Блог | Чому насправді розпався СРСР
Так, друзі - сьогодні буде цікавий пост про головні причини розпаду СРСР. Днями я прочитав кілька статей про це - про те, чому радянська ідеологія і держава прийшли до свого логічного краху. На мій погляд, їх автори мислять якось дрібно, зосередившись суто на економічних проблемах - мовляв, був дефіцит і так далі, через відсутність якісних жіночих чобіт і аудіоплеєрів Радянський Союз і розвалився.
Особисто мені здається, що причини розпаду СРСР – зовсім не в економіці. Вірніше - не тільки в ній одній. Як вірно підмічено у відомому афоризмі - кам'яний вік закінчився зовсім не тому, що в світі закінчилися камені. З СРСР відбулося приблизно те ж саме - його ідеологічна складова просто виробила свій ресурс, а люди просто переросли радянські догми.
Отже, в сьогоднішньому пості - розповідь про найважливіші причини, через які розпався СРСР.
1. Крах радянської ідеології
Як це не парадоксально прозвучить, але крах радянської системи був від початку закладений в її догматичній міфології. Як вірно відзначали різні дослідники радянського ладу, на зразок Сема Харріса, Карла Поппера або Бертрана Рассела, радянська система в СРСР мала риси релігії - в ній були "пророки" на кшталт Карла Маркса, "месія" на кшталт Леніна і їх учні-"апостоли". Всі люди, вірні системі, повинні були в підсумку потрапити в якийсь аналог "раю" - комунізм, на шляху до якого потрібно знищити масу ворогів ("невірних"). Радянська система мала догмати (які декларували єдино вірну точку зору на ті чи інші події), заступати за які вважалося злочином.
У 1920-30-і роки, серед малограмотних селян і робітників подібна система мала вигляд "науковості". Крім того, вона нагадувала релігійні догмати і заповіді, жити за якими навчали в дореволюційних школах, так що ніякого протиріччя тут не виникало. Але вже до 1960-70-х років виросло нове покоління з набагато більш широким кругозором, яке стало брати під сумнів радянську догматику. Як підсумок - радянська ідеологія в 1970-і зійшла спершу на анекдоти, в 1980-і - на критичні статті, і року до 1985-го вже ніхто не вірив, що настане якийсь там "комунізм", де все буде безкоштовно.
Простіше кажучи – люди зрозуміли, що це все були казки для робітників і селян 1920-х - вигадки про світ майбутнього, де буде безкоштовна їжа і одяг.
2. Порівняння з рівнем життя на Заході
Якщо в 1940-50-і роки майже вся інформація про життя за межами СРСР була недоступною для більшості громадян, то до 1970-80-х років, з ростом глобалізації та поширенням радіо і телебачення, інформація стала більш доступною, з'явилася можливість порівнювати. В цілому недурні і працьовиті радянські інженери, лікарі, робітники побачили, що їхні колеги на "загниваючому Заході" живуть набагато пристойніше, ніж вони самі в СРСР.
Так, наприклад, звичайний робітник у США міг собі дозволити непоганий будинок з обстановкою, особистий автомобіль і закордонні подорожі, тоді як радянський робітник у кращому випадку тулився з сім'єю в панельній "двушці", жив від зарплати до зарплати, а з усіх розваг мав тільки хокей по телевізору та пиво/горілку з друзями.
Загалом, не в останню чергу на крах СРСР вплинуло саме ось таке порівняння - "ми будували-будували, і побудували щось не те".
3. Прийняття загальнолюдських цінностей
Про це чомусь не пишуть дослідники краху СРСР, але як на мене - це була одна з головних причин краху всієї радянської системи.
Якщо проаналізувати радянські твори мистецтва 1920-1940-х років, то виявиться, що більшість з них були сповнені радянської патетики і наскрізь пронизані радянською ідеологією, войовничістю і мілітаризмом. Свого часу я перечитав повне зібрання творів Аркадія Гайдара (одного з ковалів радянської ідентичності), так ось там що не твір – то обов'язково щось військове і радянське. Шпигуни, бронепоїзди, кавалерійські атаки, кулемети, військові таємниці і т.д. - "навкруги пожежа, в снігу сліди, і ось буржуйські полки, вдаривши в мідний барабан йдуть війною з далеких країн", – пише білоруський блогер Максим Мирович на своїй сторінці в Фейсбук.
Однак до 1970-80-х років ситуація кардинально змінилася. Ніхто, крім пристаркуватих сталінських соколів вже не писав серйозно про бронепоїзди і героїв громадянської війни, в культурі стали підніматися інші теми, гуманістичні та загальнолюдські. Ті ж самі знамениті радянські мультики 1970-80-х років насправді ніякі не "радянські", тому що в них за рідкісним винятком немає ні слова про радянську ідеологію, а є просто розповіді про те, що всі ми живемо в одному великому світі і маємо схожі бажання і прагнення. Коту Леопольду, щоб бути добрим, зовсім не потрібно записуватися в партію. Крихітка Єнот, посміхнувшись своєму відображенню в озері, зовсім не повинен знати про те, хто такий Ленін, а краплинці-Капітошці для того, щоб бути щасливою, зовсім не потрібно вивчати догмати марксизму-ленінізму.
Загалом, чим далі - тим більше люди починали дивитися на переворот 1917 року як на щось далеке, неоднозначне і таке, що не має прямого відношення до їх життя.
4. Прихід інформаційного суспільства
Радянський диктат 1920-1950-х тримався на інформаційному дефіциті. Громадяни в СРСР були, фактично, відрізані від незалежних джерел інформації, а про всі події, що відбуваються в світі, дізнавалися зі сторінок радянських газет і з вуст радянських начотчиків, що все представляли "в світлі марксизму-ленінізму".
Однак з плином часу таку інформаційну блокаду стало організовувати все складніше. Радянські громадяни стали виїжджати за кордон і привозити розповіді про те, як там насправді йдуть справи. Стало з'являтися безліч радіостанцій з нерадянським трактуванням тих чи інших подій в світі – які стали потужною альтернативою догматичним радянським ЗМІ. Додало масла у вогонь і приховування радянським урядом всієї правди про репресії 1930-50-х, про Чорнобиль і війну в Афганістані - розкриття справжніх цифр і статистики про ці події справило ефект вибуху бомби.
Власне, прихід інформаційного суспільства, де кожен має право на вільне одержання, поширення і трактування тієї чи іншої інформації, і став однією з головних причин краху СРСР. Комуністична партія зі своїм єдино вірним трактуванням подій стала смішним і безглуздим атавізмом.
