Візьміть участь
у розіграші
смартфону на Android Взяти участь
Приз
СпортLady

/люди

Сєва Новгородцев: англієць ніколи без черги не влізе, а для росіянина це — найвища доблесть

43.4тЧитати матеріал російською

Сєва Новгородцев — відомий британський журналіст, письменник і перший радіодіджей, якого почули на території СРСР. Саме він познайомив зголоднілу радянську публіку зі світовою музичною класикою, надихнув молодих рок-бунтарів на їхні найкращі твори і в кінцевому підсумку сприяв розпаду Імперії зла. За свої заслуги перед світовою культурою ця людина-легенда отримала знак Ордена Британської імперії із рук самої королеви.

На початку листопада Сєва Новгородцев приїхав в Україну, щоб провести декілька творчих зустрічей, і дав ексклюзивне інтерв'ю OBOZREVATEL. Ми публікуємо його в двох частинах.

У першій частині мова йшла про проблему "витоку мізків", неможливість повернення до сучасної Росії, про те, чий все-таки Крим, про музику і таїнство народження поп-ідолів, байопік "Богемська рапсодія" і гурт Queen, фантастичну історію знайомства в Лондоні з юним режисером Серебренніковим і трагедію Віктора Цоя.

У другій частині інтерв'ю ви дізнаєтеся, про що Сева розмовляв із королевою, як отримана від неї нагорода допомогла йому в житті, чому він прийняв хрещення у Римі, як поставився батько до його зміни прізвища із "Левенштейн" на "Новгородцев", як вихідці зі Східної Європи пов'язані з Brexit і якою може стати Росія після Путіна.

Сєва Новгородцев

Сєва Новгородцев

seva.ru

— Ви кавалер Ордена Британської імперії і, судячи з усього, дуже цінуєте це звання. Що воно змінило у вашому житті?

— Після отримання ордена мене як позаштатника вже стало зовсім неможливо звільнити. У мене все життя було присвячене тому, щоб зі мною корпорація коротким розчерком пера не попрощалася.

Справа в тому, що я з "Бі-бі-сі" пішов у 1984 році і залишався позаштатником усі ці роки. А за корпоративними законами завжди приходять рознарядки на скорочення штату. Сідає керівництво, починає голову чесати: "Кого звільняти?". Людину навіть і безталанну, і безглузду, але на постійному контракті технічно не звільниш. Вона — під захистом закону, адвокатів.

А позаштатника звільнити легко. У нього короткий контракт, який достатньо просто не подовжити. Я не стільки про свою долю турбувався, скільки про долю передач і їхню важливість для аудиторії. Тому я навмисно прийняв рішення ставати відомим і всі сили на це поклав.

Ну а вже коли у 2005-му орден дали, то зрозумів, що фіг ви мене звільните коли-небудь. І 10 років потому я покинув "Бі-бі-сі" за власним бажанням і через власні життєві плани. Радіо до того моменту вже знищили. Нічого не було — просто зачищена пустеля. А моя передача виходила щодня, вони мене не чіпали. Я був такою собі священною коровою. Коли ж пішов, то радіо закрилося.

Про що говорила королева, вручаючи вам орден?

— Ми розмовляли приблизно протягом хвилини. Мене вразило, що вона до нагородження кожного була підготовлена. Того дня нагороджували 313 осіб, і з кожним вона цю хвилину розмови витримала. Тобто у неї, як у гарного радіоведучого, на кожного інтерв'юера вже текст був вивчений.

Вона запитала: "Ви працюєте у Всесвітній службі?", я кажу: "Так, Your Majesty". "І давно?", а я відповідаю, що стільки-то часу, з такого-то року. Вона продовжує: "Про що ви сьогодні будете говорити?", я ж кажу: "Сьогодні буду розповідати тільки про свої відвідини палацу".

За етикетом треба після кожної першої фрази додавати "Your Majesty", а після кожної другої та третьої — "Mam", але я так захопився розмовою, що не додав раз або два слово "Mam". І вийшла така тональність розмови, наче ми з нею розмовляємо як приятелі. А цього за етикетом та й узагалі не можна допускати. І мені ніби здалося, що у неї очі блиснули якоюсь холодною іскрою. Мені навіть страшно стало. Розмова незабаром припинилася, розійшлися ми люб'язно і з усмішками, але там все непросто.

