Львів 100 років тому: який вигляд мало місто
Старі фотографії Львова зберегли атмосферу міста, яке поступово ставало сучаснішим, але водночас не втрачало своїх традицій. І хоча за минуле століття змінилися транспорт, мода та повсякденні звички, чимало місць залишилися впізнаваними. Сьогодні, прогулюючись площею Ринок або проспектом Свободи, можна побачити ті самі будівлі, які колись потрапляли в об'єктиви львівських фотографів.
Старовинні світлини дозволяють зазирнути в повсякденне життя міста й побачити, як змінювався Львів на межі XIX–XX століть та в міжвоєнний період. У мережі оприлюднили рідкісні знімки.
Одним із найжвавіших місць старого Львова залишалася площа Ринок. Ще від XIV століття вона була осередком торгівлі, громадського життя та важливих міських подій. На давніх фотографіях можна розгледіти вози, торговельні ятки й мешканців у характерному для тієї епохи вбранні.
Площа завдовжки 142 та завширшки 129 метрів оточена 44 історичними будинками. У її центрі височіє ратуша, яка набула сучасного архітектурного образу в середині XIX століття.
Цікаво, що саме з площею Ринок пов'язана й рання історія львівської фотографії. У 1841 році в книгарні Вільда, що працювала в будинку № 2, демонстрували дагеротипи Йогана Глойснера – одного з піонерів фотографічної справи у Львові.
На початку минулого століття Львів уже мав розвинений для свого часу міський транспорт. Перший кінний трамвай з'явився тут 3 травня 1880 року, а в 1894-му вулицями поїхали електричні вагони.
Поруч із транспортними нововведеннями змінювалася й архітектура. У 1900 році відкрили величний Оперний театр, який швидко перетворився на одну з найвідоміших споруд Львова.
Одним із відомих львівських фотографів XIX століття був Юзеф Едер. Його майстерня працювала у дворі готелю "Англійський" на території нинішнього проспекту Свободи. Серед найдавніших відомих фотографій Львова є роботи Едера та Карла Лянга, датовані 1861 роком.
Згодом фотографування стало популярною послугою. Родини замовляли портрети, молодята зберігали на згадку весільні образи, а невеликі фотокартки дарували друзям і близьким. Саме завдяки цим майстрам сучасники можуть побачити не лише вулиці минулого, а й обличчя людей, які колись ними ходили.
Важливою частиною міської культури були кав'ярні. Їх відвідували не лише заради ароматного напою, а й щоб поспілкуватися, прочитати свіжу пресу або обговорити останні новини.
Кавова традиція Львова сформувалася задовго до XX століття. Зокрема, кав'ярню Леваковського згадували ще в описах міста 1802 року. Згодом такі заклади перетворилися на популярні місця зустрічей інтелігенції, підприємців і творчих людей. Тут проводили час за шахами, грали в більярд, дискутували про політику, мистецтво та суспільні події.
Одним із відомих закладів була кав'ярня "Театральна", розташована на першому поверсі театру Скарбека, де нині працює театр імені Марії Заньковецької. Кав'ярні створювали особливу атмосферу Львова, у якій поєднувалися європейські звички, місцеві традиції та багатомовне спілкування.
Коли завершувався робочий день, центральні вулиці наповнювалися людьми, які виходили на традиційну прогулянку – корсо, або корзо. Цей звичай набув популярності ще за австрійського панування. Після демонтажу старих оборонних мурів у Львові почали облаштовувати широкі бульвари та прогулянкові алеї.
Одним із найпопулярніших місць став нинішній проспект Свободи, який у XIX столітті був відомий як вулиця Карла Людвіга.
OBOZ.UA раніше показував світлини, якою була Вінниця століття тому.















