Які книги читали німці 100 років тому

Як перетворити старе плаття на нове і зварити "кашу із сокири"? Журнали викрійок і книги рецептів допомагали виснаженим Першою світовою війною німцям увійти в колію мирного життя.1918 рік. Кровопролитна Перша світова війна добігала кінця. У Німеччині панували спустошення, голод та злидні. Рідко яку сім'ю обійшла стороною страшна звістка про втрату батька, чоловіка, сина чи брата. А ті з фронтовиків, кому вдалося вижити, часто поверталися додому каліками. Однак, попри все, життя тривало, і крім повсякденних турбот в ньому знаходилося місце і книгам. Про те, до яких з них в той період у німців особливо лежала душа, розповідає виставка "100 книг 1918 року", розгорнута в Баденської земельній бібліотеці в Карлсруе. Серед представлених на ній експонатів - видані в 1918 році книги та листівки.

Кулінарні книги для ощадливих господинь

До кінця війни книги сильно подорожчали. При цьому папір, на якому вони друкувалися, часто був кепської якості. І все одно німці їх купували, віддаючи за них останні гроші, не тільки тому, що зголодніли за читанням, - виснаженим війною людям книга несла надію, служила моральною підтримкою, була їжею для розуму і душі. До того ж, з неї можна було почерпнути чимало корисних порад.

Особливий попит мали кулінарні книги для ощадливої господині. У передмові до них автори обіцяли читачам допомагати готувати смачно і корисно навіть за часів дефіциту, коли хліб, борошно, молоко, картопля, рослинна олія відпускалися в максимально обмеженій кількості, а м'яса було і зовсім днем з вогнем не знайти.

Жінкам пропонувалося використовувати різноманітні прийоми на кшталт "каші з сокири": в кулінарних книгах того часу господині могли знайти рецепти таких страв, як пироги з начинкою з натертої брукви, рагу, салати і супи з кропиви, кульбаби, букових горішків, макухи. Справжніми ласощами вважалися так звані армійські вершки, в ході приготування яких до стану піни збивалися вода, манна крупа, цукор і желатин.

Війна в різних ракурсах

А ще в 1918 році в Німеччині видавалося багато військової літератури - фронтові щоденники, солдатські мемуари, політична публіцистика, військово-історичні календарі. Здавалося б, пройшовши через випробування військових років, люди повинні бути ситі війною. Тим не менш, вона залишалася в свідомості як колишніх фронтовиків, так і тих, хто знаходився в тилу.

На цьому тлі як гротеск сприймається невелика книжка під назвою "Фронтовий щоденник баденської сестри милосердя", видана в 1918 році Баденським жіночим співтовариством. У період з 1915 по 1917 роки її авторка служила на Східному фронті. Як справжня патріотка Німеччини вона пафосно описує бойовий дух і безстрашність німецьких солдатів, їхній "гучний запальний сміх", що постійно лунав з окопів та перегукувався з "веселим шелестом німецького бойового прапора, який колихався на вітру", а також прикрашені гірляндами з квітів зали доглянутих німецьких лазаретів. На першому місці тут - героїчний і патріотичний пафос війни. Про її жахи - ні слова.

Зовсім в інших барвах постає війна в наукових дисертаціях, написаних молодими німецькими лікарями, що пройшли через її пекло. Чого варті самі лише назви цих не призначених для широкого читача праць: "Військово-польова хірургія та операції з видалення кінцівок під місцевим наркозом в умовах бойових дій", "Патологія і хірургія: операції на печінці після її вогнепального поранення в результаті пострілів з близької відстані". Такі публікації теж представлені в експозиції.

Смак до моди й подорожей

Але, звичайно, особливо високий попит мали видання, що повертали людей до нормального життя, - журнали мод, науково-популярна та пізнавальна література, казки, книги з мистецтва, любовні романи. За часів війни німецькі жінки втомилися від носіння погано скроєних нарядів. Їм хотілося знову повною мірою відчути себе представницями прекрасної статі та привертати увагу чоловіків. Однак від паризької моди патріотки Німеччини відвернулися: як-не-як, Франція була ворожою державою.

Так що тепер погляди німецьких дам були звернені до того, що пропонував модницям дружній Відень. А в Австрії 1918 року головним трендом був спортивний стиль в одязі - обтислий силует, ніяких рюшів і складок, укорочена довжина спідниць, зменшених розмірів капелюшки. У віденських журналах мод німецькі господині знаходили безліч викрійок, а також безліч практичних порад з приводу того, як перешити старий одяг і перетворити його в новий.

А ще, після чотирьох років війни та поневірянь, у німців раптом прокинувся смак до подорожей. Неймовірно, але факт: у 1918 році туристичні довідники стали розходитися в Німеччині майже як гарячі пиріжки. Зрозуміло, далеко не кожен міг дозволити собі відпочинок в якій-небудь екзотичній заморській країні. Але невимовне задоволення люди відчували, навіть просто гортаючи каталоги.

Милуючись барвистими ілюстраціями, людина уявляла, як лежить на білосніжному пляжі під тінню тропічної пальми та під легкий сплеск блакитної хвилі куштує коктейль. Зате відпочинок на німецьких курортах на кшталт Баден-Бадена для декого все-таки був доступний, і після Першої світової війни курорти поступово почали заповнюватися відпускниками. Крок за кроком, життя в Німеччині входило в мирну колію.