Температура піднімалася до 50 °C: для атаки на холодильники по всій Європі було використано інфраструктуру російських хакерів
У супермаркетах семи європейських країн вийшли з ладу холодильники та морозильні камери внаслідок кібератак. У деяких випадках зловмисники дистанційно підвищували температуру обладнання до 50 °C, через що продукти могли псуватися. Для проведення атак використовували IT-інфраструктуру, яка раніше використовувалася російськими хакерами.
Про це повідомляє The Guardian. Фахівці британської компанії з кібербезпеки Lupovis зафіксували сотні спроб атак на холодильне обладнання. Водночас експерти наголошують, що наразі немає достатніх доказів для встановлення конкретних виконавців.
Які країни постраждали від кібератаки
Під удар потрапили холодильники в магазинах Carrefour, Intermarché та IKEA у Бельгії, Coop та ICA у Швеції, Delhaize у Люксембурзі, Kesko у Фінляндії, SuperValu в Ірландії, а також торговельних закладах Естонії.
Це вже друга хвиля подібних інцидентів за останні тижні. Попередня атака сталася в ніч із 11 на 12 жовтня у Франції, де через дистанційне втручання в роботу холодильного обладнання супермаркетам довелося утилізувати значну кількість продуктів.
Європейська комісія засудила ці дії, назвавши їх навмисною спробою порушити роботу ланцюгів постачання продовольства та підірвати довіру споживачів.
Що відомо про можливу причетність Росії
За даними Lupovis, для вивчення атак фахівці створили спеціальні онлайн-пастки, які імітували справжні контролери холодильного обладнання Danfoss. У період із 20 до 30 жовтня вони зафіксували 256 спроб атак із 91 джерела.
Керівник компанії Ксав'є Беллекенс повідомив, що зловмисники використовували інфраструктуру з так званим "куленепробивним" хостингом, яку раніше застосовували російські хакерські угруповання для розвідувальної діяльності. Водночас він зазначив, що поки не може встановити конкретну групу, яка стоїть за атаками.
Інші фахівці також закликають не робити передчасних висновків. Зокрема, директор напряму кібербезпеки Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень Джеймс Салліван наголосив, що наразі не можна виключати жодної версії – від причетності державних структур до дій окремих хакерів.
До обережності в оцінках закликала й Єврокомісія. Її представник Томас Реньє, відповідаючи на запитання про можливу причетність Росії, відмовився називати ймовірних винуватців, пославшись на розслідування національних органів.
Як хакерам вдалося вивести холодильники з ладу
Системи керування комерційними холодильниками підключені до інтернету, що робить їх потенційно вразливими до дистанційного втручання. На відміну від комп'ютерів і смартфонів, програмне забезпечення такого обладнання може тривалий час залишатися без оновлень безпеки.
Однією з причин цього є те, що встановлення оновлень може вимагати тимчасового відключення обладнання. Для супермаркетів це створює додаткові труднощі, адже холодильні установки мають працювати безперервно.
Захистити обладнання від подібних атак можна, зокрема, шляхом своєчасного оновлення програмного забезпечення та усунення вразливостей. За даними The Guardian, після першої атаки у Франції деякі компанії вже почали вживати таких заходів.
Нагадаємо, у Польщі хакери зламали медичну базу даних, у якій зберігалася інформація про майже 19 мільйонів користувачів. Унаслідок кібератаки персональні дані громадян опинилися під загрозою.
Як писав OBOZ.UA, наприкінці жовтня 2026 року хакери атакували електронну пошту прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні та комп'ютерну систему італійського парламенту. Інцидент став черговим випадком кібератак на державні установи європейських країн.
















