Блог | ЗАО ''МЗС України''
У Рік Жовтої Свині, який для багатьох з нас асоціюється з майбутніми виборами, а відповідно – і з можливістю чергового Майдану, "Київавтодор" разом з мерією оголосили про початок тендеру на розробку проектної документації для проведення капітального ремонту Хрещатика.
Цілком можливо, що це звичайнісіньке співпадіння. Але чомусь особисто мене воно, м’яко кажучи, насторожує. Таке враження, що дехто на горі вирішив на всяк випадок заздалегідь підготуватися до масштабних відновлювальних робіт, аби потім не робити це поспіхом.
Читайте: Мексиканский вояж нардепа і олігарха
А що ви хотіли? Вибори – вони такі. Наша, так би мовити, традиція, наше головне розважальне шоу, наша найулюбленіша забавка мільйонерів з умовною назвою "займи стілець першим".
Саме тому готуватися до них слід по всіх фронтах. От і готуються. На розробку документації стосовно проведення капремонту Майдану Незалежності з бюджету міста вже виділено п’ять з половиною мільйонів гривень. Кошторис майбутніх будівельних робіт – приблизно десять мільйонів. І це тільки початок. Далі буде. Ну, в залежності від обставин.
А тим часом на дипломатичному фронті, схоже, назріває грандіозний скандал. І мова зовсім не про тотальну імпотентність соколів Павла Клімкіна у справі визволення наших моряків з московської буцегарні. Про цю історію, яка, до речі, стала ключовою підставою для введення воєнного стану, всі майже забули.
Складається таке враження, що доля полонених вже давно нікого з можновладців не цікавить. Світлини на фоні попів та участь у молитовних заходах – ось новий тренд наших високопосадовців.
Вони, наші можновладці, раптом стали ну таким віруючими, такими віруючими…
Такі полум’яні промови з цього приводу проголошують, що іноді мимоволі та й замислишся – а чи не пропустили ми якийсь поворот на шляху до обіцяного Євросоюзу і тепер чимчикуємо прямісінько у Царство Боже. Звісно, у розумінні наших керманичів.
Ну, то так – до слова. Так от, про дипломатичний скандал. Днями на одному з телеканалів вийшло в ефір чергове журналістське розслідування.
Його ключовий тезис виглядає наступним чином: наше представництво МЗС у Мексиці організувало у візовому центрі такі собі добровільно-примусові збори коштів з іноземців, що намагаються отримати візу до України.
Є інформація, що аналогічна практика існує і в інших консульствах за кордоном. Ну, майже як у вітчизняних лікарнях, дякуємо Супрун за вдалу реформу. Та шкільних закладах, храни Боже Гриневич. Та ж сама схема – пишеш розписку про добровільний внесок і передаєш кошти кешем.
Читайте: ''Колективна відповідальність'' за рішенням суду
От і я спочатку так замріявся. А потім, пройшов день, другий, третій.
А вони лише моляться та мовчать. Особливо Павло Клімкін, чиї безпосередні підлеглі як раз і засвітилися в організації цього бізнесу на візах. Каже – нічого такого не чув. Ну, як завжди.
Не треба бути фаховим фізіономістом, аби зробити висновок. Павло Анатолійович нервує – звідси і тремтіння в голосі. Бо зазвичай на будь-які безпідставні звинувачення він відповідає більш упевнено.
Читайте: А ось і перший ''неочікуванчик''
Якщо б дим був без вогнища, все виглядало б зовсім по-іншому. Лунає питання – пане Павле, а чи дійсно наші дипломати обклали даниною іноземців? І відповідь. І всім зрозуміло – претензії дійсно не обґрунтовані.
А так напрошується лише один висновок – наш міністр МЗС разом з підлеглими робить все, аби відбити бажання, зокрема у імпортних інвесторів, відвідувати Україну. І скільки той Кличко не буде ремонтувати Хрещатик та Майдан Незалежності – сенсу суцільний нуль.
