"Чорноморські Ігри" - це фестиваль, який стимулює до розвитку — Олександр Пономарьов

OBOZREVATEL продовжує серію інтерв'ю з членами журі "Чорноморських Ігор", які пройдуть з 26 по 28-е липня в Скадовську.

На цей раз нашим співрозмовником став знаменитий співак, народний артист України, член журі фестивалю Олександр Пономарьов.

- Якщо у дитини є талант, але вона не хоче займатися музикою, то ви б стали її змушувати?

- Важке питання. У мене вже 5 років існує вокальна академія, де є так званий вокальний інтенсив. Туди дитина приходить і для себе точно відповідає: хоче вона цим займатися чи ні. Дитина або запалюється, або приймає рішення, що не хоче співати. А будь-яка відповідь – це позитив.

- А молодший син проявляє інтерес до музики?

- Він співає і непогано. Виявляє інтерес і відвідує ці ж інтенсиви, де з ним і іншими дітьми займаються викладачі по вокалу і акторській майстерності.

Читайте: Завжди раді дітям з Криму і Донбасу - член журі "Чорноморських Ігор" Валентин Коваль

Тому я відповім так: змушувати, напевно, не треба, але якщо вийде вмовити відвідати хоч раз такий захід, то краще так і зробити.

- У мене є багато знайомих, які займалися в музичній школі, але майже всі кидали її. Деякі після цього поверталися. У вас в дитинстві були періоди, коли ви не хотіли займатися музикою?

- У музичній школі я не займався. Хотів, але у мами не було можливості платити гроші за це. Там треба було платити 25 рублів на місяць. Тому я займався спортом, він був безкоштовний.

- А як ви ставитеся до дитячих талант-шоу? Суперечки ведуться постійно: добре це чи погано?

- Я проти. Для дітей це велика травма. Їм там всі тренери кажуть, які вони мегаталановиті. Потім це шоу закінчується, і на наступний день нічого цього немає. Не всі витримують психологічно.

Якось дві години спілкувалися з Робертіно Лоретті, який був унікальним дискантом. Гримів на весь світ десь 3 або 4 роки, а потім відбулася мутація, і він став посереднім баритоном. І ось більшу частину часу ми говорили на тему цих чотирьох років його дитинства.

Я вважаю це травма. Я б не давав дітям зірковості, просто займався б музикою, щоб їм було цікаво, а вже після мутації займався б професійно.

- А що б ви відповіли батькам, які вважають заняття музикою не серйозними?

- Нехай вони подивляться рейтинги багатьох людей Америки і переконаються в серйозності цього бізнесу. Я в дитячі роки музикою не займався. Пішов займатися музикою, коли отримав травму і більше не міг ходити на бокс.

Відразу вступив до музичного училища, де мені поставили жорстку умову: "Ми тебе візьмемо, але ти за рік повинен наздогнати своїх однокурсників, які 7 років займалися в музичній школі і рік разом з тобою будуть займатися в музучилищі". Тому за рік я фактично зробив програму 8 років. Це було складно.

Тому говорити про те, чи підтримували мене, я не можу. Батя мені говорив: "Саша, йди співай в підвалі. Там і тобі добре, і дровам приємно" (зі сміхом). Я співав у дворі, в піонерському таборі. Люди говорили, що їм подобається, моїм батькам говорили, що я обдарований вокалом і що потрібно займатися. Але фінанси не дозволяли.

Я прихильник освіти, особливо вокальної. Вважаю, що заняття вокалом і з викладачами дуже навіть потрібні й корисні. Хоч в шоу-бізнесі є приклади того, що люди досягали успіху без освіти. Але все змінюється, тому освіта не завадить.

- Існує думка, що зараз діти більш професійні. Кажуть, що на ті ж "Чорноморські Ігри" юні таланти приїжджають дуже добре підготовленими. Як вважаєте, цей рівень справді зростає або нам так просто хочеться думати?

- Зростає. Мені приємно, що студенти моєї академії постійно займають перші місця на тих же "Чорноморських Іграх". Вони ростуть, але зірковості в колективі у нас немає, ми це досить швидко припиняємо.

- А як правильно припинити зірковість у дитини?

- Я говорю їм, що потрібно починати пишатися, коли ти хоча б збереш повний зал палацу "Україна" і покличеш мене. Тоді можеш починати пишатися, що ти зірка, а поки ти ніхто. Їх потрібно навчити, щоб вони ставилися до кожного досягнення, як до сходинки на шляху до великої мети. Вони це начебто розуміють.

- Дорослі теж хворіють. У вас таке було?

- Не знаю. Я знизу йшов, тому треба питати у моїх колег. Сподіваюся, що не було. Хоча я дивився ранні інтерв'ю, де кажу, що у мене кожна пісня хіт, то, напевно, якісь замети були. Мені важко проаналізувати. Якщо і було, то нехай пробачать мене колеги (посміхається).

- Чи велике значення "Чорноморських Ігор" для розвитку талантів в Україні?

- Звичайно. "Чорноморські" - це фестиваль, який стимулює до зростання. Дух суперництва дає людині аналіз його можливостей. Це все досвід, він непоганий.

Я проти талант-шоу, тому що там іноді хвалять тільки для того, щоб похвалити, не аналізуючи їх недоліки. А дитина починає думати, що вона насправді така крута. Тому що думка відомого артиста для неї багато значить.

Читайте: "Чорноморські ігри-2019": що відомо про фестиваль

- Головна порада учасникам "Чорноморських Ігор" від метра?

- Усі конкурси – це всього лише сходинки для добування досвіду. А головною метою повинні бути повні зали України, де ви будете виступати і співати свої пісні.

Ще моя порада: всім писати тексти пісень. Для чого це робити вокалісту? Щоб він співав, що відчуває, а не те, що йому написали.

- А як ви ставитеся до відомих артистів, які купують пісні?

- Я ставлюся нормально. Але як показала практика, довгограючі проекти існують набагато рідше, якщо людина пише тексти і музику не сама. Такі приклади є, але їх мало. А прикладів, коли людина пише сама і на сцені по 30-40 років – багато.