Нічого принизливого, потерплять. 2018 рік, всім пофіг.
Таксист порушує правила, бо йому треба забрати пасажира. Потім везе цього пасажира і знову порушує, бо треба швидше. Наражає на безпеку себе і інших, але пофіг.
Перебігти дорогу на червоне світло? Та запросто, ще дитину прихоплю, бо нема часу чекати. Скажу їй потім, що так не можна. Пофіг.
Залатати дорогу абияк? Без питань. Хай дякують, що взагалі хоч якось залатали. Пофіг.
Водій міжміської маршрутки, їдучи вночі, набирає повний салон стоячих пасажирів. Небезпечно? Та пофіг, всім же треба їхати. І самим пасажирам теж пофіг, їм треба їхати.
П'яного за кермом затримують і відпускають. Він іде і знову п’є, знову сідає за кермо і збиває людину. Винних немає, бо пофіг.
Читайте: Несчастная российская закономерность
В магазинах торгують прострочкою, миють зелену ковбасу і кришать на салат зіпсовані продукти. Хтось отруїться? Та ну пофіг.
В бари і кафе набирають офіціантів і кухарів без медичних книжок. "Здоровий?" - "Здоровий". Ну чхне в тарілку раз-другий, хіба не пофіг? Воно ж нікому не видно.
Снігові брили з даху можуть впасти? Окей, ми стрічечкою загородимо, щоб тут не ходили. Все одно ходять? Пофіг, ми вже стрічку повісили, не брили ж нам збивати, ну чесне слово.
__________
Не перевірити зайвий раз. Заплатити комусь, щоб не перевіряли зайвий раз. Знати правила, але порушувати, бо це ж мені треба, а не комусь. Робити абияк, бо "и так сойдет". Бути байдужим. Сподіватись, що зійде з рук і ніхто не помітить.
Халатність і пофігізм - це масово.
Розкажіть мені, як з ними боротись, бо я поки не маю жодного уявлення.
