Візьміть участь
у розіграші
футболки з логотипом Obozrevatel Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/Блоги - Суспільство

Булінг: недитячі забавки, які можуть коштувати життя

5.4т

Дивлячись на реалії, у яких сьогодні живуть діти, у мене виникає моторошне відчуття та величезне занепокоєння. Насильство, жорстоке поводження, шкільне цькування – це ті явища, які можна зустріти майже в кожному навчальному закладі України. Найбільше обурення в мене викликає те, що дорослі, попри кричущі випадки, якими рясніє інтернет-простір, продовжують оминати тему булінгу в учнівському середовищі та не віддавати цій проблемі належної уваги.

За даними дослідження UNISEF, проведеного в 2017 році, Україна входить до першої десятки європейських країн за поширеністю булінгу серед 11-15-річних дітей. З проблемою булінгу в Україні стикалися близько 67% опитаних віком від 11 до 17 років. 40% дітей ні з ким не діляться своїми проблемами, а 44%, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.

Майже кожному доводилося в житті хоч раз зустрічатися або спостерігати за тим, як у школі сміються над тим, хто виділяється серед інших. Тому для багатьох ці статистичні дані сприймаються як суто факт проходження підліткового періоду дітьми, на якому конфлікти та сварки є звичним явищем. Проте, будучи вже дорослою людиною, чи замислювалися ви хоч раз над тим, які насправді наслідки в собі несе це дитяче невинне цькування та скільки коштує ігнорування суспільством проблеми безкарного насильства?

Булінг у перекладі з англійської "to bull" означає переслідувати та являє собою небажану агресивну поведінку, яка призводить до цькування однією людиною або групою людей іншої з метою приниження, залякування та демонстрації сили. На законодавчому рівні поняття булінгу в Україні поки що відсутнє. Водночас існує проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу" № 8584, у якому запропоновано закріпити визначення булінгу як моральне або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення. Проте запропоноване народними обранцями визначення не відтворює дійсного значення цього явища. Булінг є довготривалим процесом, якому характерна систематичність жорстокого ставлення з боку однієї дитини (групи дітей) до іншої.

На перший погляд може здатися, що булінг є фактично конфліктом, під час якого відбувається зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій або поглядів суб'єктів взаємодії. Кожна сторона робить усе, щоб була прийнята її точка зору, і заважає іншій робити те ж саме. Проте, на відміну від конфлікту, булінг може виникати спонтанно, і людина, яка потрапляє під удар агресора, опиняється в ситуації переслідування зовсім несподівано. Окрім того, булінг завжди має тенденцію повторюватися, цей процес супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям та в ньому беруть участь три сторони: переслідувач, жертва та спостерігач. При цьому від булінгу страждають абсолютно всі його учасники, на майбутньому житті яких у подальшому відбиваються його деструктивні наслідки.

Жертви булінгу, окрім миттєвої травми у вигляді відчуття страху та безпорадності, мають високий ризик розвитку в майбутньому емоційних та фізичних розладів. Діти-агресори, не усвідомивши наслідки своїх дій, у дорослому житті схильні відтворювати свою дитячу поведінку, яка виявляється в прояві насильства щодо інших, порушенні законів та вживанні різноманітних отруйних речовин. Для тих, кому довелося бути свідком прояву психологічної або фізичної форми цькування, характерним є постійне відчуття етичного конфлікту, що, як правило, переростає в депресивний стан чи перезбудження.

Як показує практика, приводи та форми булінгу можуть бути різними, починаючи від кепкування з приводу зовнішнього вигляду та закінчуючи бойкотом та ігноруванням. Наприклад, у Харкові в одній з місцевих шкіл через принципову відмову батьків дитини здавати гроші до шкільного фонду учениці шостого класу довелося стати "білою вороною" . Зокрема, під час святкування завершення першої чверті їй не дісталося жодного шматка торта. Причиною цьому була принципова позиція її батьків, однак з великою люб'язністю перед усім класом на цьому вирішила наголосити одна з представниць батьківського комітету. У результаті в дівчинки відпало бажання ходити до школи та підтримувати контакт з однолітками.

Інший випадок відбувся в Одесі, де наприкінці липня групою дівчат було жорстоко побито школярку через ревнощі до хлопця. Цей інцидент було знято на відео, і зрозуміло, що внаслідок він набув неабиякого розголошення. Покарання за дії правопорушниць довелось нести батькам, зокрема, їх притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей). Однак згодом справу перекваліфікували, і тепер прокуратура просить суд притягнути й самих підлітків до відповідальності за побиття.