— Коли ви змінили прізвище з "Левенштейн" на "Новгородцев", як ваш батько до цього поставився?

— Йому це не подобалося зовсім. Він мені нічого не сказав, але я бачив чітко, що він дуже засмучений. І тому я повернув собі своє прізвище і його тепер змінювати не буду — в англійському паспорті я Левенштейн. До того ж, я з'ясував благородне походження прізвища. Під Штутгартом є місто Левенштайн, центр виноробства, на 40 років старіший за Москву. Але Москва розрослася на скільки-то там мільйонів, а в Левенштайні живе 5 тисяч осіб, як у середні віки. Так що, виходить, топонімічне у мене прізвище.

 

Ви стикалися із антисемітизмом у дитинстві та юнацтві?

— З гострим антисемітизмом — ні. Мене в школі побили раз, але я не впевнений, що через єврейське прізвище. Одного разу довелося битися. Мене діставав однокласник, який ходив у боксерську секцію. Він мене обливав чорнилом, змушував мух їсти. Я його викликав на бійку. І всі антисеміти там у класі зібралися подивитися, як жидівського хлопчика будуть бити. Але хлопчик виявився прудкий. Я ж теж у боксерську секцію ходив декілька разів, і у мене удар був поставлений. Живий, гнучкий, я цього боксера побив. На наступний день прийшов у школу, а в нього все обличчя у синцях. І він став ще до мене підлизуватися так жалюгідно. Але я свій авторитет відстояв, і питання про моє єврейське походження було закрите.

Але взагалі ви знаєте, оскільки у мене мати росіянка, то й в Ізраїль не поїхав, тому що я там за їхніми законами не проходжу, а найголовніше, що я виріс в цілковито російському середовищі. Тому що дід мій, батько матері, у нас часто жив. І я з усіма цими родичами, її сестрами, моїми тітками спілкувався. А батьківська сестра — ось ця єврейська лінія — я їх бачив нечасто.

І тому до мене якось не причепилося нічого єврейського, ані за культурою, ані за мовою. Я люблю інтелігентних євреїв, тому що це просто цікаві люди, блискуче освічені співрозмовники, з почуттям гумору, але у мене розуміння слов'янської душі також досить розвинене. Маю такий жарт про себе, що мені дістався від батька швидкий єврейський розум, а від матері — мрійлива слов'янська душа. Тому всі рішення я приймаю швидко і невірно.

У 1974 році ви прийняли хрещення у Римі. Ви віруюча людина?

— Зараз я віруючий, так. Не релігійний, тому що в церкву не ходжу. Але божественний устрій світу й розумний задум — у цьому я переконаний.

Ви християнин?

— Ну, загалом, так. Мене хрестили американські баптисти, тому я такий собі християнин біблійного спрямування. Це дуже довга історія.

Чим британці відрізняються від нас?

— У Великобританії всі люди виховані у суворості. З любов'ю, але у суворості. Дітям зовсім чітко дають зрозуміти, чого робити не можна. Не можна голосно розмовляти, не можна перебивати, не можна лізти без черги. Потрібно бути чемним, ввічливим, за столом не тягнути руку в гостях, поки тобі господарі не запропонують — ну і так далі, безліч умовностей.

У школі в них є те, що у нас називалося "виховання колективом". Коли твої однокласники або колеги на роботі відстежують, що відбувається, і ясно дають тобі зрозуміти, якщо щось пішло не так.

Англійці як нація живуть у постійному стресі, що вони можуть щось раптом зробити не так. А росіянин приїжджає — і все навпаки. Якщо англієць ніколи без черги влізти навіть і подумати не посміє, то для росіянина це найвища доблесть. Усіх взагалі обскакав. Тому виникає така різниця потенціалів за вихованням, що російська манера поведінки стає за всіма параметрами зовсім неприйнятною. Але від дуже багатих хамство ще якось терплять, бо з них виливаються мільйони, але від інших немає сенсу терпіти.

На моє глибоке переконання, рішення англійців вийти із Європейського Союзу продиктоване тільки одним бажанням — позбавитися від цих страшних людей, вихідців зі Східної Європи, у тому числі росіян. Тому що вони настільки антитеза до того, що англійці створили для себе в своїй країні...

