Time to read2 хв
5,9 т.

Справа Сенниченка почалася наступного дня після скасування конкурсу на ОПЗ, а НАБУ її вже одного разу закривало, – Кушнірук

Дмитро Сенниченко.

Джерело: пресслужба форуму "Україна-30"

Кримінальне провадження, яке згодом переросло у справу колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка, зареєстрували 11 березня 2020 року – наступного дня після скасування конкурсу на Одеському припортовому заводі. Економіст Борис Кушнірук вважає, що цю хронологію варто розглядати разом із подальшими подіями: справу згодом закрило саме НАБУ, а відновили її вже після появи меморандуму з "адміністративним модулем".

Таку послідовність подій Борис Кушнірук аналізує у матеріалі про корпоративні інтереси навколо ОПЗ та Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК).

У лютому–березні 2020 року ОПЗ обирав компанію для давальницької переробки сировини. Серед претендентів була "Укрнафтобуріння". За наведеними економістом даними, на завершальному етапі вона запропонувала найкращі цінові умови. Водночас підтвердити свою економічну модель документами компанія відмовилася.

Ключовим, на переконання Кушнірука, є не сам конкурс, а те, що відбувалося зі справою після нього.

"Коли розбираю великий корпоративний конфлікт, спершу дивлюся на актив", – зазначає економіст. За його словами, у таких ситуаціях важливо встановити, хто і навіщо претендував на контроль над підприємством та його фінансовими потоками.

До обставин початку провадження належить і можливе звернення народного депутата. За матеріалами, на які посилається сторона захисту, одним із приводів для початку провадження могло бути звернення тодішнього народного депутата Олександра Дубінського. Водночас серед співвласників компанії "Укрнафтобуріння" на той час називали бізнесмена Ігоря Коломойського.

Ще одна деталь: 18 лютого 2021 року детектив НАБУ закрив це провадження через відсутність складу кримінального правопорушення. У постанові про закриття, на яку посилається захист, зазначено, що наглядова рада ОПЗ скасувала процедуру відбору з урахуванням об'єктивно існуючих ризиків невиконання договору з боку "Укрнафтобуріння".

"Сам збіг дат замовності не доводить. Але коли закриту справу повертають після появи меморандуму з "адміністративним модулем" – це вже послідовність, яку треба перевірити", – підкреслює Кушнірук.

Кушнірук звертає увагу й на ширше тло: саме у 2020–2021 роках Фонд держмайна відкрито конфліктував із групами, пов'язаними з олігархами, – зокрема на "Центренерго".

"Тож закономірно запитати, чи не стала ця справа відповіддю тих, хто тоді втрачав вплив", – зазначає він.

Такий самий підхід, на переконання Кушнірука, доречний і щодо епізодів, пов’язаних з ОГХК. Обидва державні підприємства є значними економічними активами, навколо яких можуть перетинатися інтереси потенційних інвесторів і бізнес-груп. Окремо постає питання про можливі інтереси осіб, чиї свідчення та матеріали використовує обвинувачення.

За твердженням захисту, Байрак контактував із представниками різних бізнес-груп та міг збирати інформацію про державні підприємства, що становила комерційну цінність. Ці контакти, за оцінкою економіста, також мають бути предметом перевірки.

"Якщо слідство вважає гроші, контроль над підприємством і можливу вигоду ключовими мотивами одних учасників, чому ті самі критерії не повинні застосовуватися до інших?" – зазначає Кушнірук.

Без аналізу інтересів усіх сторін, вважає Кушнірук, оцінка обставин може залишитися неповною. "Кримінальну справу зазвичай читають як послідовність показань. Але за економічним конфліктом стоїть послідовність інтересів, і якщо їх не дослідити, легко неправильно зрозуміти самі показання", – підсумовує економіст.

Сторона захисту наполягає, що описаної обвинуваченням злочинної організації не існувало.

Кримінальну справу щодо Дмитра Сенниченка та інших обвинувачених передано до суду. Наявність або відсутність кримінальних правопорушень, а також достовірність доказів мають бути встановлені за результатами судового розгляду.