Іноді ж наслідки булінгу можуть бути надзвичайно руйнівними й коштувати дитячого здоров'я та життя. Так, в одному із селищ Черкаської області хлопець після побиття його однокласниками впав у кому. А на Житомирщині взагалі дівчинка, майже тиждень перебуваючи в комі, так і не прийшла до тями та померла. Причиною цієї далеко не дитячої забавки було побиття дівчинки компанією з двох хлопців та двох дівчат начебто через те, що вона заборгувала друзям гроші.

В Україні відсутня офіційна статистика від уповноважених органів державної влади щодо зафіксованих випадків булінгу та його наслідків в учнівському середовищі. Тому реальна кількість таких проявів дитячої агресії, на жаль, залишається невідомою. Проте сам факт того, що безпосередніми учасниками цих трагічних подій стають діти, є дзвіночком до того, що більше заплющувати очі на існування булінгу в закладах освіти є неприйнятним.

Діти, які позбавлені належної батьківської уваги, руйнують життя інших та завдають шкоди собі. І для того, аби зупинити це лихо сучасності, непотрібно чекати на прийняття законів та закріплення на законодавчому рівні відповідного правового регулювання.

Якщо ваша або будь-яка інша дитина стала жертвою цькування від іншої дитини або колективу, перш за все, варто не зволікати й швидко реагувати на ситуацію, демонструючи тим самим, що насилля є неприйнятним. Батькам варто звернутися до вчителя та навчального закладу, у якому вчиться дитина із заявою про те, що щодо неї проявляють агресивну поведінку. У тому разі, якщо відповідній ситуації не буде надано належної реакції з боку вчителя та навчального закладу, звертайтеся до поліції, де питання вже буде вирішуватися на рівні закону. В Україні також існують відомі громадські організації, які займаються проблемами булінгу та які зможуть вам допомогти у вашому конкретному випадку. Доцільним буде звернення й до лікарів та психологів, які нададуть кваліфіковану допомогу дитині, що постраждала від знущань.

Дитині, яка стала ініціатором булінгу, допомога потрібна не менша. Задля недопущення повторення відповідних інцидентів у майбутньому першочергово може допомогти відверта розмова з нею та з'ясування реальних мотивів такої поведінки.

Залежно від правопорушення та віку дитини-агресора її чи її батьків може бути притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності. Відповідно покарання, яке може бути застосоване в такому випадку, різниться й може бути у вигляді штрафу, громадських робіт, виправних робіт, арешту або позбавлення волі на певний строк.

Законопроектом № 8584 пропонується встановити спеціальний вид відповідальності за вчинення булінгу, який тягнутиме за собою накладення штрафу від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного вчинення - від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Окрім того, законопроектом № 8584 передбачена відповідальність і за приховування випадків булінгу педагогічними, науково-педагогічними, науковими працівниками, керівниками або засновниками закладу освіти, що тягнутиме за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хочу ще раз наголосити, що булінг – ганебна реальність, у якій живуть сьогодні наші діти, це відлуння законів тваринного світу.

Однак ми не істоти тваринного світу, ми - люди. Якщо ми воліємо жити у світі, де гарантується право на життя та безпеку, кожен дорослий зобов’язаний припинити нехтувати формуванням у дитячому колективі культури безкарного насильства й дозволеності приниження інших та почати допомагати дітям, якими б вони не були.

Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

1
Коментарі
1
0
Смішно
3
Цікаво
13
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Станкевичус Лілія
Станкевичус Лілія
Цитата : "Хочу ще раз наголосити, що булінг – ганебна реальність, у якій живуть сьогодні наші діти, це відлуння законів тваринного світу." А я хочу наголосити, що булінг - це ганебна реальність, в якій живемо ми всі, і це відлуння законів нашого суспільства. Впевнена, що у навчальних закладах, де процвітає булінг, цькують не тільки діти дітей, але й у колективі колеги - окремих вчителів. І у колективах батьків дітей, як агресорів, так і жертв, це явище безкарно має місце. Іноді керівники колективів це явище провокують і підтримують у своїх корисливих інтересах. Діти - це відображення нас усіх, вони копіюють поведінку оточуючих їх дорослих. І ніякі локальні заходи ситуацію не покращать. Хіба батьки і їх агресивна дитина стануть лагіднішими після сплати штрафу?
Показать комментарий полностью