Зовнішня стійкість української економіки повинна стати пріоритетом розвитку - Тимошенко

Зовнішня вразливість української економіки збільшується через необдуману економічну політику уряду.

Про це йдеться у презентованому Юлією Тимошенко стратегічному документі "Новий економічний курс". Лідер "Батьківщини" стверджує, що для зміцнення національної економіки та підвищення рівня життя в державі необхідно, перш за все, працювати над зовнішнім захистом економіки України.

"Високий ступінь торгової і фінансової відкритості національної економіки за нестабільності глобального середовища і хронічних диспропорціях платіжного балансу України актуалізують завдання оцінки зовнішньої стабільності національної економіки, аналізу валютних і боргових ризиків. Після певної стабілізації у 2016-2017 роках в першому півріччі 2018 року у зовнішньому секторі України спостерігалася низка негативних тенденцій, які вказують на посилення зовнішньої вразливості економіки, погіршення міжнародної ліквідності і платоспроможності країни. Серед них: нарощування дефіциту торгового балансу і поточного рахунку, слабкий приплив іноземного капіталу і скорочення офіційних золотовалютних резервів, консервація високого рівня боргового навантаження та загострення проблеми обслуговування зовнішніх боргів", - йдеться в "Новому економічному курсі".

Іноземні позики і рівень життя

Автори стратегічного документу переконані, що борги, які постійно накопичує український уряд, роблять економіку вразливою перед іноземним капіталом і збільшують ризик погіршення рівня життя людей. Саме тому для розвитку економіки важливо приділити належну увагу співвідношенню зовнішнього боргу і валового національного доходу України.

"Ключові показники зовнішнього боргу України при порівнянні із середніми для країн з низькими і середніми доходами свідчать про високий рівень боргових ризиків і високого ступеня зовнішньої вразливості економіки. За даними Світового банку, в 2016 році співвідношення зовнішнього боргу і експорту товарів та послуг в Україні (233,7%) більше ніж у два рази перевищувало аналогічний показник для зазначеної групи країн (106,7%). Тиск зовнішньоборгових виплат на валютні надходження від експорту в Україну також вдвічі перевищував середній показник: 29,3% проти 14,2%. А українське співвідношення зовнішнього боргу і валового національного доходу (ВНД) - 127,8% - перевищувало середній рівень в країнах з низькими доходами майже у п'ять разів. "Україна входила також в десятку країн з низькими і середніми доходами, які мали високий рівень зовнішньоборгового навантаження - більше 100% ВНД", - констатують в документі.

Для того, щоб іноземні позики сприяли розвитку економіки України, а не йшли на погашення старих боргів, необхідно, перш за все, упорядкувати державні фінанси і банківський сектор країни.

"При покладанні на залучення іноземного позичкового капіталу в країнах із ринками, що формуються, виникають" зони вразливості" платіжного балансу, державних фінансів і банківського сектору, які за відсутності здорових макроекономічних основ і зваженої системи управління ризиками можуть запустити в дію кризовий сценарій в разі реверсу потоків капіталу. Цей феномен добре відомий фахівцям з міжнародної економіки і фінансових ринків і був підтверджений практичним досвідом України у 2008-2009 роках і 2014-2015 роках", - зазаначають у "Новому курсі України".

Зміцнення економіки

Автори документу впевнені, що в найближчому майбутньому виклики для стійкості платіжного балансу України будуть тільки посилюватися.

"У поточному році підвищення прибутковості безризикових активів в США закономірно визначатиме зниження ринкових цін на фінансові активи країн з ринками, що формуються. Такі глобальні зміни будуть породжувати реальні виклики для стійкості платіжного балансу України. Зокрема, вірогідні пролонгація залежності фінансового стану держави від залучення офіційного фінансування і продовження фінансової підтримки вітчизняних корпорацій родинними структурами-нерезидентами. Фактично за шість місяців поточного року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу склав $613 млн, що на $328 млн більше дефіциту за шість місяців 2017 року. Негативне сальдо торгового балансу за цей же період зросло на $728 млн і досягло величини $3 806 млн", - говориться у стратегії.

У дослідженнях "Нового економічного курсу" зазначається, що дефіцит поточних фінансових операцій України є на диво помітним, що також не сприяє зміцненню економіки України.

"Відмінною складовою дефіциту поточних операцій є стаття "доходи від інвестицій", виплати за якою зросли на $1 028 млн і досягли $4 039 мільйонів. З іншого боку, збільшувалися надходження від оплати праці (на $1 256 млн у порівнянні з січнем-червнем 2017 року), які позитивно впливали на стан поточного рахунку, але погіршували перспективи відновлення економіки, у зв'язку із масштабним відтоком найбільш продуктивної і кваліфікованої робочої сили за кордон", - підкреслюють в документі.

