Навіщо на радянському посуді вибивали цифри на дні: що вони означали
Якщо уважно придивитися до старого, випущеного ще в СРСР посуду, можна помітити цікаву деталь: на денцях склянок, тарілок і каструль часто є цифри. Іноді вони стоять окремо, іноді – поруч із назвою заводу чи іншими позначками.
Як з’ясував OBOZ.UA, ці цифри були не випадковими. Вони мали практичне призначення, хоча те, що саме вони означали, залежало від типу посуду. Єдиного правила для всіх виробів не було. На скляному посуді цифри могли позначати навіть ціну, на металевому – артикул або номер виробу, а на порцеляні бути частиною заводського маркування.
Склянки та ціна
На деяких радянських склянках цифри слугували своєрідним цінником. Їх наносили безпосередньо на скло, щоб позначити вартість виробу. Наприклад, Дятьковський кришталевий завод на початку 1960-х випускав гранчасті склянки з написами "ДХЗ 7к" і "ДХЗ 6к". Літери вказували на виробника, а цифра з літерою "к" – на ціну в копійках.
Однак таке значення мали далеко не всі подібні позначки. На виробах різних склозаводів траплялися й інші числові позначення, пов'язані з виробництвом. Тому для правильного тлумачення важливо враховувати, чи є поруч назва підприємства, літери або додаткові символи.
Позначки на каструлях
На металевому та емальованому посуді маркування виконувало передусім виробничу та облікову функцію. Воно допомагало визначити, хто виготовив каструлю, до якої моделі вона належить і за яким стандартом її виробляли. Залежно від виду посуду на ньому могли зазначати товарний знак підприємства, артикул, номер виробу та клеймо відділу технічного контролю.
Це передбачали й радянські стандарти. Наприклад, ГОСТ 24303-80 для чавунного емальованого посуду вимагав наносити на вироби товарний знак виробника, артикул і позначку технічного контролю. Товарний знак відливали безпосередньо на зовнішньому боці дна, а частину інших позначень наносили незмивною фарбою. Тож цифри на каструлях були не прикрасою, а частиною системи маркування продукції.
Заводське маркування порцеляни
На порцеляновому та фаянсовому посуді числові позначення зазвичай варто розглядати разом із клеймом заводу. Вони могли містити інформацію про модель, сорт виробу, партію або інші виробничі дані. Саме клеймо допомагає встановити підприємство, а додаткові цифри – розібратися в інших характеристиках конкретного предмета.
При цьому єдиної системи маркування для всіх радянських порцелянових заводів не існувало. Кожне підприємство могло мати власні способи позначення продукції, а колір і вигляд клейма також іноді залежали від сорту виробу. Наприклад, Первомайський порцеляновий завод використовував клеймо з рибками з 1976 по 1991 рік. Синій колір означав перший сорт продукції, зелений – другий, коричневий – третій. Тому однакова цифра на двох різних тарілках не обов'язково мала однакове значення.
Чи можна розшифрувати цифри на будь-якому радянському посуді
Не завжди. Щоб зрозуміти, що саме позначали числа на денці, потрібно враховувати матеріал, форму виробу, наявність заводського клейма та інші символи. Одна цифра могла вказувати на ціну склянки, інша – на артикул каструлі, а третя бути частиною внутрішнього маркування порцелянового виробництва.
Зараз, щоби прочитати ці дані правильно, потрібно заглибитись в історію та специфіку маркування виробів, родом з СРСР. В основному це задача для дослідників або колекціонерів. Звичайному користувачу ці цифри та літери навряд чи принесуть якусь користь.
Раніше OBOZ.UA розповідав, чому поїзди в СРСР фарбували в зелений колір.















