Time to read2 хв
3,8 т.

Грали всі школярі в СРСР: що таке піонербол

В сучасному світі майже немо...

Джерело: Pexels

Розгорнути

Існує безліч варіацій командних ігор з м’ячем – від футболу до регбі, від вуличного баскетболу до пляжного волейболу, від боулінгу до хакі-сак. Але в СРСР вирішили придумати свою. Називалась вона піонербол і була придумана, щоб залучити якомога більше дітей до фізичної активності.

Сучасні українські підлітки майже нічого не знають про цю гру. OBOZ.UA розповідає, як і чому вона з’явилась, які мала правила і чому втратила популярність.

Історія піонерболу

Піонербол з’явився у 1930-х роках і набув популярності завдяки дитячим таборам "Артек" та "Орлятко". За своєю суттю це спрощений різновид волейболу, для якого потрібні лише м’яч і сітка або звичайна мотузка, натягнута між двома частинами майданчика.

На відміну від класичного волейболу, піонербол не вимагає великої кількості спеціального спорядження чи суворого дотримання складних правил. Кількість учасників може бути різною, а самі умови гри легко пристосувати до конкретної компанії.

Правила гри

Матч починається з подачі: одна з команд перекидає м’яч через сітку на бік суперників. Завдання гравців – спрямувати його так, щоб він упав на майданчику іншої команди, і водночас не дозволити м’ячу торкнутися землі на власній половині поля.

Правила пересування гравців не такі суворі, як у волейболі. Учасники можуть переходити з однієї частини майданчика на іншу, а після вдалої подачі – змінювати позиції за годинниковою стрілкою. Ба більше, перед початком матчу команди можуть окремо домовитися про те, як саме пересуватимуться під час гри. Тобто створити власні правила.

Якщо м’яч падає на майданчику однієї команди, очко отримують її суперники. Перемагає та команда, яка першою набере встановлену кількість очок. Зазвичай грають до 15, 21 або 25 очок.

Головна відмінність піонерболу від волейболу полягає в тому, що м’яч дозволено ловити руками, а не лише відбивати. Завдяки цьому гра простіша для новачків і доступніша дітям, які ще не опанували волейбольну техніку.

Чому піонербол подобається не всім

Колись піонербол був звичною розвагою в дитячих таборах і на шкільних майданчиках. Проте навіть у радянську добу любили його далеко не всі. Одна з причин – відсутність єдиних правил для всіх компаній. Умови часто узгоджують безпосередньо перед грою, а іноді й під час матчу. Через це виникають суперечки: учасники можуть по-різному трактувати домовленості або не погоджуватися з рішеннями інших гравців.

Інша причина – методи, якими дітей в СРСР навчали піонерболу. Зазвичай це відбувалось на уроках фізкультури у школі і відмовитись грати було практично неможливо. Ті ж учні, які пропускали заняття, на якому пояснювали правила, потім на завжди могли легко надолужити згаяне.

Окрім того, про піонербол не чули ніде у світі, окрім країн, що колись входили до складу СРСР. Якщо дитина під час відпустки за кордоном приєднається до групи однолітків, яка грає у волейбол на пляжі, їй не знадобиться довго домовлятися з іноземцями про правила – вони однакові в усьому світі. Піонербол такої змоги не дає.

Раніше OBOZ.UA розповідав, які породи собак обожнювали в СРСР і куди вони зникли.