Країна ж була зовсім безпечною, добре вихованою. Коли я приїхав у Англію, то поліцейський був озброєний лише свистком. Злочинності не було взагалі. Ну, були шахраї, але теж якісь інтелігентні за нашими мірками. Й існування такого ось хамського ставлення до життя і до суспільства ставить під загрозу самі основи так званого polite society, ввічливого суспільства.

І англійці, звичайно, вже не ті, що 30-40 років тому, молодь особливо, футбольні хулігани собі дозволяють чортзна-що. Але, приїхавши додому, коли вони пиво не п'ють, то це такі ж милі люди.

Тому два світи — зовсім дві різні системи. І, звичайно, з англійцями коли спілкуєшся, потрібно бути дуже обережним і уважним. Але як би я не старався, усе одно виглядав хамовитим на їхньому рівні. У мене дружина була англійка, 16 років із нею прожили. Мені від неї діставалося у перший час зі страшною силою. Дикі скандали були через те, що я залишив у туалеті стульчак у вертикальному положенні. Тобто, це вважалося мужланством, хамством, повною неповагою до жінок і так далі. Ну кому в голову тут таке прийде?

У Лондоні, де вже не так багато англійців залишилося, мене вразила ввічливість і люб'язність людей усюди. Приїжджі все-таки асимілюються?

— У другому і третьому поколінні всі стають такими ж чемними, система перемелює усіх. Тому коли говорять про емігрантів, які приїхали, наприклад, в Німеччину, і нарікають, що ось Німеччина загинула, — насправді вони не розуміють, що до цього вже незліченну кількість разів люди були перевиховані в німецькому, англійському, американському стилі.

Приїжджі люди дають "вприскування" у генофонд свіжої крові, що дуже важливо. Тому що англійці в чистому вигляді, особливо нащадки робітничого класу, який пережив жахи індустріалізації англійської — тобто, люди працювали з отруйними речовинами, в диму, в чаду, бог знає у яких умовах жили, — отримали генетичні непривабливі мутації.

Є таке поняття, як англійські зуби — у них неправильний прикус. Дуже багато таких спадкових хвороб: схильність до ревматизму, психічні відхилення, тому що ось ця скутість в англійському суспільстві. Плюс брак тестостерону, який часто буває спадковим, створює асексуальних типів.

У мене мешканець був такий — чистий асексуал. Жодної жінки, вони його не цікавили. Але він був комуністом і активістом профспілкового руху. Так що там свої болячки.

І англійці ніколи собі не дозволяють втрачати контроль. Але вже коли втратять, то буде такий скандал, який вам жоден росіянин не влаштує.

А ще перше покоління приїжджих виконує роботу, яку британці робити не вміють і не хочуть.

Brexit це добре чи погано?

— Brexit — це погано, тому що він краде майбутнє у молодих людей. Англія після Brexit буде непомітна і непотрібна нікому.

Чому тоді люди голосували?

— Я знаю від людини, яка моніторила Brexit, що на референдум прийшли верстви населення, які ніколи на жодні вибори не ходять. Тобто прийшов цей низ, який сколихнула загроза іноземного знищення. В основному це старше покоління, яке дуже дорожить англійським устроєм життя. І цьому устрою конкретно загрожують три або чотири мільйони безвізних східноєвропейців, які раптом приїхали. Ну а молодь, яка більше по-європейському налаштована, яка багато їздила, — її це зовсім не лякає. Молоді люди розуміють, що домовитися можна з усіма. Подивимося, чим усе це закінчиться.

Що трапиться із Росією після Путіна?

— Путін рано чи пізно повинен якось піти. У мене надій особливих немає. Якщо із Путіним щось станеться, то силовики миттєво знайдуть заміну. Вони всі, звичайно, бісівська публіка, цілковита чортівня, але розумні й професійні люди. Тому що Путін розплодив силовий шар, ось цих бояр, і їх дуже багато. Приблизно п'ять мільйонів — це силовики, міліція. З військовими, може, більше. І вони, звичайно, кермо влади не віддадуть, тим більше що люди вольові, володіють стрілецькою зброєю, бойовими прийомами і так далі. Їх просто так не візьмеш.

