УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Як у Німеччині запобігають фальсифікаціям виборів?

1,3 т.
Як у Німеччині запобігають фальсифікаціям виборів?

Попередній результат на виборах у Німеччині стане відомий уже ввечері неділі. DW розібралася, яким чином вдається так швидко порахувати голоси, чому у ФРН не бояться фальсифікацій і що таке обов'язок організувати вибори.Виборча ніч - звичне явище в Україні. Нескінченні ток-шоу збирають телеглядачів, поки поступово надходять результати виборів з усе нових дільниць і округів. Кількість підрахованих голосів починає наближатися до позначки у 100 відсотків у кращому разі вдень у понеділок. У Німеччині попередній результат, який, утім, дає повноцінне уявлення про розподіл місць у Бундестазі, відомий ввечері у день голосування.

Вручну та телефоном

Із запитанням, яким чином у Німеччині вдається так швидко дізнатися підсумки волевиявлення, DW звернулася до керівника відділу з організації виборів міської влади Бонна Томаса Фріке (Thomas Fricke). Голосування триває з 8:00 до 18:00, після чого одразу починають рахувати. Усі бюлетені підраховуються вручну, немає жодних машин чи техніки, які би здійснювали підрахунок. За словами Фріке, "за півтори-дві години можна розраховувати на результат виборів на дільниці".

Ці цифри невідкладно телефоном повідомляються у відділ, який займається організацією виборів у окрузі. Зокрема, Бонн є одним виборчим округом. Відділ, яким керує Томас Фріке, збирає дані з усіх дільниць. "Близько 22 години можна очікувати попередній результат виборів у Бонні. Якщо буде перерахунок, тоді це триватиме довше", - говорить Фріке. Після цього він телефоном повідомить підсумки земельній виборчій комісії, а та, своєю чергою, федеральній виборчій комісії. Таким чином пізнього вечора неділі, 24 вересня, вже буде зрозуміло, як кожна партія буде представлена в Бундестазі.

На дільницях також складають протоколи, на основі яких встановлюють остаточний результат. Його оголошують за кілька днів.

Оскільки цифрові засоби використовуються хіба що для оприлюднення результатів виборів на округах, то зараз у Німеччині не бояться втручань хакерів у вибори.

Проголосувати поштою

У низці моментів вибори в Німеччині відбуваються подібним чином, як і в Україні. Значною відмінністю є можливість голосувати поштою. Це може зробити кожен, хто хоче. Потрібно лише подати заяву особисто або письмово електронною поштою або ж на сайті органу місцевого самоврядування. Виборець отримує бюлетень, заповнює його, коли зручно, і відправляє поштою. 2013 року майже чверть виборців у ФРН проголосували поштою. За даними Фріке, у Бонні цього року частка буде навіть вищою.

Добровільно-примусові помічники

В Україні виборчі комісії складають окрему вертикаль, яка існує окремо від органів влади. Центральна виборча комісія на кожні вибори утворює територіальні або окружні комісії, які, своєю чергою, формують дільничні виборчі комісії. Вони утворюються з людей, запропонованих партіями або кандидатами, які балотуються на цих виборах. Неупередженість при цьому має забезпечуватися тим, що члени комісій представляють різні (в ідеалі - усі) партії або кандидатів.

Якщо в Україні члени комісій і готують вибори, і організовують голосування, і рахують голоси, в Німеччині ці завдання розділені. Всю підготовку здійснюють відповідні чиновники з федеральної або земельної влади або органів місцевого самоврядування. А ось у день виборів уся робота на виборчих дільницях лягає на плечі так званих помічників на виборах (Wahlhelfer).

Працюють вони на громадських засадах. Ключова відмінність від України полягає в тому, що тут ідеться не про можливість, а про обов'язок. Таких помічників довільно відбирають відділи з організації виборів органів місцевого самоврядування. Вибори проводяться лише в неділю або інший вихідний. Однак якщо громадянин, наприклад, має зміну в цей день або хворіє, то це є поважною причиною відмовитися організовувати вибори. Просте небажання підставою не є, і тоді з того, хто ухиляється, можуть стягнути спеціальний штраф.

Утім, як говорить Томас Фріке, у Бонні ще не доводилося вдаватися до примусу для організації виборів. Близько двох тисяч людей самі добровільно записуються, решту вдається знайти. "У нас не було потреби когось зобов'язувати. Якщо хтось не хоче або має підстави, чому не може, то ми шукаємо інших, адже в місті з населенням у понад 300 тисяч осіб це не складає жодної проблеми", - стверджує Фріке.

За свою роботу помічники отримують винагороду в розмірі 35 євро. Члени дільничних виборчих комісій в Україні також отримують оплату - за день голосування та, можливо, за наступний день, якщо підрахунок голосів затягнеться. На останніх виборах до Верховної Ради, у жовтні 2014 року, за один день оплата становила 170 гривень. Оскільки в Україні це не обов'язок, то за такі гроші мало хто йшов би працювати впродовж приблизно трьох тижнів. Ця проблема вирішується тим, що партії або кандидати зазвичай неофіційно доплачують з власних коштів - суми коливаються від кількасот до десяти тисяч гривень.

Руками самих виборців

У Німеччині звинувачення у фальсифікаціях на виборах - не те, що можна часто почути. Цього року хіба що праві популісти піднімають цю тему. У травні на земельних виборах навіть провели перерахунок, однак на розподіл місць він не вплинув.

Фріке пояснює це тим, що хоча готують вибори органи влади, здійснюють підрахунок самі виборці, тобто помічники на виборах. "Помічників на виборах довільно обирають з населення. На кожних виборах склад виборчих комісій є щоразу новим, він добирається випадково. Тож немає можливості наперед домовитися зробити якісь інші результати, відмінні від того, як проголосують", - каже Фріке. Коли кореспондент DW пояснює йому, що таке "адміністративний ресурс", він сміється: "Я уже майже 40 років працюю тут, у місті Бонн. Таких звинувачень досі не було. Це позбавлено сенсу і практично неможливо".

Крім того, що помічники на виборах контролюють під час підрахунку один одного, цей процес є цілковито публічним. Якщо в Україні на підрахунку можуть бути присутніми лише зареєстровані спостерігачі, журналісти та представники кандидатів або партій, то в Німеччині прийти може будь-хто. "Кожен може дивитися та особисто переконатися, що фальсифікації - виключені", - запевняє Томас Фріке.

Бюлетені виготовлені з простого паперу, без водяних знаків чи якихось інших видимих захисних графічних елементів. Попри це, боннський чиновник переконаний, що підробити бюлетень дуже складно: "Папір такого формату не дістати".

Більше того, в Німеччині рівень довіри настільки високий, що на дільниці достатньо показати запрошення на вибори, яке кожному надсилається персонально. Посвідчення особи зазвичай просять лише коли виборець не має із собою запрошення.