Кабмін змінив правила критичності та бронювання: кому загрожує втрата статусу
В Україні Кабмін змінив правила визначення критично важливих підприємств, відтепер переглядатимуть галузеві та регіональні критерії, а рішення щодо критичності й збільшення квоти бронювання проходитимуть додаткове погодження. Підприємства, які не відповідатимуть оновленим вимогам, можуть втратити критичний статус, а їхні працівники – бронювання, проте автоматичного скасування всіх чинних рішень не передбачено.
Про те, що саме змінилось, та за яких обставин критичиність можуть скасувати розповів адвокат Андрій Палкін. Найбільше уваги тепер потрібно приділити компаніям, які отримали статус критично важливих завдяки регіональним або галузевим критеріям. Для підприємств, які відповідають загальнодержавним вимогам і вже мають чинні рішення, передбачено окремі гарантії.
Що змінилося у правилах визначення критично важливих підприємств
Постанова Кабміну № 1328 змінює підхід до оцінювання підприємств, які претендують на статус критично важливих для економіки та забезпечення життєдіяльності населення. Тепер значення має не лише відповідність установленим формальним критеріям, а й обґрунтування того, наскільки діяльність компанії важлива для держави.
Раніше під час визначення критичності враховували, зокрема, сплату податків, відсутність заборгованості перед бюджетом, рівень заробітної плати працівників, належність до певної галузі та інші встановлені вимоги. Для окремих підприємств значення мав також статус резидента Дія Сіті.
Критерії не зникають автоматично через ухвалення нової постанови. Однак, уряд посилює увагу до обґрунтованості надання статусу, наскільки діяльність підприємства важлива для економіки, обороноздатності, безпеки або життєзабезпечення населення та які наслідки може мати мобілізація його працівників.
Наприклад, дві компанії можуть мати приблизно однакову кількість працівників, сплачувати податки й відповідати низці формальних вимог. Проте одна з них забезпечує роботу важливої інформаційної інфраструктури, а інша розробляє переважно розважальні застосунки. За нового підходу значення їхньої діяльності для держави може оцінюватися по-різному.
При цьому ІТ-сферу не виключили з переліку важливих напрямів. Вирішальним залишається не сама назва галузі, а відповідність конкретного підприємства встановленим вимогам та обґрунтованість його статусу.
Хто найбільше ризикує втратити критичність
Насамперед увагу варто звернути на підприємства, які отримали критичний статус на підставі галузевих або регіональних критеріїв. Саме ці вимоги мають переглянути уповноважені органи після набрання постановою чинності. Згідно з описаними положеннями документа, міністерства та обласні військові адміністрації повинні протягом 10 днів узгодити відповідні критерії з новими правилами. Після цього необхідно перевірити, чи продовжують підприємства відповідати оновленим вимогам.
Найбільший ризик виникає в ситуації, коли компанія отримала критичність завдяки конкретному критерію, а цей критерій згодом повністю виключать. Якщо іншої підстави для підтвердження критичності немає, рішення може підлягати скасуванню. Водночас, важливо розрізняти виключення критерію та зміну його формулювання. Саме по собі уточнення вимог не обов’язково означає втрату статусу. Потрібно оцінювати конкретний зміст оновлених правил і те, чи відповідає їм підприємство.
Тому керівникам компаній, які отримали критичність на регіональному або галузевому рівні, варто перевірити, на підставі якого саме критерію ухвалили рішення. Також потрібно з’ясувати, чи залишатиметься ця підстава чинною після перегляду правил.
Чи втратять критичність підприємства, які вже мають бронювання
Для компаній із чинними рішеннями ситуація не означає автоматичного скасування статусу. Постанова передбачає, що раніше ухвалені рішення про визначення підприємств критично важливими зберігають чинність протягом строку, на який їх прийняли, з урахуванням передбаченого документом винятку.
Наприклад, якщо підприємство має рішення про критичність до липня 2027 року, а підставою для його отримання були загальнодержавні критерії, які не скасовані новою постановою, саме ухвалення документа № 1328 не повинно автоматично позбавити компанію статусу в листопаді чи грудні 2026 року.