Але, з іншого боку, зростає молоде покоління, яке це все не влаштовує, і якщо повториться сценарій 1991 року, тобто грошова підкладка з-під цієї всієї структури пропаде, то вона може впасти сама собою. Адже якщо цим людям не платити, вони не будуть ані кийками бити, ані заарештовувати, ані саджати і так далі.

Але загалом питома вага силової частини суспільства у Росії занадто велика. І там є в цьому сенсі дуже небезпечна інерція. І ось як цю інерцію погасити, я собі навіть не уявляю.

Росія випускає дуже мало. Є зброя, є нафта, більше майже нічого немає. І тому все тримається на імпорті того, що купують за нафтові гроші. Але до цього підбираються. Коли Путін говорить про підступи західних спецслужб, він дещо говорить обґрунтовано. Тому що, ну як може Америка, Захід і світ себе захистити від цих агресивних заяв про зростання армії, розробку нової ядерної зброї? Вони воювати не хочуть і, по суті, використовують той самий сценарій, який застосовувався до СРСР.

СРСР просто збанкрутував. Там не стало грошей, все розпливлося. Той самий курс зберігається зараз. А Росія усе більше й більше нагадує канатохідця, який балансує на вузенькій мотузочці. Бо якщо не буде продажу нафти в тих обсягах і газу, не буде надходжень, то без грошей, тим більше за нинішнього рівня розкрадання бюджету, вся ця система розсиплеться, як картковий будиночок.

Силовики давно собі заготовили запасні аеродроми, грошей накрали, у них в інших країнах вже все заготовлено. Ну, побіжать усі, проживати накопичені гроші.

—А що буде із Кримом і Донбасом?

— Нічого не буде. Все збережеться у тому ж вигляді. Тому що з точки зору російської політики, Крим їм потрібен для рейтингу, для того, щоб всі говорили, що ось Крим наш, круті у нас президенти. А Донбас їм потрібен, щоб послаблювати Україну, і щоб весь час якийсь такий гнійник там був.

І дивним чином, може бути, і західним країнам цей Донбас потрібен. Тому що Росія змушена бути там залученою до всієї цієї справи. Це їм коштує колосальних грошей, зусиль — людські ресурси, армійські частини і так далі. Так що це також знекровлює Росію.

Історія, загалом, досить каламутна, і ми з вами дізнаємося правду, напевно, років через 30-40, коли знаючі люди напишуть усе це на підставі відкритих знову документів.

Читайте також ексклюзивне інтерв'ю OBOZREVATEL із Віктором Шендеровичем.

Читайте всі "Новини Росії" на OBOZREVATEL.

20
Коментарі
13
24
Смішно
122
Цікаво
6
Сумно
7
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы
Рожкова Галина
Рожкова Галина
несколько лет назад показали игиловского палача, такой милый мальчик из южной части лондона во втором или в третьем поколении
Показать комментарий полностью
Владимирович Андрей
Владимирович Андрей
а евреи? или сева стал англичанином )))
Показать комментарий полностью
2 из 3 ответов | показать все
Валерьевич Валерий
Валерьевич Валерий
Дудко Олег, галичане с американскими паспортами.
Показать комментарий полностью
Evlanov Sergey
Evlanov Sergey
Дудко Олег, Надо различать происхождение и национальность. Национальность - это прежде всего самоидентификация. В современном мире кровь настолько перемешана, что о чистой национальной крови говорить можно только в изолированных отсталых племенах. И еще, может быть, Жириновский - чистокровный юрист.
Показать комментарий полностью
Ohremenko Andrey
Ohremenko Andrey
а еще англосаксы не едят с лопат, не пьют средства для умягчения ванн и не лепят петухов из гавна как недожители скаленовстающей смехдержавки...
Показать комментарий полностью
2 из 10 ответов | показать все
Соломенко Валерий
Соломенко Валерий
Zaicenger Antuan, обидно? пидарок. про гавно ваше исконное хоть и якутское) на правду грех обижаться. головожопые ублюдки.
Показать комментарий полностью
Приходько Владимир
Приходько Владимир
pompadur marselina, жри говно с лопаты, это очень скрепно и, главное, лишнехромосомно-православненько :)
Показать комментарий полностью

Наші блоги