23 вересня • оновлено в 02:09
Спорт Lady

/ люди

Українці — дуже горді люди. Вони пишаються тим, хто вони є — лідер The Rasmus

24.9т Читати матеріал російською

Зустріч із лідером The Rasmus Лаурі Юлоненом відбулася у похмурій, але затишній, як і альбоми гурту, підсобці мюнхенського клубу. В європейському турі The Rasmus якимось дивним чином не опинилася Україна, хоча цьогорік проїздом вони побували у нас на літньому фестивалі FAINE MISTO. Можливо, саме через це OBOZREVATEL виявився єдиним, кому в Мюнхені дали доступ до учасників, поки інші ЗМІ задовольнялися зйомкою перших трьох пісень гурту.

Лаурі прийшов трохи сонним, бо в останні дні графік виступів був досить напруженим, і музикант приліг відпочити перед концертом. Важке й непоказне життя народного артиста, як то кажуть. Тому для розкачки — питання з розряду "за життя".

— Отже, Лаурі. Оскільки ми в Мюнхені зараз, то спершу найважливіше питання: ти вже побував на Октоберфесті?

— Ну...ні. І взагалі ніколи не був, якщо по-серйозному. Сьогодні я робив пробіжку, і пробігав саме через поля Октоберфесту.

Як у тебе взагалі так вийшло?

— Я слідував карті — хотів подивитися на міські замки, і додаток проклав шлях саме через Октоберфест. І вся ця юрба там споживала Wurst & Bier (з нім. сосиски й пиво. — Ред.).

— Але тобі всі ці фестивалі подобаються, чи таки не дуже? Натовп, сосиски, пиво?

— Та я ж не був там, на цьому Октоберфесті. Ось у Фінляндії ми робили щось схоже з друзями, така собі вечірка — ми намагалися зімітувати подібне. Але це, звичайно, не те.

До наступного концерту в Чехії два дні. Якраз на вивчення фестивалю?

— Ні. Ми будемо в Чехії ці дні. Я вже, звичайно, подумав про те, що було б набагато краще залишитися тут. Але якби мені хтось хоча б учора сказав, що варто залишитися і подивитися на Октоберфест... Проте нашому водієві теж потрібно відпочивати, тому цього разу з фестом не склалося.

— Ок, тоді давай ближче до справи. Ваш останній альбом Dark Matters досить похмурий, втім, як і всі ваші альбоми тією чи іншою мірою. Але цього разу, як мені здалося, ти цим альбомом закриваєш якісь свої гештальти. Ну знаєш, розлучення, тема дітей... Або це просто мої інтерпретації?

Одна з пісень альбому, яка вже набрала півтора мільйона переглядів на YouTube

— Вау, цікаво... У дечому ти права. Дійсно, до написання альбому і за ці п'ять років (гурт перебував у затишші. — Ред.) було багато болючих подій, через які мені довелося пройти. Тому в цьому сенсі він допоміг мені поставити крапку на певних речах, пережити їх. Свого роду щоденник, чи що.

— Я нарахувала як мінімум три треки про дітей, дитячі фантазії, страхи...

— Так, у мене ж двоє дітей. У всіх із гурту є діти. І ось коли у тебе з'являються діти — ти речі вже починаєш бачити інакше. І мені це насправді подобається. Тому що з дітьми ти якось втрачаєш зв'язок із реальністю. Немає ніякого стресу, тобі добре. Наприклад, як грати із цуценям (посміхається).

Спілкування із дітьми дуже розслабляє, приносить багато радості. І взагалі, я по-справжньому заздрю ​​тому, як діти використовують свою уяву й можуть бути такими... не стресовими. Так багато веселощів — бути дитиною! (сміється) Цікаво, як вони бачать світ, зовсім інакше, ніж ти... Тому, ймовірно, я іноді теж дивлюся на речі з цієї перспективи.

— Ого, дякую за чесну відповідь. Ваш тур уже підходить до кінця, вірно?

— Так, ми в турі вже майже рік. Перша частина туру була по світу, досить інтенсивна. Зараз уже більше європейська частина, затишніша, спокійніша.

— А що далі?

