Яку роль гратиме Німеччина в Раді Безпеки ООН

З 1 січня 2019 року Німеччина знову стає непостійним членом Ради Безпеки ООН. Які питання Берлін вирішуватиме щонайперше і які проблеми можуть перед ним постати?1 січня 2019 року Німеччина знову посіла крісло непостійного члена Ради Безпеки ООН: цей статус Берліну надається терміном на два роки. Крім постійних членів Радбезу ООН з правом вето - США, Китаю, Франції, Росії та Великобританії, до цього органу належать ще десять непостійних: країни, які не мають права в односторонньому порядку блокувати ухвалення того чи іншого рішення.

Разом з ФРН непостійними членами РБ ООН є Бельгія, Польща, ПАР, Домініканська республіка та Індонезія. Усі ці держави отримали більше необхідних двох третин голосів країн-членів ООН. Раніше Німеччина вже шість разів входила до РБ ООН в статусі непостійного члена, востаннє це було в 2011-2012 роках.

Німецько-французький тандем

Берлін докладе усіх зусиль, щоб виправдати покладену на нього довіру, запевнив міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) після оголошення результатів голосування Генасамблеї ООН у Нью-Йорку в червні 2018 року.

Однак що це означатиме на практиці? Як пояснює держміністр у МЗС Німеччини Нільс Аннен (Niels Annen) першочергово ФРН намагатиметься добитись дотримання міжнародних домовленостей і угод. На даний час міжнародний порядок, заснований на правилах, опинився під загрозою, зазначає Аннен. "Ми повинні захистити його разом з нашими друзями і партнерами", - наголошує держміністр.

Берлін має намір поглибити співпрацю в РБ ООН з іншими європейськими країнами - Бельгією та Польщею, що мають статус непостійних членів, а також з постійними членами Ради безпеки - Францією і Великобританією. З Францією Німеччину пов'язують найбільш тісні відносини: країни займають схожу позицію з ключових питань.

Статус постійного члена РБ ООН для Євросоюзу?

Варто зазначити, що канцлерка ФРН Анґела Меркель (Angela Merkel) побоюється зниження впливу ЄС в ООН і має намір посилити загальноєвропейські позиції. Після виходу Великобританії з Євросоюзу спільнота матиме тільки одного постійного члена Радбезу - Францію.

Саме тому Меркель виступила з пропозицією надати Євросоюзу статус постійного члена Ради Безпеки ООН, замінивши тим самим членство окремих держав - Франції та Великобританії. "За часів, в які ми живемо, європеїзація місць (в РБ ООН. - Ред.) не мала б ціни", - заявила очільниця німецького уряду в червні 2018 року під час виступу з програмною промовою в Мюнхені на засіданні фракції Європейської народної партії (ЄНП) в Європарламенті.

На тлі того, як президент США Дональд Трамп руйнує сформований після Другої світової війни світопорядок, Європейський Союз повинен стати більш згуртованим і не зупинятися у своєму розвитку, вважає Меркель. Розбіжності зі США в НАТО, вихід Трампа з Паризькогої кліматичної угоди та з угоди з Іраном, а також конфлікт навколо трансатлантичної торговельної співпраці - все це свідчить про реорганізацію світового порядку. У такій ситуації ЄС повинен знайти для себе нову і більш рішучу роль, впевнена канцлерка. "Якщо Європа хоче стати глобальним гравцем, вона повинна й діяти, як глобальний гравець", - наголосила Меркель.

Втім, про втілення в життя її ініціативи говорити поки передчасно: Франція не згодна віддавати своє місце Євросоюзу. Замість цього Париж виступає за більш широку реформу ООН і розширення числа постійних членів Радбезу, що передбачає надання такого статусу у тому числі й Німеччині.

Позиція ФРН: роззброєння замість озброєння

Тим часом основною проблемою Ради Безпеки ООН залишається відсутність єдності в поглядах з низки ключових питань. Регулярне застосування права вето постійними членами РБ ООН часто паралізує роботу цього органу і робить її безглуздою. У світлі такої роз'єднаності вкрай малоймовірно, що Берліну вдасться провести найближчі два роки без політичних зіткнень з Пекіном, Москвою чи Вашингтоном.

Очікується, що одним з каменів спотикання стане і питання про необхідність застосування військової сили з метою врегулювання міжнародних конфліктів. Подібні розбіжності траплялися і в минулому. У 2011 році РБ ООН ухвалила резолюцію щодо Лівії, яка допускає бомбардування військових цілей для стримування військової агресії колишнього лівійського лідера Муаммара Каддафі. На відміну від Франції та Великобританії, які схвалили цю ініціативу, Німеччина, яка перебувала тоді в Радбезі ООН як непостійний член, утрималася від голосування.

А в квітні 2018 року Анґела Меркель, на відміну від своїх європейських партнерів, висловилася проти участі у військовій операції проти режиму Башара Асада, яка передбачала авіаудари по Сирії. На засіданні Генасамблеї ООН в Нью-Йорку міністр закордонних справ ФРН також наголосив, що Берлін виступає за роззброєння замість озброєння і за діалог замість конфронтації.

Втім, відмова Німеччини від участі у військових операціях аж ніяк не означає, що Берлін не повинен висловлювати свою думку з питань міжнародної безпеки, зазначає держміністр в МЗС Німеччини Нільс Аннен. Він нагадує, що Німеччина є одним з найбільших і найважливіших постачальників військовослужбовців для місій ООН. Наприклад, в Малі німецькі військові у рамках мандата багатопрофільної комплексної місії ООН зі стабілізації в Малі допомагають сторонам втілити в життя мирну угоду.

Україна, Ємен, Палестина ...

Крім того, Німеччина може зіграти важливу роль у вирішенні кризових ситуацій. Наприклад, Берлін виступає за розгортання в Донбасі миротворчої місії ООН, має намір надавати підтримку спеціальному посланцеві генерального секретаря ООН з питань Ємену, а також хоче залатати діри в бюджеті Близькосхідного агентства ООН для допомоги палестинським біженцям і організації робіт: у вересні 2018 року в адміністрації Трампа відмовилися від сплати внесків до цієї організації. "Я гадаю, що ми добре підготувалися до того, що нас чекає в цьому неспокійному світі", - підсумовує Нільс Аннен.