СРСР тримав військові бази по всьому світу: 6 найекзотичніших
Агресивна політика СРСР часів холодної війни змушувала Кремль будувати військові бази по всьому світу. І йшлося не лише про країни Варшавського договору, тобто так званий соціалістичний табір.
Часом такі бази з’являлись у віддалених куточках світу, які навіть можна назвати екзотичними. OBOZ.UA розповідає, в яких країнах базувались радянські військові.
Куба
Радянські військові вперше прибули на Кубу 1962 року в межах операції "Анадир", під час якої на острів доставляли компоненти радянських ядерних сил. Відтоді в Карибському морі на постійній основі дислокувалася група радянських військ. І Куба була їхньою ключовою базою.
Згодом поблизу Гавани, у Лурдесі, створили великий центр радіоелектронної розвідки. Упродовж років співпраці на острові також з’явилися військово-морська база в Сьєнфуегосі та вузол зв’язку "Прибой" в Ель-Габріелі. Після розпаду СРСР радянські об’єкти довелося залишити.
В’єтнам
У XX столітті радянським військовим вдалося закріпитися й у В’єтнамі. До 1972 року місцева база вже мала судноремонтний завод і великий аеродром. Порт міг одночасно приймати до 10 надводних кораблів, вісім підводних човнів і п’ять-шість транспортних суден. Аеродром, своєю чергою, був розрахований на одночасне розміщення 16 літаків-ракетоносців, приблизно десяти розвідувальних літаків і трьох транспортних машин. Така інфраструктура забезпечувала СРСР значні військові можливості в регіоні й викликала занепокоєння на заході.
Виведення російського військового контингенту з Камрані розпочалося лише 2001 року. Однак через 12 років Москва і Ханой знову уклали угоду про спільне використання бази.
Сомалі
Радянська військово-морська база в сомалійському місті Бербера, на узбережжі Аденської затоки, мала важливе стратегічне значення. На тлі нестабільності в самій країні вона забезпечувала СРСР опорний пункт поблизу одного з ключових морських маршрутів між Європою та Азією, що проходить через Суецький канал. Контроль над цією ділянкою давав Москві суттєві геополітичні переваги.
Однак у 1977 році Сомалі розпочало війну з іншою країною, яка раніше підтримувала дружні відносини із СРСР, – Ефіопією. Радянському керівництву довелося визначатися, на чий бік стати. Зрештою Москва підтримала Аддис-Абебу, а радянським військовим наказали залишити Берберу.
Ефіопія
Після втрати бази в Сомалі радянські військові перебралися до Ефіопії разом зі стратегічним обладнанням та іншим майном. Новий пункт базування облаштували на архіпелазі Дахлак, де запрацювала база Нокра. Вона проіснувала до 1991 року.
Сейшельські острови
Радянський військовий об’єкт на Сейшелах, в Індійському океані, з’явився в листопаді 1981 року. Передумовою стала спроба противників чинної влади здійснити державний переворот, якому завадили радянські кораблі.
У відповідь на допомогу уряд Сейшел погодився надати СРСР можливість облаштувати пункт матеріально-технічного забезпечення військово-морського флоту. Крім того, радянська авіація отримала дозвіл користуватися аеропортом столиці Вікторії. База на островах діяла до 1990 року.
Ємен
Коли 1962 року в Ємені розгорнулося протистояння між республіканцями та монархістами, Радянський Союз підтримав республіканський табір. Ця співпраця згодом допомогла Москві домовитися про розміщення власних військово-морських сил на архіпелазі Сокотра. Базу там створили 1976 року, проте вона проіснувала недовго.
Уже 1979 року радянським військовим довелося поспіхом залишити острів, і військова присутність СРСР у цьому районі припинилася.
Раніше OBOZ.UA розповідав, які привілеї давало життя в радянських закритих військових містах. І які накладало обмеження.
