Людський потенціал

У "Новому економічному курсі" зазначають, що через нестачу фінансів уряд щорічно скорочує витрати на розвиток держави. За словами авторів документа, цього робити в жодному разі не можна, адже це тільки погіршує потенціал України.

"Існування високого боргового навантаження і значні витрати на обслуговування боргу є причиною зменшення первинних витрат бюджету на розвиток людського капіталу, активізацію економічної діяльності та підвищення обороноздатності держави. Слабкі темпи проведення структурних реформ в бюджетній сфері за зменшення реального обсягу бюджетних коштів, які можуть направлятися на задоволення соціально-економічних потреб країни, починаючи з 2014 року, стали причиною виникнення соціальнодемографічної кризи і поглиблення диспропорцій, а також кризового стану реального сектору економіки. Проблемним аспектом позичкової політики держави у 2018 році є те, що інтенсивне залучення короткострокових позик за аномально високими відсотковими ставками збільшує ризики рефінансування державного боргу, а активну участь нерезидентів у внутрішньоборгових операціях уряду за алогічними коливаннями обмінного курсу підвищує ступінь зовнішньої вразливості економіки", - йдеться в стратегії.

Макрофінансова стабілізація

Автори "Нового економічного курсу" зазначають, що ключові показники зовнішньої стійкості України вказують на те, що процес макрофінансової стабілізації в Україні є хитким і може бути зруйнованим в будь-який момент під впливом масштабних зовнішніх шоків або внутрішніх потрясінь.

"В таких умовах досить тривожним сигналом є скорочення абсолютної суми міжнародних резервів в першому півріччі 2018 року (з $18,8 до 18 млрд) і їх відносного показника до імпорту товарів і послуг. На критично високому рівні міститься розмір зовнішньоборгового навантаження (210,2 % експорту), а обсяги короткострокового зовнішнього боргу продовжують рости. Допущення номінальної ревальвації гривні в першому півріччі 2018 року в умовах скорочення рівня міжнародних резервів при тому, що базові критерії адекватності резервів залишаються виконаними, а на 2018-2020 роки припадає пік виплат за зовнішнім державним боргом, свідчить про вкрай некваліфіковане управління валютно-курсовими процесами і державним боргом в Україні, а також демонструє нездатність відповідальних органів забезпечити тривалу макрофінансову стабільність в країні. Відновлення зовнішньої стійкості економіки, зменшення валютних і боргових ризиків вимагає нової якості макроекономічного регулювання і має спиратися на впровадження комплексної програми відродження і структурної перебудови національної економіки", - пишуть у стратегічному документі.

Боротьба із заборгованістю

Говорячи про борги України, в "Новому економічному курсі" констатують, що через необдуману економічну політику уряду, цей показник щорічно тільки погіршується. Тому необхідно працювати над стабілізацією боргового навантаження.

"У поточному році очікується приблизно такий же рівень припливу іноземного капіталу, як і в попередньому - $1 212 мільярду. Однак склад капіталу нерезидентів зазнає помітних змін. Так, у 2018 році залучення іноземних портфельних інвестицій ($351 млрд) має зменшитися на 12,5% у порівнянні з попереднім роком. Пряме іноземне інвестування в ринки, що формуються, залишатиметься стабільним: $506-523 млрд в 2016-2018 роках. У той же час сума іноземних банківських позик у 2018 році має зрости на 13,8% відносно 2017 року", - зазначають в документі.

Крім того, в "Новому економічному курсі" вказують, що якщо зовнішній борг України продовжить збільшуватися, то наша держава ризикує поглибити кризові економічні тенденції.

"Ключові показники зовнішнього боргу України при порівнянні з середніми для країн з низькими і середніми доходами свідчать про високий рівень боргових ризиків і високий ступінь зовнішньої вразливості економіки. За даними Світового банку, в 2016 році співвідношення зовнішнього боргу і експорту товарів і послуг в Україні (233,7%) більше ніж у два рази перевищувало аналогічний показник для зазначеної групи країн (106,7%). Тиск зовнішньоборгових виплат на валютні надходження від експорту в Україну також удвічі перевищував середній показник: 29,3% проти 14,2%. А українське співвідношення зовнішнього боргу і валового національного доходу (ВНД) - 127,8% - перевищувало середній рівень в країнах з низькими доходами майже в п'ять разів. Україна входила також в десятку країн з низькими і середніми доходами, які мали високий рівень зовнішньоборгового навантаження - понад 100% ВНД", - резюмують у документі.