Стало відомо, які новації принесе прийнятий закон про вищу освіту

1 липня парламент прийняв новий закон про вищу освіту. Спроби узгодити його з усіма зацікавленими особами і довести до прийняття тривали п'ять років. Нарешті, після підписання угоди про асоціацію з ЄС, депутати дійшли згоди і домовилися модернізувати освітній процес під вимоги ЄС. Президент Петро Порошенко підписав закон 1 серпня.

Глава комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич виділила для ЛІГАБізнесІнформ головні новації прийнятого закону.

1. Фінансова автономія вузів

До цих пір всі засоби, які заробляли державні університети, перераховувалися на їх рахунки в Держказначействі. Там гроші "зависали": відомство постійно знаходило приводи не віддавати їх на потреби університетів. Згідно з новим законом, вузи зможуть зберігати зароблені кошти не в Держказначействі, а в державних банках. Відповідно, витрачати їх теж можна буде на потреби навчальних закладів.

2. Зовнішній контроль якості

Проект закону передбачає створення Національного агентства щодо забезпечення якості вищої освіти. Членів агентства вибирають з представників Національної академії наук, вузів, роботодавців і студентів. Саме у агентства перелік чітких повноважень і сфер контролю найширший.

3. Ніяких фахівців

Згідно з новим законом, ступеня спеціаліста більше не буде. А замість кандидатів наук аспірантура готуватиме докторів філософії. Докторантура - докторів наук.

Залишаються ступеня, прийняті в ЄС:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії;

5) доктор наук.

4. Зовнішнє незалежне тестування

До цих пір на законодавчому рівні зовнішнього незалежного тестування, за допомогою якого ось вже десять років випускники шкіл вступають до вузів, не існує. Це значить, що тільки від особистості міністра освіти залежить, буде тестування, або його скасують. При міністр Дмитро Табачник було кілька спроб скасувати цей механізм. У новому законі він прописаний.

5. Студентське самоврядування

Закон розширює можливості студентів впливати на процес навчання. Приміром, два представника студентського самоврядування повинні бути членами Нацагентства якості освіти (див. П. 2). Як мінімум 15% будь-якого вченої ради ВНЗ повинні складати студенти. Вони ж можуть вибрати 25% навчальних дисциплін, які будуть вивчати.

6. Академічна мобільність

Введений вперше термін позначає, що законодавство сприяє тому, щоб студенти та інші учасники освітнього процесу мали можливість вчитися і стажуватися в різних університетах. Для цього, зокрема, дозволяється проводити навчання англійською та іншими іноземними мовами. Механізми співпраці з іноземними університетами має розробити Міністерство освіти і науки.

7. Обмеження термінів

Для керівників ВНЗ, їх заступників, керівників факультетів та завідуючих кафедрами тепер передбачено обмеження перебування на посаді - десять років (два терміни).

Як повідомляв "Обозреватель", Президент України Петро Порошенко підписав закон "Про вищу освіту".

Нагадаємо, 1 липня Верховна Рада України прийняла закон "Про вищу освіту", який передбачає, зокрема, автономію вищих навчальних закладів, а статут вузу затверджується його засновником.