США захотіли заробляти на російському газі: за спиною ЄС обговорюють "Північний потік"
Володимир Путін і Дональд Трамп. Архівне фото
США та Росія обговорювали можливість залучення американських інвесторів до газопроводів "Північний потік", щоб у перспективі відновити постачання російського газу до Європи та отримувати прибутки від його продажу. Однак, Німеччина виступає проти відновлення роботи газопроводів, а санкції США та Європейського Союзу (ЄС) і невирішені питання власності наразі перешкоджають реалізації такої угоди.
Про це пише Reuters із посиланням на п'ятьох співрозмовників, обізнаних із перебігом переговорів. За їхньою інформацією, в обговореннях брали участь зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер та наближений до російського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмитрієв.
США можуть отримати частку в "Північному потоці"
За інформацією видання, американські та російські високопосадовці обговорювали можливість залучення інвестора зі США до газопроводів "Північний потік", якими до повномасштабного вторгнення Росії в Україну постачали природний газ до Німеччини.
Ключовими учасниками контактів стали Джаред Кушнер, який бере участь у дипломатичних зусиллях щодо припинення російсько-української війни, та Кирило Дмитрієв, який просуває економічне співробітництво Москви з Вашингтоном.
Останніми тижнями вони зустрічалися в Москві та Нью-Йорку. За словами двох джерел агентства, питання "Північного потоку" залишається на порядку денному, хоча невідомо, наскільки детально його обговорювали під час останніх зустрічей.
Ідея потенційної домовленості полягає в тому, щоб американський капітал отримав можливість брати участь у газовому бізнесі, який раніше забезпечував Росії значні доходи від європейського ринку. Якщо постачання відновляться, інвестори зі США зможуть отримувати частину прибутків від продажу російського газу.
Такий підхід відповідає позиції Кушнера, який розглядає економічні домовленості як один з інструментів досягнення миру. Йдеться про створення комерційних інтересів, які могли б стимулювати сторони до довгострокових домовленостей. Водночас, переговори не означають, що рішення про відновлення роботи газопроводів уже ухвалене.
Наразі невідомо, наскільки адміністрація Трампа зацікавлена в практичній реалізації цієї ідеї. У Білому домі, відповідаючи на запитання Reuters, наголосили, що будь-які домовленості з Росією мають погоджуватися з Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та Міністерством фінансів США.
Крім того, потенційні угоди повинні приносити вигоду американським компаніям і платникам податків. Водночас представник американської адміністрації заявив, що останнім часом переговорів безпосередньо щодо "Північного потоку" не проводили.
Сам Дмитрієв у вересні зустрічався з представниками американських міністерств енергетики та фінансів. Темою контактів були потенційні спільні енергетичні ініціативи Росії та США. Представник російського посадовця коментувати інформацію агентства відмовився.
Чому російський газ не може повернутися до Німеччини
Попри обговорення потенційних інвестицій, відновлення постачання газу через "Північний потік" стикається з низкою серйозних перешкод. Насамперед ідеться про санкції. Газопроводи перебувають під обмеженнями США та Європейського Союзу, тому відновлення їхньої комерційної експлуатації за чинних умов неможливе.
Американський посадовець, із яким поспілкувалися журналісти Reuters, вважає укладення відповідної угоди в середньостроковій перспективі малоймовірним. Теоретично Дональд Трамп може ініціювати пом'якшення або скасування американських санкцій. Проте політична ситуація у Вашингтоні може ускладнити реалізацію такого сценарію.
У листопаді 2026 року у США мають відбутися проміжні вибори до Конгресу. Якщо демократи отримають контроль над законодавчим органом, адміністрації Трампа може бути складніше просувати домовленості з Москвою.
Однак, навіть скасування американських обмежень не означатиме автоматичного відновлення роботи газопроводів. Для цього потрібно буде вирішити питання європейських санкцій, отримати необхідні дозволи та забезпечити технічну можливість транспортування газу.
Найважливіша перешкода – позиція самої Німеччини, яка до 2022 року була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв. У Міністерстві економіки та енергетики ФРН заявили, що країна вже знайшла альтернативні джерела постачання газу та не зацікавлена у відновленні роботи "Північного потоку".
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина отримувала з РФ понад половину необхідного їй природного газу. Важливу роль у цих поставках відігравала інфраструктура "Північного потоку", яка забезпечувала пряме транспортування російського газу Балтійським морем до німецького узбережжя.
У вересні 2022 року на газопроводах "Північний потік" сталися підводні вибухи, які серйозно пошкодили інфраструктуру. Відтоді трубопроводи не використовуються для комерційного транспортування газу. Німеччина тим часом переорієнтувалася на інші джерела постачання, зокрема імпорт скрапленого природного газу та трубопровідні поставки від альтернативних партнерів.
