Українцям хочуть переписати правила бронювання: які масштабні зміни готує Кабмін
Кабінет міністрів України готує зміни до правил бронювання військовозобов'язаних, які передбачають скорочення лімітів для оборонних та енергетичних підприємств зі 100% до 85%, для окремих комунальних підприємств – із 75% до 60%, а також зменшення бази розрахунку бронювань для решти критично важливих компаній. Крім того, уряд пропонує створити Координаційний центр для погодження критичності підприємств, однак наразі це лише проєкт, тому нові обмеження ще не діють.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк ("Голос"). Він опублікував проєкт змін до урядової постанови, яка регулює питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та воєнного стану.
Бронювання працівників можуть скоротити
Однією з найсуттєвіших змін, запропонованих у проєкті, є зменшення максимальної частки військовозобов'язаних працівників, яких підприємства окремих галузей можуть забронювати від мобілізації. Насамперед нововведення можуть торкнутися оборонно-промислового комплексу та енергетики.
Наразі для визначених категорій таких підприємств передбачена можливість бронювання до 100% військовозобов'язаних працівників. Однак уряд пропонує знизити цей показник до 85%. Підприємство, яке має 100 військовозобов'язаних співробітників і відповідає необхідним критеріям, за новими правилами зможе забронювати не більше 85 із них замість нинішніх 100.
Отже, потенційно 15 працівників можуть залишитися поза межами доступного ліміту бронювання. Водночас це не означає, що всі вони автоматично підлягатимуть мобілізації, адже окремі співробітники можуть мати інші законні підстави для відстрочки.
Подібне скорочення пропонують запровадити і для підприємств, які забезпечують населення життєво необхідними комунальними послугами. Зокрема, йдеться про підприємства теплопостачання, водопостачання та водовідведення, а також організації, що займаються поводженням із побутовими відходами. Для відповідних категорій підприємств максимальний рівень бронювання планують зменшити із 75% до 60%.
Наприклад, якщо підприємство має 200 військовозобов'язаних працівників, за нинішнього ліміту 75% воно може забронювати до 150 осіб. У разі запровадження нового обмеження в 60% ця кількість скоротиться до 120. Таким чином, підприємство потенційно втратить можливість забронювати ще 30 співробітників.
Водночас для решти критично важливих підприємств загальний ліміт бронювання на рівні 50% у проєкті пропонують залишити без змін. Проте фактична кількість доступних бронювань може скоротитися через перегляд правил підрахунку військовозобов'язаних працівників.
Навіть підприємства з лімітом 50% зможуть бронювати менше людей
Окреме нововведення стосується механізму розрахунку кількості працівників, яких роботодавець має право забронювати. Зараз для визначення доступного ліміту враховується загальна кількість військовозобов'язаних працівників відповідно до чинних правил.
Натомість проєкт передбачає, що з бази розрахунку виключатимуть співробітників, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших законних підстав. Зокрема, йдеться про військовозобов'язаних, які отримали відстрочку у зв'язку з навчанням, сімейними обставинами або необхідністю догляду за іншими особами.
До таких категорій можуть належати студенти, батьки трьох і більше дітей та громадяни, які здійснюють догляд за особами, що цього потребують, за умови відповідності встановленим законодавством вимогам. На практиці це означатиме, що кількість доступних бронювань для підприємств може зменшитися навіть без формального скорочення 50-відсоткового ліміту.
Наприклад, на підприємстві працюють 100 військовозобов'язаних співробітників. За чинним підходом, наведеним авторами проєкту, роботодавець може розраховувати на бронювання 50 осіб. Однак, якщо 20 працівників уже мають відстрочку з інших підстав, за новими правилами їх пропонують виключити з бази розрахунку.
Відповідно, залишиться 80 військовозобов'язаних, яких враховуватимуть під час визначення ліміту. Важливо, що працівники, які вже мають чинну відстрочку з інших підстав, не втрачають її автоматично через зміну правил бронювання. Йдеться саме про виключення таких осіб із бази, за якою визначатимуть кількість доступних бронювань для роботодавця.
Хто вирішуватиме, які підприємства є критично важливими
Ще однією масштабною зміною може стати перегляд процедури надання підприємствам статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення потреб населення. Наразі відповідні рішення ухвалюють уповноважені державні органи, зокрема міністерства та обласні державні адміністрації, за встановленими критеріями.
В окремих випадках питання підвищення лімітів бронювання розглядаються за участю Міністерства оборони та міжвідомчих механізмів погодження. Однак, новий проєкт передбачає створення Координаційного центру при Кабінеті міністрів, який матиме значний вплив на визначення критичності підприємств.
До його складу планують включити 17 осіб. Зокрема, серед учасників мають бути представники Міністерства економіки, Міністерства оборони, Служби безпеки України, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби та інших державних структур.
Передбачається, що без рекомендації цього центру підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або погодити бронювання понад загальний 50-відсотковий ліміт у випадках, на які поширюватиметься нова процедура. Крім того, Координаційний центр зможе рекомендувати скасування вже наданого статусу критично важливого підприємства.
До 20 жовтня можуть переглянути критерії критичності підприємств
Окрім нових лімітів бронювання та створення Координаційного центру, проєкт передбачає перегляд галузевих критеріїв визначення критично важливих підприємств. Згідно з документом, до 20 жовтня 2026 року міністерства та обласні державні адміністрації мають переглянути чинні критерії критичності та погодити їх із новим Координаційним центром.
Наразі критично важливими можуть визнаватися підприємства, які відповідають установленим державою вимогам, зокрема щодо економічної діяльності, сплати податків, рівня заробітної плати та значення для забезпечення потреб держави або населення. Водночас, для різних галузей можуть діяти додаткові критерії, що враховують особливості їхньої роботи.
Якщо такі вимоги переглянуть, частині компаній потенційно доведеться повторно підтверджувати відповідність оновленим умовам. Однак наразі невідомо, якими саме будуть нові галузеві критерії та наскільки суттєво вони відрізнятимуться від чинних.
Що буде з уже оформленими бронюваннями
Одним із найважливіших питань для роботодавців і працівників залишається доля бронювань, які вже були оформлені за чинними правилами. Наприклад, оборонне підприємство могло забронювати 100% військовозобов'язаних співробітників. Якщо новий ліміт становитиме 85%, фактична кількість оформлених бронювань перевищуватиме допустимий показник.
Аналогічна ситуація може виникнути на підприємствах теплопостачання, водоканалах та інших організаціях, для яких пропонують зменшити ліміт із 75% до 60%. Проте, згідно з оприлюдненою інформацією, проєкт не містить окремих положень про те, що саме відбуватиметься з уже наданими бронюваннями, які перевищуватимуть нові ліміти.
Зокрема, не уточнюється, чи залишатимуться вони чинними до завершення встановленого строку, чи роботодавці повинні будуть переглянути їх після набрання чинності новими правилами. Також не визначено, за яким принципом підприємства мали б обирати працівників для можливого скорочення кількості бронювань.
Як повідомляв OBOZ.UA раніше, право на бронювання від мобілізації залежить від умов працевлаштування, військового обліку та статусу працівника. Окремі військово-облікові спеціальності також унеможливлюють оформлення бронювання.
















