Блог
Як Петро Калнишевський з росіянами домовлявся: повчальна історія для переговорів
Петро Калнишевський.
Джерело: З відкритих джерел
Доля Петра КАЛНИШЕВСЬКОГО – як історичний урок для ПЕРЕГОВОРІВ із "братніми одновірцями і хорошими росіянами".
Сьогодні, 31 жовтня, Православна Церква України вшановує памʼять святого праведного БАГАТОСТРАЖДАЛЬНОГО останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра КАЛНИШЕВСЬКОГО в день його кончини.
Тож принагідно вирішив нагадати Вам не так історію його гідного та праведного життя, як актуальну нині справу нашого ставлення до московитів-росіян, що знову заходилися вогнем,балістикою і ракетами "освобождать укрАинцев" від мазепинців-петлюрівців-бандерівців в Україні.
Петро Калнишевський.
Джерело: Фейсбук Миколи Томенка
Як відомо, Російська імперія всіляко прагнула залучити мужнє і героїчне козацтво на свій бік у часи російсько-турецьких воєн. Так, напередодні чергового військового походу проти Туреччини Катерина II у 1769 році пише Кошовому отаману Петру Калнишевському таке:
"Ми почитаємо (запорожців)… а при першій нагоді Височайшу нашу милость всьому нашому вірному Війську Запорозькому Низовому вчинемо".
За час успішних військових дій запорожців у 1771 році було підкорено весь Крим, а протягом 1772-1773 рр. українські козаки переможно воюють на Дніпрі та Дунаї. Катерина II знову нахвалює Військо Запорозьке, а Потьомкін називає КАЛНИШЕВСЬКОГО батьком і просить записати себе простим козаком до Кущевського куреня. Щирі й довірливі українці записали фаворита/коханця російської імператриці в січовики й далі прізвисько – Грицько Нечеса за пишний парик на голові.
У свою чергу Петро КАЛНИШЕВСЬКИЙ вважає Потьомкіна за свого надійного друга і побратима.
Тим часом, після важких і кровопролитних боїв Російська імперія підписує з Туреччиною Кучук-Кайнарджинський мир 1774 року, за яким козаки лишаються частини своїх земель та однієї паланки, які відходять відповідно Кримському ханству та Росії. А вже у 1775 році російська імператриця видала наказ зруйнувати Січ та ліквідувати Військо Запорозьке назавжди.
Петро Калнишевський.
Джерело: Фейсбук Миколи Томенка
Щоб виконати цей наказ під ордою Текелія було зібрано більш як 70 тисяч російського війська і ще не менш як 20 тисяч вояків направлено на Лівобережні козацькі паланки.
Як діяти українцям за таких обставин?
Думки на Січі розділилися:
більшість була за те, щоб захищати свою волю і Січ, а меншість на чолі з КАЛНИШЕВСЬКИМ – за те, щоб домовлятися з росіянами. Тож аргументи меншості, що "у нас є батьки і діти, а м@скаль їх виріже" та промова архімандрита Володимира, який закликав не проливати "братської крові одновірців", призвели до рішення – не чинити спротиву. Тому КАЛНИШЕВСЬКИЙ з хлібом-сіллю пішов на зустріч московського війська, які ще недавно були союзниками козаків.
Росіяни ж у відповідь – зруйнували Січ, пограбували і забрали всі церковні святині, цінності та архіви, а Кошового отамана у кайданах відправили до Москви. Щоправда, та частина козаків, яка відмовилася здатися, рушила на Дунай.
14 серпня 1775 року Катерина II оголошує Маніфест "Об истреблении Запорожской Сечи", за яким навіть слова "запорозькі козаки" заборонено вживати чи згадувати. Останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра КАЛНИШЕВСЬКОГО вислано у Соловецький монастир, де його у вологому та холодному льоху протримали… щонайменше 25 років. Після помилування 1801 року, він залишився на Соловках та прожив, за версією істориків, ще 3 роки й помер у віці чи то 112 чи 113 років.
Отака повчальна історія СПІВРАЦІ, ПЕРЕГОВОРІВ та ДОМОВЛЕНОСТЕЙ з "братніми одновірцями та хорошими московитами-росіянами", яка ПОСТІЙНО повторюється.
Доведено ще раз Іловайською трагедією 2014 року.
Памʼятаємо нашу історію!
Не повторюємо історичних помилок минулого!
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням...
Читайте нас у Telegram та Viber або завантажте застосунок