Time to read3 хв
566

Названо лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини: яке відкриття зробили

Названо лауреатів Нобелівськ...

Джерело: Nobelprize

Розгорнути

У понеділок, 5 жовтня, Нобелівський комітет назвав лауреатів премії з фізіології та медицини 2026 року. Так, Нобелівську премію цього року присуджено вченим Карлу Дейссероту, Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю за їхні відкриття щодо світлозалежних іонних каналів та оптогенетики.

Про це повідомили на офіційній сторінці комітету в соцмережі Х. У клінічній медицині дослідники використовують метод оптогенетики у спробах відновити зір у людей з порушеннями зору.

Що відомо

Американський вчений Карл Дейссерот (працює в медичному інституті Говарда Хьюза, США, а також Стенфордському університеті, Каліфорнія, США) та німецькі вчені Петер Гегеманн (Берлінський університет імені Гумбольдта) і Георг Нагель (Вюрцбурзький університет) отримали в цьому році Нобелівську премію з фізіології та медицини.

Гегеманн і Нагель відкрили в одноклітинній водорості білок каналородопсин, який має унікальні властивості. Вчені виявили, що незалежно від того, в яку клітину вводиться цей білок, вона стає чутливою до світла.

Дейссерот ввів ген каналородопсину в нервові клітини щурів. Освітлюючи клітини синім світлом, він зміг викликати нервовий сигнал. Пізніше йому вдалося змусити цей керований світлом перемикач для нервових клітин працювати в мозку живих мишей.

"Цей метод керування нервовими сигналами за допомогою світла називається оптогенетикою, і він швидко набув глобального значення", – зазначили на сторінці комітету.

Яке значення має це відкриття

Оптогенетика – це метод, який дозволяє показати, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому мозку.

Використовуючи цей метод, дослідники змогли виявити нейронні ланцюги, що керують певними спогадами, почуттями та поведінкою, що стосуються неврологічних та психічних розладів. У клінічній медицині дослідники використовують цей метод у спробах відновити зір у людей з порушеннями зору.

Оптогенетика докорінно змінила розуміння, як працює мозок.

Передісторія відкриття

У комітеті пояснили, що те, як мозок керує почуттями, поведінкою та функціями організму, довгий час було загадкою. У 20-му столітті вчені почали досліджувати, на які функції впливають які ділянки мозку, проте причинно-наслідкових зв'язків встановити не вдалось.

"Оптогенетика надає можливості для картування мозку таким чином, про який ми колись могли лише мріяти", – зазначив Пер Свеннінгссон, голова Нобелівського комітету з фізіології та медицини.

Пітер Гегеман задавався питанням, як одноклітинна водорость хламідомонада здатна плавати до джерела світла. На початку 2000-х років він разом з Георгом Нагелем відкрили каналородопсин – водоросний білок з унікальними властивостями, що знаходиться на поверхні клітини. Коли він освітлюється синім світлом, через білок відкривається канал. Заряджені іони потім потрапляють у клітину, створюючи електричний імпульс. Вчені виявили, що незалежно від того, в яку клітину вони поміщають білок, ці клітини стають світлочутливими.

Потім Карл Дейссерот ввів ген канального родопсину в нервові клітини щурів. Освітлюючи клітини синім світлом, він зміг ініціювати нервовий сигнал. Він опублікував це відкриття у 2005 році. Два роки по тому він змусив цей керований світлом перемикач для нервових клітин працювати в мозку живих мишей.

У комітеті наголосили, що лауреати заклали основу нової ери в нейронауці.

Раніше OBOZ.UA повідомляв про те, що чотирирічному Ваєтту Келлеру зі США успішно провели складну операцію на серці, до якої медики готувалися за допомогою точної 3D-копії його органу. Хлопчик народився з рідкісною вадою, через яку кров проходила серцем незвичним шляхом.