ГоловнаБлоги

"Дайте грошей на квиток"

6.1т

Протягом 28 днів у Гонконгу я спав у маленькій однокімнатній квартирі місцевого чоловіка, в наметі біля метро, Макдональдсі, рекреаційному центрі, хостелі та на даху семиповерхівки в центрі міста. Про дах я дізнався в перші дні приїзду. Всяко намагався уникнути проживання там. Але обставини склались так, що новорічну ніч і подальші сім мене туди таки занесло. Як виявилось, на користь і в радість. Там проживали сім мандрівників - один з України, п'ять з Росії та один з Казахстану. Спальні місця - з картону, карематів і спальних мішків. У дощову погоду ставили намети. Так нічого засинати, коли над тобою ще видніється двадцяти-, тридцятиповерхівки. Безкоштовний душ щодня в спортцентрі або бібліотеці. Є й на спортмайданчиках. Поруч і храм ситхів, де можна поїсти. Було до мене, коли на дах прийшла поліція. Ніби жителі будинку поскаржились. Виганяти не стали. Лише попросили не чіпати другу частину даху, ну і не шуміти.

Однієї ночі галасу таки наробили, що вранці жінка з останнього поверху приходила розбиратися. Але причина була об'єктивна - в гості приперся щур. То його хвилин 40 ловили. Але на даху все одно краще, ніж винаймати житло. В новорічні свята найдешевші хостели коштували 20-25 доларів за ніч. Потім звісно ціна знизилась, можна було знайти і по 7. Правда ліжка такі, що мені - 180-сантиметровому чоловікові - треба було спати із зігнутими ногами. А про оренду квартири взагалі мовчу. Мій місцевий друг-музикант винаймає трикімнатку з двома товаришами за 1100 дол. Однокімнатна у віддаленому від центру міста районі, в якій я жив перші два тижні, - 650. Чув і ціни по 2000.

В метро проїзд 1-4 дол. Пачка сигарет, приміром Winston, 6,5 дол. За цю ціну можна раз поїсти - тарілка рису з овочами, самоса та чай. Або купити 5-7 шоколадок чи 4-5 пляшок пива, три пари шкарпеток або балахон на секонді, тричі сходити в басейн.

Вуличних музикантів там вистачає з головою - як місцевих, так і приїжджих. Є місця, де поліція не виганяє. Але такі місця переповнені баскерами, тому там особливо не заробиш. А де можуть швидко й багато накидати грошей, там і швидко приходить поліція. Як правило обходиться розмовою. Іноді просять паспорт переписати дані. Поки нікому проблем це не приносило. Заробляють на вулиці не лише музикою - вільними обіймами, продажем фотографій та листівок з подорожей, макраме. Цікаві історії можна почути від мандрівників. Приміром, один просто сів на лавку з табличкою "дайте грошей на квиток". І назбирав. Або - в дівчини вкрали iPhone. Наступного дня вільними обіймами вона заробила на новий.

Щоправда не уточнив модель. Я теж мав свої приємні моменти - коли один чоловік дав 65 доларів.

"Люди в Гонконгу мають бути дуже сильними. Жити тут дорого. Хочеш мати стабільне життя, маєш багато працювати", - казав місцевий чоловік. На свому досвіді побачив, якщо активно взаємодіяти з таким простором, то справді стаєш сильнішим. Тому вже скоро я туди повернусь втретє.

Читайте всі новини по темі "Подорожі в Азію" на сайті "Обозреватель".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Наші блоги