Блог | Амбассадор vs Генералісимус, або Битва за Ізмаїл-2
Я особисто пам'ятаю контральто співачки ще з часів найпершої з’яви Руслани на ясні очі журналістського та шоу-бізнесового бомонду Києва 90-х на "Зоряному прес-клубі" в "Бінго" в 1996, а потім спостерігав її сходження до першого Гран-Прі на Міжнародному фестивалі "Слов'янський базар", коли всі члени журі, зачаровані драматизмом виконання її "Ой летіли дикі гуси", піднімали під час голосування найвищий бал "12". Познайомив нас ізмаїльчанин, продюсер і хореограф Федір Полянин, який в тому році віз до Вітебська українську делегацію. Пропонуючи мені, ведучому, кандидатуру для 2-х годинного ток-шоу, він сказав, що я буду неабияк вражений талантом і благородством юної виконавиці. Що й сталося.
Спостерігаючи за кар'єрою Руслани з тих самих пір, відповідально можу закластися, що вона завжди залишається на вістрі прогресивної української думки, Щоб, бодай, хоча би на якусь величину наблизити улюблену країну до кращого майбутнього. Так було задовго до першого Майдану й першої української перемоги на Євробаченні в 2004-му, на хвилі якої вона пішла в парламент заради "Закону про роялті", "Закону про спонсорство і меценатство" і …"зелених" законів, які б позбавляли Україну від російської нафти та газу.
На жаль для всіх, тоді Руслані випала смуга обломів: спроби провести ці законопроекти успіху не мали через зверхність тодішнього президента Ющенка, який так і не звик адекватно сприймати розумну частина українського шоу-бізу, хоча подовгу спілкувався з національними письменниками-классиками своєї молодості. Як зізналася на прес-конференції в Ізмаїлі Руслана, саме ментальна нездатність Ющенко відчути, як потрібні для країни були ініційовані нею закони, стала причиною, чому гордість львівської консерваторії без жалю поклала на його стіл депутатский мандат і привілеї, але зовсім не припинила боротьбу за права людини та енергію сонця.
Рок-н-ролл в її серці переміг, і останній шалено-драйвовий різдв’яний концерт при – 12 по Цельсію в рідному Львові з аудиторією >100 000 глядачів та назви отриманих співачкою міжнародних нагород кажуть самі за себе - Орден за інтелектуальну мужність (2013, Україна), "Freedom Award" World Global Forum (2014, Польща), "Battle of Crete Award" (2014, США), "The Buffalo Hunt" (2014, Канада), "Woman Of Courage Award" (2014, США). Список, зауважу, далеко не повний.
У 2019 Руслана – єдина з зірок українського шоу-бізнесу, хто на серйозному світовому рівні займається проблемами, актуальними для всього людства. Саме про неї я згадую, коли після перегляду чергового "мюзиклу" в Київській опереті, де навіть не розуміють, що подача вокалу повинна бути сучасною, а не класичною, мені буває особливо сумно, що не бачить Київ ще справжніх щоденних бродвейських мюзиклів , при тому, що в тій же Москві й Пітері вони йдуть десь років 15. І тоді я думаю, що одного разу нормальні мюзикли в нас таки з'являться, і все одно це трапиться набагато раніше, ніж хоча б одну російську зірку з московського entertainment делегують бути Послом Доброї Волі UNESCO або Амбассадором Відновлюваної Енергії, яким разом з Арнольдом Шварценеггером є наша Руслана. Вона – Амбассадор № 22.
"Зараз у мене в музиці зовсім інше призначення – промоція чистої енергії сонця", - пояснює вона українським журналістам те саме, що й на найпрестижнішому глобальному економічному форумі в Шанхаї "Solar Future Today ", де весь зал підвівся з місць й 10-хвилинними оваціями вітав вручення Руслані нагороди "Influencer Award" в номінації Visionary Artist – як артисту, що найцікавіше всіх у світі популяризує сонячну енергію.
Не дивуйтеся: світова бізнес-еліта давно зрозуміла, що навіть рекламні можливості на свій ККД не зрівняються з участю в промо-кампанії поп-зірки, особливо якщо це зірка-енерджайзер. Як наша Руслана. Українському шоу-бізнесу й суспільству в цілому ще належить усвідомити, на яку висоту поваги в очах світової еліти вона підняла жовто-блакитний прапор. Саме тому мер Бонна дарує українському Амбассадору 6-кімнатний офіс в самому центрі колишньої столиці ФРН, поруч зі штаб-кватири Greenpeace і IRENA, а після її концерту дуже серьйозно скаже: "Як же вас Путін дістав, що ви так танцюєте заради української енергонезалежності".
