19 вересня у Національній опереті даватимуть комічну оперу Г. Доніцетті "Дзвіночок"

Комічна опера Гаетано Доніцетті "Дзвіночок" відтворює атмосферу старовинного італійського подвір’я, наповненого веселою та легкою музикою.

Глядачі розміщуються за столиками, а перед ними розігрується динамічне й кумедне дійство із дотепними жартами й несподіваними перевтіленнями, крізь які проглядатимуть навіть філософські сенси.

Невеликий, але уславлений музичними - особливо вокальними - партіями твір, Гаетано Доніцетті написав за власним лібрето. Він з легкістю писав вірші, додавав діалоги у прозі, а вже музика лилася наче шампанське: шипуча, іскриста, грайлива, з несподіваними жартівливими знахідками та чарівними мелодіями. Виконуючи обіцянку, яку маестро дав співакам, котрі замовили йому цей твір, "Дзвіночок" був написаний за тиждень!

Прем’єра відбулася в Італії, в Театрі Нуово (Teatro Nuovo) ввечері 1 червня 1836 року в присутності численної публіки. Твір одразу назвали "маленьким дивом комедійності, витонченості і веселого, грайливого натхнення".

Композитор визначив простий ряд персонажів: дон Аннібале Пістаккьо — аптекар; Серафіна — його дружина; мадам Роза — мати Серафіни; Енріко — племінник, закоханий у Серафіну, Спірідіоне — слуга дона Аннібале.

Сюжет побудований на хитрощах жартівника Енріко. Молодий племінник намагається перешкодити аптекарю і його юній дружині Серафині в їхню першу шлюбну ніч. Він невтомно всю ніч дзвонить у дзвіночок в аптеку, прохаючи ліки від вигаданих хвороб. Щоразу Енріко з’являється у різних образах: то він француз, в якого прихопив живіт, або тенор, що втратив голос, то старий, в якого захворіла (на всі хвороби відразу) його дружина і він благає її вилікувати, промовляючи всілякі веселі нісенітниці.

Працюючи над лібрето, Гаетано Доніцетті й сам сміявся — над текстом і музикою, яка нібито "скаче" в ритмі веселих віршів. Добрий настрій автора неодмінно має передатися і глядачам вистави "Дзвіночок" на малій сцені у фойє Національної оперети України.