Блог | "Тренувальний майданчик" Москви
У Венесуелі провалилася спроба десантування невеликої озброєної групи патріотично налаштованих венесуельських іммігрантів і декількох американських колишніх спецназівців, висадка яких в береговій зоні Ла Гуайра, недалеко від Каракаса, була зірвана. Вісім чоловік загинули, а тринадцять потрапили в полон, серед них й двоє американців. “Венесуельський десант” прибув з Колумбії на катерах і мав намір підняти повстання в прилеглому до столиці регіоні.
Важко повірити, що президент Ніколас Мадуро не стояв за цим і не диригував це фальшиве “вторгнення”, яке потрібне йому було для того, щоб дискредитувати лідерів опозиції. Тому й запущено було це чергове велике “шоу”, після якого почалася потужна дезінформаційна кампанія проти лідера венесуельської опозиції Хуана Гуайдо і його політичних прихильників.
Шокує наскільки непродуманим і божевільним було це рішення. Воно приймалося без найменшого навіть вивчення мінімальних можливостей збройних сил Венесуели і її спецслужб. Дуже схоже, що той, хто замовляв таку операцію, зробив вигляд, що він має повноваження від американських відповідних структур. І, на жаль, за подібну довірливість частині “десантників” довелося розплатитися своїми життями.
Відразу ж насторожує те, що ця операція є дуже схожою на невдале вторгнення в "Затоку свиней" в 1961 році, метою якого було усунення від влади кубинського диктатора Фіделя Кастро. Версія вторгнення 2020 року фактично була з нього скалькована. А як відомо, в російських ФСБ і ГРУ дуже люблять повторювати колишні, як вони там вважають, успішні акції. Тому цілком можна припустити, що і в Москві, і в Гавані наперед все знали.
Висадитись на берег для того, щоб знайти там ворога, який вже на вас чекає, ну дуже таки великий збіг обставин. “Венесуельська операція” зірвалась з тієї причини, що про її підготовку і місце висадки “десанту” було заздалегідь відомо кубинський розвідці, агентами якої нашпигована сама Венесуела і венесуельська діаспора в Маямі. Гавана під виглядом кубинських військових радників, експертів або лікарів, завезла до Венесуели більше 100 тисяч агентів кубинських спецслужб.
На сьогодні вони складають “кістяк”, який утримує в фіксованому політичному положенні, режим Ніколаса Мадуро. Венесуельці тепер часто уникають відверто говорити один з одним, опасаючись того, що їхній співрозмовник може виявитися прихованим кубинським агентом.
В Росії, яка дуже багато вклала в режим Мадуро, як у військовому так і нафтовому плані, вже поспішили звинуватити американське ЦРУ в цій операції. Хоча цей московський аргумент на перевірку не витримує жодної критики. Адже повна відсутність планування цієї операції і логістики, та її цілковита непродуманість, є непрямими доказами того, що до неї могли цей “десант” підштовхнути резиденти Кремля. Бо якби це дійсно була спецоперація ЦРУ, то ці хлопці мали б відповідне обладнання і гроші.
Адже ЦРУ має не тільки фінансування, а й найкращих аналітиків, яким цілком зрозуміло, що в цей час немає жодного сенсу намагатися силою повалити режим Мадуро. Він і так вже “лежить на спині”, роблячи вигляд що все контролює, в той час коли економічна ситуація в цій державі починає “сипатися на шматки”.
Державний секретар США Майк Помпео висміяв ідею участі американського уряду в цій операції, заявивши, що “Якби ми брали участь, все пішло б зовсім інакше”. Але проблема для Америки в тому, що Мадуро відомий, крім усього іншого, не лише наркотичним тероризмом, а й порушенням прав людини та позасудовими вбивствами. І тому визволення арештованих американських громадян Айрана Беррі та Люка Денмана буде для Вашингтона дипломатично складною справою. Особливо враховуючи те, що США розірвали дипломатичні стосунки з Венесуелою.
В “мадурні часи” Венесуела стала частиною “вісі провалу й корупції”, куди входить Іран, Венесуела і Сирія. Політичний клієнт Путіна Ніколас Мадуро виступає в кількох обличчях, він і диктатор, і тоталітарний правитель, і терорист, який знищує свій народ, і наркодилер, що не гребує перепродажем наркотиків, прикриваючи це економічною доцільністю та державними інтересами.
Кремль, за будь-яку ціну, прагне утримати на плаву диктаторські режими в Тегерані, Каракасі і Дамаску. Що дуже схоже на те, як троє людей, які не вміють плавати, повзають один біля одного на дні глибокого басейну. Але, врешті-решт, всі ці їхні намагання імітувати активну діяльність, закінчаться для всіх їх одним – потопленням під вагою накопичених проблем.
Сьогодні ситуація є такою, що Мадуро підтримує меншість венесуельців. А щоб утриматись при владі і далі, йому потрібно контролювати більшість, вбиваючи, ув’язнюючи та тероризуючи населення. І Ніколас Мадуро за півкроку до того, щоб його ескадрони смерті запустили хвилю терору проти голодуючого населення.
Мадуро перебуває на орбіті Кремля, і намагається використати ілюзорні прагнення найагресивнішої сили на планеті Росії, щоб її нарешті визнали наддержавою, для того, щоб утримати свою владу над Венесуелою.
Москва, крок за кроком, заганяє Венесуелу на шлях Північної Кореї, формуючи подобу КНДР у Західній півкулі. У Путіна не має ні юридичного, ні морального права втручатися в внутрішні справи іншої нації. Але це він робить в Україні, Сирії, і от тепер й у Венесуелі. І тому можна чекати на будь-які провокації з боку російських союзників.
Необхідно звернути увагу на те, що про планування “вторгнення” до Венесуели уряду Мадуро було ще до цієї акції. Так друга людина після Мадуро, голова Національної асамблеї Венесуели Діосдадо Кабельйо, розповів про них за кілька тижнів до вторгнення на телеканалі “VTV”, який є одним із телеканалів контрольованих урядом Венесуели.
А це означає, що вони очікували і знали, коли й де це має відбутися. Оскільки, під час підготовки операції в Флориді, венесуельська розвідка, підготовлена розвідувальним апаратом Куби, була весь час поруч. Таким чином Гавана і Каракас продемонстрували Москві “залік лояльності”.
Мадуро продовжує ґвалтувати Венесуелу, ведучи з нею класову війну, в якій він опирається на підтримку відвертих люмпенів. Політичний банкрут, він довів країну до економічної і соціальної катастрофи.
Венесуельський народ відчайдушно намагається позбутися некомпетентного та тоталітарного режиму Мадуро. Саме для дискредитації народних прагнень і потрібна була така наперед провальна операція, дивідендами від якої, як думають в Каракасі, має стати розвінчання “зловісних планів американських імперіалістів”.
Знаючи, як працюють в Росії, потрібно відслідковувати те, чи не планують у Кремлі провернути щось подібне і в Україні. Адже Путіну зараз дуже потрібен привід для легітимізації можливого наступного вторгнення на українську територію. То чи не була використана Венесуела Москвою в якості своєрідного “тренувального майданчика”?