Однак, чинне рішення не є безумовною гарантією на весь зазначений період. Статус можуть скасувати достроково за наявності інших законних підстав, зокрема якщо підприємство перестане відповідати вимогам або виникнуть обставини, передбачені законодавством. Отже, важливо не лише перевіряти дату завершення критичності, а й стежити за відповідністю підприємства критеріям, на підставі яких воно отримало цей статус.
Які повноваження матиме Координаційний центр
Однією з важливих змін є залучення до процедури Координаційного центру. Він братиме участь у розгляді пропозицій щодо визначення підприємств критично важливими, збільшення обсягів бронювання та можливого скасування раніше ухвалених рішень.
До роботи центру залучатимуть представників органів, відповідальних за економічну політику, оборону, безпеку та інші напрями. Також передбачено можливість отримувати інформацію про підприємства й здійснювати моніторинг відомостей щодо військовозобов’язаних працівників.
Водночас, роль центру не варто трактувати як право одноосібно скасовувати критичність будь-якої компанії. За описаною процедурою він готуватиме рекомендації, які можуть стати підставою для подальшого розгляду питання відповідним уповноваженим органом.
Постанова передбачає додаткові етапи розгляду документів. Спочатку уповноважений орган опрацьовує подані підприємством матеріали – на це відводиться до семи робочих днів. Після цього Координаційний центр готує рекомендації, що може тривати до одного календарного місяця. На завершальному етапі відповідний орган має до трьох робочих днів для ухвалення рішення.
Отже, підприємствам, які лише планують отримати критичний статус або мають невдовзі поновлювати його, потрібно заздалегідь готувати документи. Якщо почати процедуру в останній момент, додатковий етап погодження може ускладнити своєчасне оформлення рішення.
Що буде з бронюванням понад 50% працівників
Для більшості критично важливих підприємств загальний ліміт бронювання на рівні 50% залишається базовим правилом. Якщо компанія хоче збільшити частку заброньованих військовозобов’язаних, необхідно пройти відповідну процедуру з урахуванням рекомендацій Координаційного центру.
Наприклад, якщо на підприємстві працюють 20 військовозобов’язаних, а керівництво хоче забронювати 14 із них, самого рішення адміністрації недостатньо. Потрібно обґрунтувати, чому для безперервної роботи необхідно перевищити стандартний ліміт, і пройти встановлений порядок погодження.
Для визначених категорій підприємств оборонно-промислового та енергетичного секторів передбачені спеціальні умови. За описаними положеннями, вони можуть передбачати бронювання до 95% військовозобов’язаних працівників, а в окремих випадках – і понад цей показник за відповідним рішенням.
Окрему увагу приділено військовому обліку. Систематичні порушення з боку керівника можуть стати підставою для відмови Координаційного центру розглядати пропозиції щодо збільшення квоти бронювання. Підприємствам варто контролювати не лише фінансові показники та документи для підтвердження критичності, а й належне ведення військового обліку.
Чи можуть анулювати вже оформлене бронювання
Сам факт ухвалення постанови № 1328 не означає, що бронювання всіх працівників критично важливих підприємств буде автоматично анульовано. Проте статус компанії та відстрочка її працівників пов’язані між собою. Якщо підприємство втрачає критичний статус, це може стати підставою для анулювання бронювання працівників, оформленого саме у зв’язку з цим статусом.
Передусім необхідно з’ясувати, на якій саме підставі компанія отримала статус критично важливої, за загальнодержавними, галузевими чи регіональними критеріями. Від цього залежить, наскільки суттєвим може бути вплив перегляду вимог.
Далі варто перевірити строк дії чинного рішення та переконатися, що підприємство й надалі відповідає встановленим критеріям. Якщо статус ґрунтується на галузевих або регіональних вимогах, слід відстежувати їх перегляд і можливі зміни.
Третій напрям – військовий облік. Керівництву потрібно переконатися, що він ведеться належним чином, а документи та відомості щодо військовозобов’язаних працівників актуальні. Зазначається, що це особливо важливо для підприємств, які планують просити про збільшення частки бронювання понад 50%.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні готують пропозиції щодо посилення відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини, серед можливих заходів – арешт рахунків, обмеження водійських прав і розширення розшукових повноважень поліції. Однак ці нові правила ще не ухвалені й не діють, Міністерство оборони має підготувати пропозиції, які повинна розглянути Верховна Рада.
















