Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
СпортLady

/Шоубіз

Чотири роки без імені: як пройшло дитинство Сенчиної в Україні

12.9тЧитати матеріал російською

Легендарна радянська співачка Людмила Сенчина, яка померла 25 січня у Росії після тривалої хвороби, народилася і провела дитинство в Україні. За життя артистка ділилася теплими спогадами про свою сім'ю і місця, де вона виросла.

Про це йшла мова в її інтерв'ю виданню Tele.Ru.

Сенчина розповідала, що народилася на хуторі, поблизу українського села Кудрявці, Миколаївська область. Її життя у віддаленому селі в післявоєнний час було аж ніяк не просте.

Артистка розповідала, що її мама була вчителькою у сільській школі. Там вона працювала вдень, а ввечері вела господарство, доглядала за всім сімейством і певну кількість днів була зобов'язана відпрацювати в місцевому колгоспі. Співачка згадувала, наскільки важко жилося в той час і як важко доводилося її батькам.

Тому, коли вона народилася у грудні 1950, батько вирішив "убезпечити" дочку від нелегкої долі і під час реєстрації дитини "додав" Людмилі майже три роки.

"Сучасні міські жителі навіть уявити собі не можуть, як після війни надривалися у колгоспах! Через цю непосильну роботу мій батько викинув несподіваний фінт. Я народилася 13 грудня 1950, а тато, коли пішов до сільради реєструвати дочку, записав у свідоцтві про народженні іншу дату - 13 грудня 1948 року. Додав майже три роки! Хотів, щоб я раніше вийшла на пенсію. Подбав про доччине майбутнє, - жартома згадувала співачка перший смішний випадок у своєму житті.

Також вона розповідала, що до цієї реєстрації у неї чотири роки не було свідоцтва про народження. Мати народила її вдома, оскільки з села неможливо було виїхати до медичного закладу. Крім свідоцтва про народження, у дівчинки до чотирьох років не було навіть імені.

"Мама народжувала мене на грубці, пологи приймав ветеринар. Якийсь папірець він написав, але документом у повному розумінні слова він не вважався. Тато міг вмовити кого завгодно, а в сільраді всі свої сиділи. Крім несподіваного дня народження, я в чотири роки отримала ім'я", - поділилася Сенчина, додавши, що до того часу її просто називали "доця".

Також Людмила Сенчина наголошувала, що досить часто хворіла, а лікування дитини у віддаленому селі було практично неможливим.

"Мої мама і тато так зі мною маленькою настраждалися! Я з народження хворіла сильно. У селі, де і так жили рвеш, взагалі біда, якщо діти хворіють. Не знаю, що був за діагноз, але, коли мені було трохи менше рочку, я могла померти. Мама поїхала зі мною до лікарні в райцентр Братське, і там їй сказали, щоб залишила дитину і їхала додому. Мама послухалася, повернулася додому від горя чорна. Батько, дізнавшись, у чому справа, тут же зібрався у лікарню. Зима, моторошний снігопад, дорогу зовсім замело, але він не став чекати, поки сани зможуть проїхати - сховав мене під кожух і пішов додому, в село Веселий Роздол. Кілометрів вісім тягнувся по пояс у снігу, притискаючи до себе хвору дитину", - так описала ситуацію Сенчина, додавши, що її лікуванням зайнялися тоді цигани, які жили по сусідству.

"Вдома батько побіг до циганського табору - наші цигани осілі були, жили майже в таких же будинках, як українці з молдаванами. І циганки лікували травами і змовами. Вони мені прописали купання у кориті з чорним трав'яним відваром - і лікування подіяло, виходили вони мене", - згадувала співачка.

Дитинство в далекому селі Сенчина в дорослому віці описувала як життя на іншій планеті: "Кажу ж, післявоєнне село для сучасної міської людини - це інша планета. І життя на цій планеті хоч і є, але досить страшне".

Як повідомляв "Обозреватель", недавно в США померла жінка, зображена на пропагандистському плакаті часів Другої світової війни з гаслом "We Can Do It!".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги