За знаннями через блокпост: як ходять до школи діти Донбасу

Через мінні поля, в обхід блокпостів - саме так ходили до школи близько 100 дітей прифронтового Донбасу ще півтора роки тому. Чи змінилася ситуація? Репортаж DW з Донецької області.Два села по різні боки лінії фронту на сході України. Їх розділяє річка. З одного боку - позиції українських військових, з іншого - проросійських сепаратистів. Щоб потрапити до школи в сусідньому селі, учневі 9-го класу Миколі (ім'я змінено), потрібно було йти через міст і проходити блокпости або, на випадок обстрілів, обходити пару-трійку кілометрів у пошуках човна для переправи.

Мати Миколи, яка побажала зберегти анонімність, розповіла DW, що не змогла переконати сина "не ходити за знаннями через лінію фронту". "Він не хотів втрачати свій клас, друзів і вчителів. А я кожен день молилася, щоб з ним нічого не сталося!" - каже жінка і додає, що іноді йшла на хитрість - просила родичів по той бік фронту знайти який-небудь привід , щоб залишити хлопчика на ніч.

До школи через лінію фронту

Не в кожному маленькому селі Донбасу є школа. І до війни управління освіти розробляло цілі логістичні схеми, як розподіляти дітей з таких сіл по школах міст або великих селищ. Батьки, з якими вдалося поговорити DW на умовах анонімності, стверджували, що ніяких "політичних або ідеологічних причин" для навчання їхніх дітей по різні боки фронту, немає: "У 2014-2015 роках була абсолютно невизначена ситуація: де і яка влада буде. Тому ми і вирішили ходити в свою школу, попри те, що в цей район прийшла "ДНР".

З української території до шкіл в непідконтрольних Києву районах Донбасу на даний момент ходять вчитися, за офіційними даними, чотири дитини.

Багато батьків відправляють своїх дітей через лінію фронту не лише через "звичність" до школи, каже DW керівник гуманітарного штабу "Проліска" Тетяна Кошель, яка допомагає людям у прифронтових районах. У більшості випадків батьки змушені це робити: "Вони працюють по той бік фронту. І їм зручно брати дітей із собою. Вранці вони їх ведуть до школи, а ввечері разом повертаються".

Глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський в бесіді з кореспонденткою DW повідомив, що волонтери, місцеві вчителі, чиновники проводили багато розмов із батьками цих дітей: "Але вони вперлися і не хочуть інакше". Жебрівський не надто хоче афішувати і те, що приблизно 30 дітей, які живуть на території самопроголошеної "ДНР", як і раніше, ходять до шкіл під українським прапором: "Я не можу назвати райони, де це відбувається, щоб дітей не зупинили бойовики. Але така ситуація є, і ми, звичайно, цьому раді".

Рік тому ситуація була складнішою

Ще рік тому школярів, які ходили через лінію фронту вчитися у самопроголошеній "ДНР", було в рази більше, приблизно тридцятеро. Близько 20 дітей вдалося переконати місцевим волонтерам і вчителям - тепер шкільний автобус щодня возить дітей з прифронтових сіл в околиці підконтрольного Києву міста Бахмут на заняття.

Тетяна Кошель розповідає DW, що торік їй довелося організовувати "цілу екскурсію" для дітей з Майорська (передмістя Горлівки, нині непідконтрольної Києву. - Ред.) по довколишніх школах, щоб показати, що "немає сенсу ризикувати, переходячи лінію фронту".

Батьки школярів погодилися на навчання за українською програмою, щойно влада виділила спеціальний шкільний автобус, який возить дітей з прифронтових сіл поблизу Горлівки в школу біля міста Бахмут.

Більшість цих дітей - учні молодших класів. Педагогам Опитненської школи Бахмутського району, де вони вчаться, довелося багато попрацювати, щоб допомогти їм наздогнати шкільну програму. "Фактично вони не вчилися два роки. Їм, звичайно, зараз важко, але, як бачите, від нас іще ніхто не пішов", - говорить директор школи Володимир Жучок. Він не виключає, що в наступному навчальному році в його школі з'явиться більше учнів "з тієї території".

Боротьба за молоде покоління

Деякі сім'ї з прифронтових районів навіть дозволяють своїм дітям виїхати з дому, щоб отримати український атестат про повну загальну середню освіту. І такі випадки не поодинокі. "Були у нас старшокласники, які переїхали сюди, зняли квартиру і закінчили нашу школу", - каже Володимир Жучок. Утім, в деяких сім'ях замислюються і "про зворотній варіант".

Мати однієї дев'ятикласниці з Краматорська розповіла DW, що розмірковує про переїзд до родичів "у спокійний район" самопроголошеної "ДНР": "Вона хоче отримати російський атестат про повну загальну середню освіту, щоб вступити до медичного інституту в Москві". Росія, як і Україна, зараз пропонує дітям з охопленого війною Донбасу хороші пільги при вступі до ВНЗ.

"Та сторона теж не сидить, склавши руки (...) Відбувається справжня боротьба за молоде покоління", - впевнена волонтерка Тетяна Кошель. Вона вважає, що українська влада повинна докласти більше зусиль, щоб "перемогти в цій війні". Наприклад, розширювати можливості дистанційного шкільного навчання. За два останні роки в Донецькій області в п'яти прифронтових школах було запроваджено таке навчання - з першого по останній клас. І так зараз вчаться 2500 дітей з непідконтрольних Києву територій. У новому навчальному році їх може бути вдвічі більше.