УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | 3-річного сина політв’язня і кримського татарина було вбито?

3-річного сина політв’язня і кримського татарина було вбито?

Це страшна трагедія цієї кримськотатарської родини й одночасно кожного кримця, бо для нас не існує чужих дітей. 3-річного хлопчика Мусу Сулейманова, сина кримського татарина, політичного в’язня, який зараз — під тиском ФСБ за ґратами в РФ, було знайдено в каналізаційній ямі не його дому в окупованому Криму.

Тепер — факти стосовно обставин трагедії, які я бачу.

Дитина не могла зрушити кришку каналізації, яку ще й притискають каміннями — якраз від дітей (дивіться на другому фото).

3-річного сина політв’язня і кримського татарина було вбито?

Поки що ми маємо свідчення, що на момент початку пошуків ця яма була закрита. Якшо так, то, за логікою, така мала дитина фізично не могла туди потрапити аж ніяк. Тим більше — потім стрибнути туди й "за собою" закрити кришку таким чином, щоб не було нікому помітно. Бо цю яму кримськотатарські волонтери (яких загалом у селищі було біля 10 тисяч) перевіряли з самого початку, але були 100-відсотково переконані в тому, що хлопчика там просто не може бути, бо яма, за попередніми свідченнями, — повторюю — була закрита. Тому й відкачали її тільки коли перевірили все навколо й не знайшли хлопчика. Через це я не вірю в "офіційну" версії окупантів про те, що наш хлопчик просто потонув сам. Звісно, усе може статися в житті. Звісно... Але збіг наведених фактів примушує думати, що хлопчика було вбито.

Для чого? З метою тиску на його батька, кримського татарина, якого окупанти, як традиційно кримських татар, звинувачують у "тероризмі". Наскільки я знаю, він відмовляється свідчити проти себе та інших кримців. І я б хотів почути, що скажуть його адвокати про тиск, катування й вимоги ФСБ від нашого політв’язня.

Окремо підкреслюю, що ні "поліції" окупантів, ні "МЧС РФ", ні навіть начебто "незалежним" рятувальникам з "Ліза-алерт" вірити не можна за визначенням. Усі вони пов’язані з окупаційною владою, фінансуються нею і залежать від неї. Про цю гібридну "Лізу" я багато знаю, але зараз йдеться не про неї. (*Про неї — у наступному пості.)

Вічна пам’ять невинній дитині, мої співчуття батькам, рідним і всім, хто всі ці дні вірив, допомагав.

Ненависть — російським окупантам, які руйнують наші долі й хочуть вигнати нас з Криму в будь-який спосіб.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...