Блог | Закон "Про залізничний транспорт": навіщо і для кого
"Укрзалізниця" - певно, квінтесенція стану більшості державних підприємств. Відсутність стратегії, відсталість у технічному і технологічному розвитку, зловживання на усьому, чим тільки можна зловживати, монополізація послуг і зрозумілий спротив створення конкуренції на ринку, і найголовніше – фактична "приватизація" підприємства в інтересах вузького кола осіб.
Разом із тим, чим краще себе почувають формальні і неформальні керівники "Укрзалізниці", тим гірше живеться рядовим працівникам, пасажирам і бізнесу.
Декілька цифр статистики:
Рівень зношеності вантажних вагонів – 90%
Рівень зношеності пасажирських вагонів – 86%
Середній вік локомотивів – понад 40 років
Задоволення заявок бізнесу 30-50%
Щорічні втрати від корупції 15-17 млрд гривень
Друга за розмірами і єдина не реформована залізниця в Європі
Щорічне підняття тарифів на вантажні перевезення
Читайте: Річка: відродити не можна загубити
Статистика – річ уперта. Так, проблеми не виникли за один день чи навіть рік – вони накопичувались і зав’язувались у міцний "гордїїв вузол", який настав час розрубати. І якщо Україні це вдасться, "Укрзалізниця", звісно, не стане володарем "Малої Азії", відповідно до відомої легенди, але точно зможе конкурувати за вантажопотоки, які йдуть з Європи до країн Азії та Сходу.
Виклики, що стоять сьогодні перед "Укрзалізницею":
відсутність конкуренції, а отже застій і відсутність у суб’єктів господарювання галузі мотивації до підвищення ефективності своєї роботи та якості послуг;
жорстке державне регулювання тарифів на залізничні перевезення, що не дозволяє вчасно реагувати на зміну ситуації на ринку транспортних послуг;
фінансове навантаження Укрзалізниці соціальними функціями держави (перевезення пільгових категорій пасажирів, зобов’язання перевозити пасажирів в приміському сполученні за тарифами, що значно нижчі за собівартість),
перехресне субсидування як пасажирських перевезень за рахунок вантажних, так і перевезення одних видів вантажів за рахунок інших;
відсутність інвестицій в галузь призвели до стрімкого старіння основних фондів галузі (ступінь зносу основних фондів галузі перевищує 80 %). В першу чергу, це стосується рухомого складу.
На комплекс запитань може бути лише комплексна відповідь. Міністерство інфраструктури розробило і подало на розгляд законопроект "Про залізничний транспорт". Його під різними приводами повертають на доопрацювання, відкладають у довгу скриню, відтерміновують час його розгляду й ухвалення парламентом.
Читайте: Таксі: перехід з "темної сторони" на бік світла
Тим не менше, ми вперто лупаємо цю скелю і наполягаємо на надважливості схвалення такого закону в Україні.
Цілі законопроекту "Про залізничний транспорт":
1. Формування на залізничному транспорті сучасних ринкових відносин та підвищення його конкурентоспроможності.
Законопроект презентує нову модель ринку залізничних перевезень, аналогічну європейським залізничним системам:
виділяється в окрему діяльність оператор залізничної інфраструктури, який є відповідальним за її експлуатацію, модернізацію та розвиток. Він надаватиме послуги з доступу до інфраструктури для всіх перевізників на недискримінаційній основі;
встановлюється принцип рівноправного доступу до послуг інфраструктури, що поширюється на всіх осіб, зацікавлених в отриманні таких послуг;
надає можливість утворення конкурентного ринку перевізників (локомотиви + вагони);
визначає чіткі функції, обов’язки та повноваження оператора інфраструктури, перевізників, операторів вантажних вагонів, володільців під’їзних колій;
встановлює правила взаємодії учасників ринку.
2. Підвищення ефективності системи державного управління та регулювання.
встановлюються основи державного регулювання у сфері залізничного транспорту, визначаються відносини з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
визначаються конкретні державні органи, що відповідають за державну політику, безпеку, контроль рівноправного доступу до інфраструктури, тарифи та їх функції.
3. Формування нової тарифної політики у сфері залізничного транспорту.
тариф на послуги залізничної інфраструктури буде регульований державою, ці функції передаються незалежному регулятору;
до тарифу на послуги залізничної інфраструктури входитиме інвестиційна складова, яка може бути використана лише на реалізацію затверджених інвестиційних проектів з розвитку інфраструктури;
запровадження вільного тарифоутворення в нерегульованій державою сфері (інші складові залізничного тарифу – локомотивна, вагонна, - формуватимуться на ринкових засадах).
4. Новий підхід до організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом.
Організація суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом, в тому числі встановлення тарифів на такі перевезення, відбуватиметься через договори між державою та перевізниками, в яких, з однієї сторони, будуть виписані жорсткі критерії якості таких перевезень, а з іншої – чітке зобов’язання органів державної влади сплачувати різницю між цінами на квитки та економічно обґрунтованим рівнем тарифів.
5. Прискорення темпів євроінтеграції України.
Законопроект направлений на впровадження євроінтеграційних процесів України. В основу законопроекту покладено Угоду про асоціацію України та ЄС, а саме 6 директив та 3 регламенти ЄС у сфері залізничного транспорту, імплементація яких передбачена Угодою.
В розробці законопроекту брали участь європейські фахівці в рамках проекту Твінінг у сфері залізничного транспорту. Також законопроект підтриманий європейськими експертами та Світовим Банком.
Ухвалення законопроекту дозволить:
Для держави: підвищити ефективність системи державного управління та регулювання;підвищити ефективність управління державним майном;забезпечити більш повне використання транзитного потенціалу України;прискорити темпи євроінтеграції України.
Для бізнесу: забезпечити доступність інфраструктури залізничного транспорту для користувачів різних форм власності;забезпечити формування на залізничному транспорті сучасних ринкових відносин та підвищення його конкурентоспроможності;розширити можливості підприємницької діяльності у сфері залізничного транспорту;підвищити інвестиційну привабливість підприємств залізничного транспорту.
Для громадян: підвищення якості залізничних транспортних послуг; підвищення безпеки при користуванні залізничним транспортом; підвищення якості праці залізничників.
На сьогодні перед Міністерством інфраструктури та українською транспортною галуззю стоїть вибір: здійснити стрибок тигра чи рухатися вперед із швидкістю черепахи, імітуючи зміни. В цей час весь прогресивний світ стрімко розвивається: безпілотні потяги є буденністю для Австралії, ОАЕ, Китаю, інших країн, ще два роки тому в Японії було запущено потяг, який рухається зі швидкістю 600 км на годину, Ілон Маск тестує проект "Гіперлуп" як потяг майбутнього.
В цей час десь в Україні тривають дискусії, чи варто реформувати залізницю, скільки витратити на заміну фіранок і білизни у вагонах.
Ухвалення Закону – не революція в залізничному секторі, але це – найпростіший крок, яким ми вже сьогодні можемо запустити процес перетворення пострадянської, відсталої у розвитку та низькотехнологічної "Укрзалізниці" на сучасну транспортну компанію. Так, у нас автоматично не з’являться сучасні колії і супершвидкісні потяги, але ми точно зможемо вийти з кола руїн, в якому перебуває найбільша державна транспортна компанія України.
Треба з чогось починати якісні зміни. І ми пропонуємо початок.