— Ось саме в цій другій частині у мене трохи більше часу і сил для написання пісень, я постійно щось записую для себе. Ну, якщо не бігаю, звичайно (сміється).

Декілька тижнів тому вийшов новий трек Holy Grail, тому так, ми працюємо над новим матеріалом. Це така собі пісня, яка вийшла прямо під час туру, цілком природно, без напруги — написав її за декілька годин. Було все спокійно, я подумав: а давайте її запишемо, випустимо, чому б і ні. Та й рушимо далі, до наступного матеріалу.

Намагатимуся у майбутньому вже більше сконцентруватися над альбомом, бути продуктивнішим.

— Тобто, ніхто не дочекається від вас розпаду, так?:) Коли HIM у минулому році завершили кар'єру як гурт, фани трохи побоювалися, що і ви туди ж. Як-не-як, п'ять років від вас не було новин...

— Ой ні. Поки точно ні. Правда в тім, що саме зараз нам один із одним так комфортно, як ніколи. І загалом, і як гурту. Може, це і не найщасливіший час для нас в плані успіху, але при цьому ми навчилися більше цінувати речі, які нас об'єднують. Насолоджуватися цими речами більше, ніж раніше.

Розумієш, адже я міг би займатися багатьма різними іншими видами діяльності. Та я й займався теж різними речами. Ну, наприклад, моя архітектурна компанія (у 2016 році Лаурі заснував свою архітектурну компанію Alvardag. — Ред.). Мені подобається ця робота, але при цьому вона дуже важка. І, по суті, все одне й те саме щодня... Офіс, люди працюють у цьому офісі, і час від часу я теж туди ходжу... Але це зовсім не те, що бути артистом. Ось музикант — це повністю те, що мені подобається.

— А бути музикантом хіба не може набриднути? Співати одні й ті ж пісні весь час, виходити знову й знову на сцену...

— Пісні, дійсно, одні й ті ж. Але кумедно, як рік за роком їх все одно дуже приємно грати знову й знову. Ось зараз ми граємо довгий час, чи не щовечора, майже одні й ті ж пісні. Ну, хіба що трохи змінюється послідовність або дві-три пісні сюди-туди. Але в основному це один і той самий репертуар. Але, знаєш, якби ми грали перед порожнім залом і не було б ніякої віддачі від публіки... От тоді не було б і сенсу грати всі ці пісні.

А так ми виконуємо багато досить старих треків, наприклад, періоду Dead Letters — і в цьому є своя ностальгічна нотка в публіці. Саме в цей момент ти розумієш: "Вааау, це ж саме тому я усім цим і займаюсь"...

Нам дуже подобається це тур-життя. Та й, життя музиканта — це як різні глави: турне, запис, написання матеріалу. Це і робить життя цікавим — кожен день інший, не такий, як попередній. Особливо під час туру.

Навіть не дивлячись на те, що сетліст може бути однаковим, я завжди виходжу в місто. На пробіжку чи просто прогулятися, подивитися на людей і випити кави — щоб відчути, де я перебуваю, відчути атмосферу. І отримати враження від міста. Тому, коли виходжу на сцену, — я завжди точно знаю, де я перебуваю (сміється). Багато ж музикантів просто залишаються в автобусі чи готелі, й виходять звідти за п'ять хвилин до виступу. Коли до такого доходить — думаю, час звалювати, тому що суть у тому, щоб насолоджуватися тим, що ти робиш.

— А як щодо фанів, як ти помітив, вони — старші за моє покоління чи все таки з'явився новий "молодняк"?

— А тобі скільки?

— 30.

— (пауза. —Ред.) Ну так, публіка стала трохи старшою, порівняно з тими часами, коли ми почали активно виступати. У Німеччині, наприклад. Це були тінейджери, які купували журнали (посміхається). Тут аудиторія трохи старша, ніж в інших країнах. Я б сказав, від 25 до 35 років приблизно. А ось у слов'янських країнах, у Латинській Америці — там молодші хлопці. Але все ж залежить від того, які медіа нами цікавляться, де беруть інтерв'ю — через відповідні медіа про нас дізнаються відповідні люди.

