"Ненавидять?" Чому Москва сподівається на поразку Порошенка

Президент України Петро Порошенко на сьогодні може бути самим ненависним українським політиком для Москви.

Відео дня

Російська державна пропагандистська машина критикувала Порошенка місяцями перед президентськими виборами 31 березня, а високопоставлені чиновники відкрито приєдналися до критики, пише американська неурядова дослідницька організація Jamestown Foundation. Моніторинг підготував журналіст Павло Фельгенгауер.

За словами секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева, Україною керують американці з Вашингтону, які підтримують Порошенка, тому що він їх пішак. "Якщо Порошенко залишиться при владі шляхом масових фальсифікацій", - наполягав Патрушев у минулому місяці, "відновити відносини з Росією буде неможливо, а криза в Україні погіршиться, і країна може розпастися".

Читайте: Зеленський чи Порошенко? США висловилися про вибори президента України

Україна розглядається в Москві та Кремлі як критичне поле бою в глобальному протистоянні між Росією та США. Все почалося в 2004 році з так званої "Помаранчевої революції", коли масові протести в Києві проти нібито системних фальсифікацій не дозволили обрати дружнього до Москви президента Віктора Януковича. Незважаючи на те, що Янукович зрештою стане президентм на виборах 2010 року, у лютому 2014 року він був усунений від влади ще одним народним повстанням - Євромайданом (також відомою як Революція Гідності). Після Помаранчевої революції президент Володимир Путін і правляча російська еліта різко змінили стратегічний напрямок Москви від співпраці і партнерства із Заходом до суперництва і протистояння, поєднаного з масовим військовим/ядерним нарощуванням.

Усунення від влади Януковича в 2014 році супроводжувалося окупацією та швидкою анексією українського Криму та військовим конфліктом на сході Донбасу. У лютому 2019 року Порошенко ініціював конституційну поправку, затверджену Верховною Радою, проголошуючи наміри країни інтегруватися до Європейського Союзу та Організації Північноатлантичного договору (НАТО). За словами міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, ця конституційна поправка, "підписана Порошенком з такою помпезністю", була "провокацією, спрямованою на знищення Мінських угод по мирному врегулюванню конфлікту на Донбасі". Кодифікація українських намірів щодо вступу в НАТО розглядається в Москві як остаточний доказ західних (тобто, американських) довгострокових стратегічних намірів щодо перетворення України на оперативну базу: зброя, спрямована в саме серце Росії.

Порошенко був обраний у травні 2014 року понад 50 відсотками голосів виборців. Але до 2018 року він втратив більшу частину своєї підтримки, що характерно для України. З моменту здобуття незалежності, в 1991 році, тільки одному президентові вдалося переобратитися: Леоніду Кучмі, у 1999 році. Проте, до дня виборів 31 березня 2019 року Порошенко, який керував добре організованою кампанією, зумів увійти до другого туру виборів, запланованих на 21 квітня, отримавши майже 16 відсотків голосів. Він опинився на другому місці після політичного сатирика/коміка Володимира Зеленського (41 рік), який народився в єврейській родині в переважно російськомовному промисловому місті Кривий Ріг в центральній Україні.

З жовтня 2015 року Зеленський грає роль вчителя середньої школи Василя Голобородька, який, випадково був обраний президентом України як антикорупційний (антиолігархічний) кандидат у популярному телевізійному шоу "Слуга народу", який транслюється на українському канал 1+1 і поширюється міжнародною мережею Netflix. Канал 1+1 належить Ігорю Коломойському, потужному єврейсько-українському олігарху, який спочатку був союзником Порошенка, але сильно розсварився з ним у 2015 році і зараз знаходиться у добровільному вигнанні в Швейцарії. У червні 2018 року Коломойський заявив журналістам, що Зеленський міг би взяти участь і виграти на президентських виборах, незважаючи на відсутність попереднього політичного/ адміністративного досвіду. Зеленський заперечив, що він є маріонеткою Коломойського, або що його кампанія фінансується олігархом.

Читайте: "Краще цирк, ніж кладовище!" Портников передбачав майбутнє України після виборів

Порошенко стверджує, що "порушив російський сценарій виборів", потрапивши у другий тур. Але 31 березня Зеленський здобув понад 30 відсотків голосів виборців - удвічі більше, ніж Порошенко - і в даний час виглядає непереборним, що позитивно розглядається в Москві. За словами сенатора Ігоря Морозова, якого пов'язують із Кремлем, "Путін не буде говорити з Порошенком, але готовий поговорити з Зеленським". Зеленський назвав конституційну поправку щодо членства в НАТО "виборчою політикою" і пообіцяв провести референдум "для того, щоб люди самі вирішили" питання, яке може виявитися лазівкою для відмови від прагнення до членства в НАТО.

В Україні парламент має більше влади, ніж президент. Наступні вибори в Верховній Раді заплановані на осінь 2019 року, і Зеленський, який широко вважається фаворитом на президентських виборах, сформував партію "Слуга народу", мабуть, сподіваючись виграти достатньо голосів, щоб сформувати стабільну правлячу коаліцію. Російські експерти інтерпретують успіх Зеленського як голос протесту, подібний до перемоги Дональда Трампа в 2016 році або електоральних успіхів євроскептиків в Італії та інших країнах ЄС в останні роки. Зеленського вважають набагато кращим для Росії, ніж Порошенка. Але не зовсім зрозуміло, чи зможе перший, якщо він переможе, дати Москві те, чого вона хоче: неприєднану Україну, яка відмовляється від членства в НАТО і віддаляється від США назад на російську орбіту.

У їхньому взаємному прагненні усунути Порошенка, Коломойський, Зеленський і Путін на даний час стали тимчасовими союзниками, хоча в 2014–2015 роках Коломойський і Путін були заклятими ворогами. Кремль міг би врешті-решт прийняти рішення про визнання українських виборів фальсифікованими та нелегітимними, якщо йому не сподобається їх кінцевий результат. Російські експерти вважають, що Порошенко разом зі своїми так званими американськими господарями та їхніми поплічниками в НАТО може спровокувати військове протистояння з Росією, подібне до того, що відбулося 25 листопада 2018 року, коли конвой трьох українських кораблів намагався перетнути Чорне море через Керченську протоку на своєму шляху в Азовське море. Український конвой був насильно атакований російськими військовими; кораблі і моряки, як і раніше, утримуються у в'язниці, незважаючи на західні протести.

28 березня 2-га постійна морська група НАТО (SNMG2) увійшла до Чорного моря, щоб відвідати Грузію і Україну і провести військово-морські навчання. Напередодні російський військово-морський флот, військово-повітряні сили і прикордонники Федеральної служби безпеки (ФСБ) провели військові ігри у Чорному морі для підготовки до спільного нападу, висадки і захоплення "іноземних морських суден", які намагаються увійти в Керченську протоку. За словами голови комітету оборони Держдуми, генерал-полковника Володимира Шаманова, спільні російські війська готові дати відсіч суднам НАТО, використовуючи вищу військову силу, якщо вони спробують наблизитися до протоки. Напруга наростає як в Україні так і навколо неї, і це менш ніж за три тижні до дня виборів.