Хто може отримати контроль над газопроводами
Ще одна перешкода для потенційної домовленості – складна структура власності компанії, яка контролює газопроводи. Наразі частки розподілені між російськими та європейськими акціонерами:
-
51% належить російському державному енергетичному концерну "Газпром";
-
31% розподілено між двома німецькими структурами;
-
18% перебувають у власності французької та нідерландської компаній.
За інформацією Reuters, німецькі акціонери не поспішають виходити з проєкту. Вони прагнуть зберегти свої частки, щоб Німеччина не втратила впливу на газопроводи, якщо російський "Газпром" вирішить продати свій пакет акцій.
Водночас участь американського інвестора може змінити структуру контролю над енергетичною інфраструктурою. Однак джерела агентства не уточнюють, яку саме частку могли б отримати інвестори зі США, скільки вона коштуватиме та на яких умовах відбудеться потенційна угода.
Європа побоюється нової залежності від Росії
Можливість повернення російського газу викликає значне занепокоєння серед європейських політиків, насамперед у країнах, які розглядають Москву як безпосередню загрозу своїй безпеці. Німеччина після початку повномасштабного вторгнення стала одним із найбільших постачальників військової допомоги Україні.
Водночас, відносини Берліна з Москвою погіршилися через російську агресію та звинувачення на адресу РФ у проведенні гібридних атак. Німецький депутат Міхаель Келлнер, який після початку повномасштабної війни відповідав за питання енергетичної політики країни, розкритикував можливі домовленості між США та Росією.
На його думку, комерційна співпраця може зміцнити позиції Кремля, який продовжує війну проти України. Келлнер попередив, що така домовленість ризикує дорого обійтися Європі, тоді як фінансові вигоди від неї отримуватимуть американська та російська сторони.
Побоювання європейських політиків пов'язані з тим, що відновлення масштабних закупівель російських енергоносіїв може знову створити економічні важелі впливу Москви на європейські держави. Особливо категорично проти повернення до енергетичної співпраці з РФ виступають Польща та країни Балтії.
Попри позицію федерального уряду, всередині Німеччини немає повної політичної єдності щодо майбутнього російських енергоносіїв. Партія "Альтернатива для Німеччини" (AfD) підтримує відновлення постачання газу з Росії та виступає за перегляд відповідних обмежень.
За інформацією Reuters, Кирило Дмитрієв планує на початку 2027 року зустрітися з керівництвом AfD, щоб обговорити можливість повернення російського газу на німецький ринок. Зазначається, що це питання може стати додатковим джерелом політичних суперечностей усередині країни.
З одного боку, прихильники відновлення енергетичних зв'язків із Росією розглядають такі поставки як можливість знизити витрати на енергоресурси. З іншого – противники наголошують на ризиках повторної залежності від держави, яка веде війну проти України.
США та Росія обговорюють не лише газ
Переговори Вашингтона та Москви не обмежуються питанням "Північного потоку". За даними Reuters, Джаред Кушнер та Кирило Дмитрієв також обговорювали потенційний продаж закордонних активів російської нафтової компанії "Лукойл".
Йдеться про підприємства та об'єкти енергетичної інфраструктури, зокрема нафтопереробні заводи й мережі автозаправних станцій у Європі та інших регіонах. Один із варіантів передбачає створення міжнародного консорціуму, який міг би придбати відповідні активи. До його складу потенційно можуть увійти:
-
американська Корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC);
-
інвестори з Катару;
-
інвестори з Об'єднаних Арабських Еміратів.
Для реалізації такого сценарію американській владі довелося б погодити необхідні санкційні послаблення. Представник Білого дому підтвердив Reuters, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер працювали з DFC над умовами потенційної домовленості щодо активів "Лукойлу".
За словами посадовця, обговорювалася схема, яка передбачає значний початковий платіж та участь США в майбутніх прибутках. Таким чином, американська сторона розглядає можливість отримання не лише одноразової фінансової вигоди, а й довгострокових доходів від енергетичних активів.
Водночас конкретні суми, структура майбутнього консорціуму та остаточні умови потенційної угоди залишаються невідомими. Компанії "Лукойл" і "Газпром" не відповіли на запити Reuters щодо коментарів.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, на Американських Віргінських островах планують у 2027 році відновити роботу колись найбільшого у світі НПЗ, який не працює з 2021 року, – після перезапуску його потужність має перевищити 200 тис. барелів на добу. Інтерес до підприємства різко зріс на тлі глобального дефіциту пального та високої прибутковості нафтопереробки, однак для його запуску ще необхідні сотні мільйонів доларів, інженерні роботи та завершення регуляторних процедур.
Читайте нас у Telegram та Viber або завантажте застосунок