— А що пам'ятаєш про Україну? Є взагалі якісь відчуття різниці, що ось це — українська публіка?

— Так, ми багато разів були в Україні, вже й не пам'ятаю скільки саме. Мені здається, я відчуваю якісь такі особливі вібрації у вас. Українці — дуже горді люди, вони пишаються тим, хто вони є. Це прямо відчувається. І мені це дуже подобається.

Ось пам'ятаю, як ми декілька разів виступали в красивому місці на березі (має на увазі, очевидно, Одесу. — Ред.) І якось у нас там було п'ять днів вільних, та ще й п'ятизірковий готель — всі були просто дуже щасливі! Це був приголомшливий час... (мрійливо посміхається). Так, у мене точно дуже приємні спогади про той час і українців. Я навіть думаю, що тут є декілька людей із України, тому що в цьому турі у нас чомусь поки немає виступів у твоїй країні. Ось днями обговорювали це. Сподіваюся, навесні з'явимося у вас, але поки не можу обіцяти. Адже влітку ми були на фестивалі у вас.

— Слухай, ну звичайно. У тебе ж нова сім'я зараз і малюк (в грудні 2017 року народився другий син. — Ред.). Складно, напевно, коли у тебе зовсім мала дитина, а ти так далеко, в турі?

— Так, із одного боку важко, а з іншого... Так само, як важко і за малюком дивитися (сміється). Це багато роботи! Я ж не весь час у турі, декілька місяців пробув із сім'єю, позаймався із малюком. Розумієш, це для музиканта теж не діло — постійно міняти підгузки — з цього музики не напишеш.

— Ну, там вже інша музика буде...

— Може, колискові, ага (сміється). З іншого боку, це теж хороший грунт для нової лірики, можна відчути самотність і тугу за родиною у піснях, наприклад.

Мені здається, для того, щоб написати текст, музику, взагалі мати сили для цього — потрібно бути прямо тут, з людьми, відчувати енергію публіки... Коли я бачу фанів, я розумію: ух, ось же вони! Знаєш, як в сауні: капаєш воду — і все таке пшшшшш!

— Ага, а потім у сніг! А що там із соло-кар'єрою? (у 2011 Лаурі випустив свій поки що єдиний альбом New World. — Ред.).

— Уф, не знаю поки. Я взагалі-то закінчив матеріал для другого альбому, але так і не випустив. Це ж завжди був такий більше бісайд проект, для задоволення, for fun. Поки що немає планів його випускати, хочу зосередитися саме на справах гурту зараз. Можливості, вони ж обмежені. Все це питання часу, а більше навіть фокусування. Якщо розпорошуватися одразу на багато речей — не думаю, що вийде щось путнє із цього.

— Пора тебе відпускати, мабуть... Вже і менеджер підбирається. Може, є якесь питання, яке ще тобі не задавали, але ти б хотів на нього відповісти?

- (хихикає) Ой, навіть не знаю. Розкажи про свої татуювання?

Тільки у нас в Instagram ви дізнаєтесь всі секрети Винника!

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "OBOZREVATEL".

20
Коментарі
15
36
Смішно
61
Цікаво
2
Сумно
5
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані
Трубицын Александр
Трубицын Александр
"Ёж - птица гордая, пока пинка не дашь - не полетит!" (с)
Показати коментар повністю
N Y
N Y
Трубицын Александр, Жестььь:-)..посмеялся от души))
Показати коментар повністю
Билелетдинов Зейнатулла
Билелетдинов Зейнатулла
вони таки гордые шо годами могут обходится без гарячей воды, вони таки гордые шо за них решают какие телеканалы им смотреть , на какой мове балакать и какому богу молиться Вони так гордо скачуть на майданах "ХТОЙНЕ-СКАЧЕ-ТОЙМОСКАЛЬ" Я гордо , Як гидно
Показати коментар повністю
Олег Олег
Олег Олег
Это прикол что ли: усраинцы - гордые. ????? И второе: они - люди ????? Весь цивилизованный мир знает: усраинцы - свиньи
Показати коментар повністю

Блоги / думки

ads pixel