Борги за комуналку можуть коштувати квартири: з якої суми в Україні дозволяють забирати єдине житло
В Україні з 23 жовтня 2026 року збільшили поріг заборгованості, за якого за загальним правилом не можна примусово стягнути єдине житло боржника: тепер він становить 432 350 грн замість приблизно 170 тис. грн, а зміни враховують воєнні реалії та економічну ситуацію в країні. Водночас, навіть якщо сума боргу перевищить цю межу, квартиру чи будинок не заберуть автоматично, примусове стягнення можливе лише за передбаченою законом процедурою.
Про це повідомили в Міністерстві юстиції України. Заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко пояснив, що нові правила мають забезпечити додатковий захист громадян, які накопичили заборгованість за житлово-комунальні послуги.
За його словами, раніше законодавство встановлювало нижчий поріг, за якого єдине житло не підлягало примусовому стягненню за загальним правилом. Тепер цю суму переглянули з огляду на обставини, у яких живе країна. "Щоб у вас забрали єдине житло, потрібно дуже сильно постаратися, накопичивши такі борги за комунальні послуги", – зазначив Гайченко.
Посадовець також наголосив, що людей із настільки великими комунальними боргами, ймовірно, небагато. Водночас новий поріг не означає, що заборгованість за комуналку перестає мати юридичні наслідки, постачальники послуг, як і раніше, можуть вимагати погашення боргу в установленому законом порядку.
За якої суми боргу можуть забрати квартиру чи будинок
Відповідно до нових правил, якщо сума стягнення за виконавчим провадженням не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, звертати стягнення на єдине житло боржника за загальним правилом заборонено. У 2026 році ця межа становить 432 350 грн. Таким чином, йдеться не про будь-яку заборгованість за комунальні послуги, а про значну суму боргу, щодо якої вже здійснюється примусове виконання рішення.
Важливо розуміти, що навіть перевищення встановленого порогу не означає автоматичної втрати квартири або будинку. Для цього необхідні передбачені законодавством підстави та дотримання процедури виконавчого провадження. Сам факт того, що людина тривалий час не оплачує комунальні послуги, не означає, що її житло одразу виставлять на продаж.
Крім того, законодавство передбачає окремі правила для різних видів майна та зобов'язань. Зокрема, іпотечне житло може підпадати під спеціальні умови стягнення, тому загальний захист єдиного помешкання не слід сприймати як абсолютну заборону на його реалізацію за будь-яких обставин.
Скільки років потрібно не платити за комуналку, щоб накопичити такий борг
Щоб оцінити масштаб нової межі, можна розглянути умовний приклад. Якщо щомісячні нарахування за житлово-комунальні послуги становлять 6 тис. грн, для накопичення боргу в розмірі 432 350 грн знадобиться приблизно шість років повної несплати.
Однак, це лише математичний розрахунок. Він не враховує можливих змін тарифів, пені чи інших нарахувань, платежів, які людина могла здійснювати протягом цього періоду, а також особливостей розрахунку заборгованості в конкретній справі.
Саме тому в Міністерстві юстиції вважають, що випадки, коли єдине житло може опинитися під загрозою через комунальні борги, будуть поодинокими. Водночас навіть за відносно невеликої заборгованості громадяни можуть зіткнутися із судовим розглядом або іншими передбаченими законом заходами стягнення.
Які додаткові гарантії передбачені для військовослужбовців
Закон № 4833-IX також встановлює додаткові гарантії для військовослужбовців. Під час воєнного стану та протягом року після його завершення передбачено заборону на звернення стягнення на єдине житло військовослужбовців незалежно від суми боргу, крім визначених законодавством винятків.
Зокрема, окремі правила можуть застосовуватися до майна, переданого в іпотеку, а також до зобов'язань із відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Тому в кожній конкретній ситуації потрібно враховувати вид боргу, правовий статус нерухомості та передбачені законом винятки.
Окремі гарантії стосуються і людей, які мають заборгованість за житлово-комунальні послуги на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях. Законодавство передбачає спеціальні механізми захисту таких боржників на період воєнного стану, зокрема щодо арештів майна та коштів у відповідних виконавчих провадженнях, а також відомостей у Єдиному реєстрі боржників. Застосування цих положень залежить від установлених законом умов.
Що буде з боргами за комуналку після змін
Підвищення порогу не скасовує обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги. Якщо споживач накопичує заборгованість, постачальники можуть вимагати її погашення, звертатися до суду та ініціювати виконавче провадження за наявності законних підстав.
Водночас, стягнення не обов'язково відбуватиметься за рахунок нерухомості. Залежно від обставин справи виконавці можуть застосовувати передбачені законодавством заходи щодо коштів на банківських рахунках, доходів та іншого майна боржника.
Із 23 жовтня 2026 року також запрацював механізм автоматизованого зняття арештів із банківських рахунків після повного погашення боргу за визначених законом умов. Він стосується виконавчих проваджень, у яких сума стягнення не перевищує 10 мінімальних заробітних плат – 86 470 грн у 2026 році.
За даними Міністерства юстиції, на жовтень 2026 року 92% відкритих виконавчих проваджень мали суму стягнення, що не перевищувала цей поріг. Це свідчить про те, що механізм автоматизованого зняття арештів потенційно стосується значної частини проваджень, однак його застосування залежить від виконання визначених законом вимог. Законодавчі зміни також пов'язані з виконанням Україною індикатора щодо вдосконалення виконання судових рішень у межах європейської програми Ukraine Facility.
Скільки українці заборгували за комунальні послуги
Попри підвищення порогу захисту єдиного житла, загальний обсяг заборгованості за житлово-комунальні послуги залишається значним. За даними, наведеними у статистиці за другий квартал 2026 року, населення України сплатило за комунальні послуги 67,1 млрд грн, тоді як нарахування становили 53,5 млрд грн.
Водночас станом на 30 червня загальна заборгованість за відповідними послугами сягнула 104,2 млрд грн. Найбільші суми боргів припадали на такі категорії:
- теплова енергія та гаряча вода – 33,8 млрд грн;
- постачання та розподіл природного газу – 29,1 млрд грн;
- постачання та розподіл електроенергії – 17,3 млрд грн;
- централізоване водопостачання та водовідведення – 10,5 млрд грн;
- управління багатоквартирними будинками – 10,1 млрд грн;
- управління побутовими відходами – 3,4 млрд грн.
Отже, підвищення порогу до 432 350 грн посилює захист єдиного житла від примусового стягнення за загальним правилом, але не звільняє громадян від необхідності оплачувати комунальні послуги та виконувати судові рішення.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні субсидію можуть не призначити, якщо людина має прострочений понад три місяці борг за комунальні послуги на суму понад 680 грн, але це не означає, що вона остаточно втратила право на допомогу. Щоб повторно звернутися по виплати, можна погасити заборгованість, укласти договір про її реструктуризацію або оскаржити борг у суді.