Саме тому концерн "BMW" спеціально розробляє й дарує команді Амбассадора відновлюваної енергії 7 "розумних" машин на чистій енергії, щоб концерти можна було зорганізовувати автономно в будь-якій точці планети, де захочеться і коли захочеться. Не дай Боже, керівництву РФ спаде на думку натиснути ядерну кнопку проти нас – що, погодьтеся, зовсім виключати не можна – українці, що виживуть, все одно не залишаться без рок-н-ролу, коли від ядерного електромагнітного імпульсу назавжди "ляже" й без того, до слова, стара енергосистема. Мінімум в 2-х місцях України, якщо в Кремлі "зірве вежі" в січні, пісні будуть такими ж гучними, а світло, лазери й екрани – настільки ж кольоровими, як і до Армагеддону.
Будь-де в Україні, де захоче влаштувати road-show (або що інше) Амбассадор Руслана та її 7 "особливих" машин BMW. І стаціонарно на березі Дунаю в Ізмаїлі – місто залишиться рок-столицею Бессарабії, а знаменита сцена фестиваля "Дунайська січ" височітиме на площі біля головного нічного клубу "Олімпус" – першого нічного розважального закладу країни, котрий став енергонезалежним саме в новорічну північ 2019-го.
Разом зі мною цей факт може підтвердити будь-якому скептику автор першого в світі закону про "зелений тариф", гуру відновлюваної енергетики світу Ханс-Йозеф Фелль, а також всі, хто спостерігав, як рівно в 00:00 1.01. 2019 Амбассадор відновлюваної енергії № 22 Руслана натиснула велику кнопку в центрі сцени і з посмішкою мовила: "Good bye, російський газ. Hello, енергія Сонця й українська енергонезалежність!". І назавжди перемкнула "Олімпус" на сонячну енергію, яку за день "накачали" сонячні батареї під субтропічним небом Бессарабії, повз які проходили всі гості, й почала свою святкову программу.
Важко сказати, коли в Ізмаїлі дійсно осмислять масштаб події, яка сталася в ніч на 1 січня. Культ генераліссимуса Суворова – єдиного непереможного полководця російсько-імперської історії, на якому вибудувана вся державницька пропаганда агресивних сусідів про "велич русского оружія" і взяття Ізмаїла – там "розкручений" за роки ментальної російсько-комуністичної окупації настільки, що, часом здається, містяни ще довго будуть переконані, що це – прямо таки ГОЛОВНА історія міста й усього регіону за все багаторіччя. При цьому в сучасному Ізмаїлі почуєш до образливого мало про те, що добре знала вся цивілізована Європа тих часів – про вирішальну роль в першій гучній перемозі російського війська саме українців, задунайських козаків, і яким особистим указом імператриці було "височайше дарована честь називатися "Чорноморськими", а князь Потьомкін, безпосередній начальник Суворова, називав їх бойовий дух і військові навички "безцінними".
Але я вірю, що рано чи пізно так трапиться, що ізмаїльці зрозуміють: українська енергонезалежність завдяки енергії Сонця недарма почалася саме в тій точці країни на планеті Земля, де в "руського міра" захована голка в яйці їх Чахлика Невмирущого – там, де жорстко НЕМАЄ українських церков і молитов українською мовою, де до кінця XX сторіччя в школах титульна мова нації взагалі не викладалася, і цілі покоління громадян, добре сприймаючи українську на слух, фізично не мають змогу читати нею. Мені, музиканту й філологу, неймовірно боляче, що мої щирі, гостинні, винолюбні, співочі, працьовиті, толерантні й гордовиті співвітчизники, не можуть не те, що почитати Біблію, а й просто почути рідною солов’їною слово Боже, щоб під час молитви сповна відчути ту благодать вірянина від насолоди гармонійного і напрочуд мелодійного звучання кожної божої фрази саме тією мовою, якою хрестили Русь. Українською.
Проте МУЗИКА, яку на генетичній пам'яті в Бессарабії вибирають співати й слухати в Новий рік – говорить про історичні корені сама за себе, зайвий раз засвідчуючи унікальність регіону без прив'язки до "руського міра". В першу енергетичнонезалежну новорічну ніч в головному нічному клубі Ізмаїла разом з піснями Руслани звучали також українські та болгарські пісні, трохи англійських, 1 французька, 1 німецька і жодної російськомовної – хоча в більшості городяни розмовляють російською…
Чи це не доказ, що битва Амбассадора Відновлюваної Енергії за ментальність модної молоді та бомонду Ізмаїла була переконливо виграна? В Бессарабії, де ніколи не було жодної традиційної електростанції – задумалися про повне "good bye, російський газ", і в них є план, як зробити це швидко. Називається "Метрополія"...
Київ-Ізмаїл-Київ
