19 жовтня • оновлено в 16:30
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Суспільство

Україна стала сильнішою: генерал - про те, що змінила ООС

17.4т Читати матеріал російською

Минуло вже більше 100 днів із моменту заміни Антитерористичної операції на Донбасі на Операцію Об'єднаних сил. Цей крок був необхідний, оскільки АТО більше не відповідала сучасним викликам – формат просто-таки застарів.

Головною відмінністю ООС від АТО стало те, що командування від Антитерористичного центру СБУ переходило до Об'єднаного оперативного штабу (ООШ) Збройних сил України, якому підпорядковані не тільки підрозділи ЗС, а й усі силові структури, що знаходяться на території Донецької та Луганської областей. Управління штабом довірили генерал-лейтенанту Сергію Наєву.

Що ж кардинально змінилося після більш ніж трьох місяців ООС, які її головні досягнення й недоліки – OBOZREVATEL з'ясовував у екс-заступника начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенанта запасу Ігоря Романенка.

- Чи виправдала себе зміна формату з АТО на ООС?

- Безумовно. На жаль, зміна формату проводилась із запізненням, тому що попередній світовий досвід показує: якщо ведуться бойові дії, то централізація управління, як правило, підвищує ефективність. Нам для втілення такого рішення знадобилося аж 4 роки.

Та маємо, що маємо, 100 днів тому відбулося це рішення, і в районі проведення Операції Об'єднаних сил всі структури – не тільки ЗСУ, а й МВС, прикордонники, ДФС, СБУ, зокрема, й цивільні адміністрації – підпорядковані командувачу, це дуже важливо. За рахунок цього підвищилось загальне керівництво управління цими структурами, а тому підвищилась ефективність бойових дій.

У нас були приклади, коли брали Слов'янськ, військові структури оточили місто, всередині міста відповідні структури повинні були провести зачистку, але їхнє керівництво в Києві відмовлялося це робити, казали, що це не їхня функція.

Тобто, це мало виконувати чи СБУ, чи МВС, а вони зв'язувалися з Києвом – ті погоджувалися або не погоджувалися. Тому ЗСУ були заручниками такої ситуації.

Дивіться відео на тему

Зараз, оскільки це ведення бойових дій, підготовка і проведення, то організація передана військовим. Тому вони готують письмові документи, віддають накази і доводять їх до всіх структур, які знаходяться в цьому районі.

Ці підрозділи можуть узгоджувати розпорядження зі своїм керівництвом, але вони повинні виконувати наказ штабу ООС. І це має свої наслідки, за рахунок такої централізації все стало вирішуватися швидше.

Наприклад, із боку противника мав місце обстріл, командирам дали право терміново відповідати на такі дії, і це дає свої результати. Тому що раніше противник знав, вони обстріляють наші позиції, в наших, наприклад, на цій ділянці немає озброєння, а в Нацгвардії є, з ними треба домовлятися. Поки підрозділ запросить вище за командуванням, поки це вирішиться, противник змінює дислокацію.

А тут командир підрозділу приймає рішення, разом із тим, якщо він не відповідає, починають розбиратися, чому так сталося? Є реакція.

Завдяки централізації деякі території, які за мінськими домовленостями затверджені за українською стороною, вдалося повернути до складу України.

- Повернення деяких міст під контроль української влади – це здобуток саме ООС, чи при АТО це також могло бути?

- Могло бути, але більшими зусиллями і, можливо, втратами. Оскільки зараз більш кероване все, і швидше реагують, тут має місце те, про що ми говоримо.

- Можливо, ви для себе зазначили додаткові особливості нового формату?

- Безумовно. Добровольчі структури, які знаходилися на території проведення бойових дій, які хотіли залишитися і бути самостійними, тепер за законом мають увійти до будь-якої структури, чи то ЗСУ, СБУ, Нацгвардія, ДСНС і так далі, але увійти і виконувати завдання централізовано як державні структури.

Наєв наголосив, що вони усі виконали свої завдання, і можуть зараз виконувати, але пройшов той час, коли кількість привела до якості, тобто інші сили займають уже невеликий відсоток від загальних військових сил, але вони патріотичні, досвідчені, та шлях один – чи вони роблять це в рамках закону, чи повинні виходити.

Крім того цивільно-військові структури підпорядковані командувачу ООС. Взагалі ось це централізоване підпорядкування було дуже болючим для всіх структур, зокрема і для ЗС, які очолювали це. Уявіть, з інших структур, які звикли підпорядковуватися безпосередньо своєму керівництву, повинні тепер слухатися одну людину.

Але, якщо б ми дивилися на досвід інших, зокрема нашого ворога – росіян, у першій чеченській війні вони билися, поки не зрозуміли і не дійшли до того, що очолити операцію мають військові, а всі інші, хто входив у зону проведення військових дій, мали їм підпорядковуватися.

Але, на жаль, нам потрібно було набити свої шишки, і через 4 роки до цього прийти.

Ще, як було у 2014 році, з точки зору воєнної справи, фронт і тил повинні бути єдиними, але сил не вистачало, військові займалися, дай Боже, щоб суто військовими питаннями. Зараз ситуація змінилась, і тили того району, де проводяться бойові дії, вони теж підпорядковані командуванню ООС. Цей процес замикають військово-цивільні структури, і це приводить до більш ефективних дій з одного боку – при веденні бойових дій, з іншого – при допомозі цивільним у тилових районах.

За рахунок цього покращилась інфраструктура, з'явилась можливість швидше перекидати сили. От у Дебальцево, наприклад, на якихось етапах сили були рівні, але за рахунок того, що рухомих засобів у Росії було більше, вони мали перевагу в тому, що швидко могли сконцентрувати в необхідному місці свої сили.

Ми зараз насичуємо війська засобами рухомості, піднімаємо та покращуємо інфраструктуру.

- За 100 дні проведення ООС, чи можна сказати, що всі підрозділи, які беруть участь у бойових діях, пройшли залагодження між собою?

- Неостаточно. На рівні військових більш менш, але взаємодія між різними структурами... На мій погляд, процес іще не закінчений. Зокрема щодо ДУК, щодо "Правого сектора", поки перемови йдуть, остаточно не вирішено, але все це повинно бути в рамках закону.

Вони вагаються, отже треба парламенту зробити виняток для них. Це не питання військових, це питання парламенту.

- Парламент може зробити виняток для "Правого сектора"?

- Якщо є сенс, хоча я не вважаю, що це треба робити. Держава – це примусова структура, яка вирішує, що треба державі в інтересах більшості. Якщо більшість вважає, що право на застосування сили має бути виключно у держави, то значить всі повинні цьому підпорядковуватися.

І не важливо, що думають ДУК та інші, якщо за законом так, то треба дотримуватися. Ми ж будуємо майбутнє держави на підставі закону, і над цим треба працювати вже зараз.

- Які ще досягнення ви побачили, окрім повернення під контроль України певних територій.

- Це перехід до централізованого управління всіма силами, який підвищив ефективність ведення бойових дій, це головне, і те, заради чого все відбувалося.

- Як відбувалася підготовка усіх підрозділів до зміни формату?

- Були відповідні стратегічні рішення, на рівні Верховного головнокомандуючого, Генштабу, голів інших структур. Всі спочатку готувалися окремо, а потім, коли наказом ці сили об'єднали, проходили залагодження з управління під час участі в Операції. Це були відповідні тренування, підготовка, а потім участь у бойових діях.

- Можливо, щось треба доопрацювати у новому форматі?

- Я б сказав, поглиблення процесу централізації. Оскільки потрібен час, щоб усі звиклись із тим, що централізація необхідна і вона повинна швидко і неухильно виконуватися, від цього буде підвищуватися ефективність ведення бойових дій.

Тому що деякі все одно доповідають у Київ своїм структурам, ну, доповідають, це таке, але віддав Наєв наказ, усі повинні робити так. Інакше потрібно прибирати таких командирів. Деяких просто міняли, я не буду говорити де, але хто не погоджувався на таку роботу, то просто через силу це потрібно насаджувати.

Я вже не кажу, що під час активних бойових дій за невиконання наказів є покарання.

Тому все це тепер потрібно напрацьовувати та удосконалювати.

- Як ви оцінюєте роботу командувача ООС Сергія Наєва?

- В цілому позитивно, вона дуже непроста, тому що багато хто ще по-старому намагається підкорятися своїм структурам. А Наєв добивається неухильного та швидкого підкорення саме ООС, інакше незгодних будуть відсторонювати, а отже, притягати до відповідальності.

Може, це і жорстко, але війна вимагає. На жаль, були під Іловайськом підрозділи, батальйони, які збиралися і покидали свої позиції, казали, що зберігають своїх солдатів. Це взагалі неприпустимо.

Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

-8
Коментарі
7
20
Смішно
17
Цікаво
4
Сумно
4
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Костюк Олександр
Костюк Олександр
ООС - дуже правильне рішення. І абсолютно правильно - впорядкувати діяльність добробатів. Хто хоче реально захищати Україну - має змогу ставати до лав ЗСУ, із забезпеченням зброєю, постачанням, соціальними гарантіями. Звичайно ж це не подобається керівникам добробатів, яким цікаво мати власні, непідконтрольні державі загони. Якими можна вирішувати власні задачі. Але державі потрібне централізоване командування в зоні бойових дій.
Показать комментарий полностью

Блоги / думки

ads pixel