Прийміть участь
в розіграші
планшету Взяти участь
Приз
БлогиСвіт

/Політика

Як твориться суспільне мовлення: приклад Львова

204

Звільнення співробітників, втрата майна - реформування державного телерадіомовлення дається нелегко. Про те, як це відбувається в найбільшій філії НТКУ в Україні - у репортажі DW зі Львова.Близько 350 співробітників. Це - найбільший штат серед усіх обласних телерадіокомпаній в Україні. Під час реформи на львівському державному телебаченні тут втратили роботу понад 200 осіб. Скорочували за схемою, схожою для всіх обласних ТРК. "Враховуючи, що компанія недофінансована на половину, центральна дирекція вирішила уніфікувати штатну чисельність і розрахувати її під 3,5 години власного виробництва на день", - пояснила Наталія Степанова, тимчасово виконуюча обов’язки менеджера львівської філії НСТУ. 3,5 години власного виробництва для львівського телебачення - це програми "Ранок", "Новини" і "Тема дня". "По суті, всі працівники, які працювали на цих проектах, залишились", - пояснює Уляна Антоник, продюсер телерадіокомпанії. Журналістам з інших програм запропонували обирати: потрапити під скорочення, або працювати на новинах, де було найбільше вакансій.

Колишня випускова редакторка і журналістка інформаційної редакції Львівського радіо Вікторія Мацькович – одна з тих, кому місця після реформи не знайшлося. Редакторка розповідає, що їй повідомили, що з квітня її посаду буде скорочено, бо натомість створюють Бюро новин, де буде готуватись один продукт спільно для телебачення і радіо. "Але штат набирали "підкилимно", з лояльних до себе людей. З нашої редакції, яка виступила проти змін, ніхто не потрапив. Пропонували вакансії журналіста, редактора, наприклад, в Києві, чи Харкові. Але не всім таке підходить", - каже вона.

Позови старих кадрів і боротьба із "джинсою"

Попри те, що ображених і незадоволених змінами, за словами Вікторії Мацькович, багато, судитись готові одиниці. Нині позови подали лише четверо: колишній керівник львівської філії і троє колишніх працівників пенсійного віку. Справи, за їхніми позовами ще не розглядались. "Їхні претензії стосуються того, що комісія при визначенні переважного права отримати роботу, мала враховувати саме стаж і досвід, а комісія, в першу чергу, враховувала соціальну захищеність: наприклад, переваги мали матері-одиначки або люди, яким залишилось кілька років до пенсії. А ми, виявляється, мали надати перевагу цим скаржникам ", - пояснює Наталія Степанова.

Загалом же, нове керівництво говорить про саботаж реформи. "Людям хочеться працювати в комфортних умовах, які вони собі створили, і інакше - ніяк. Багато хто не хоче поступатись амбіціями, мовляв, я - директор і я буду тільки директором", - каже Уляна Антоник. Продюсерка заявляє, що серед причин "саботажу" є й небажання низки співробітників втрачати можливості неправомірної вигоди, які, мовляв, існували до реформи: в ефір, каже Антоник, в обхід бухгалтерії каналу виходили комерційні проекти, а в новинах з'являлась "джинса". "Ліві" доходи працівники виправдовували малою зарплатою, але нині ці схеми припинили, запевняє продюсерка.

В рамках боротьби з нелегальними способами заробітку журналістам обіцяли суттєво підняти зарплату. Для тих, хто працює в новинах і не має вислуги років, заробітна плата виросла з 7300 до 9600 гривень. Хоча за після реформи обіцяли зарплатню у 16 тисяч гривень. Утім, наразі вийти на такі суми не можуть через недофінансування.

Через реформу втрачають майно

Ще одним викликом для львівського телебачення стала інвентаризація майна. Виявилось, що є багато необлікованого і такого, що належить іншим організаціям. Наприклад, приміщення львівського державного радіо в самому центрі Львова, де воно було майже від заснування, належить Львівській міськраді. Під час старту реформи Суспільного, радійників попросили залишити приміщення.

Нове керівництво каналу каже, що не шкодує про такий розвиток подій. Бо з одного боку, це - зняття залежності від міської ради, а з іншого - економія коштів. Щомісяця на комунальні платежі цього приміщення компанія змушена була витрачати до 600 тисяч гривень. Тому радіо переїхало в студію львівського телебачення на Високому замку.

Адмінресурсу більше не буде?

Розпрощатися довелось і з обладнанням однієї ефірної апаратної. Її телекомпанія орендувала в обласної адміністрації безкоштовно. "Дія договору про оренду закінчилась ще в 2014 році. Однак телекомпанія користувалася цим досі. Ми пропонували облдержадміністрації викупити цю техніку, однак ті відмовились", - каже Наталія Степанова. Нову апаратну довелось облаштовувати з того, що було, і тих елементів, які передали з Києва. "Але зате ми маємо чисту совість, ніхто не скаже, що щось відпрацьовуємо. Глобально ми перейшли зараз на гіршу якість, на гіршу техніку, , але зате ми - вільні від впливу", - пояснює Уляна Антоник.

Раніше події, які стосувались діяльності голів облдержадміністрації, міської ради в обов'язковому порядку висвітлювались в кожному випуску новин державної телекомпанії. Тепер такого не буде. "У нас є щомісячна програма "Звіти наживо" куди і голова Львівської облдержадміністрації, і міський голова зможуть приходити і розповідати про свою діяльність. Але це має бути не монолог, а діалог", - каже Уляна Антоник. Перший такий звіт відбув міський голова Львова Андрій Садовий, а 22 червня - черга голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки.

Швидких змін очікувати не варто

Проблеми львівської телерадіокомпанії - схожі на проблеми обласних ТРК: необліковане майно, незадоволення скорочених… Однак у Львові саботаж колишніх працівників проявився найпомітніше, констатує експерт Реанімаційного пакету реформ Ігор Розкладай. Були і протести, і петиції з вимогою скасувати реформу, і навіть виступи зі скаргами на засіданні Комітету Держтелерадіо. На його думку, так відбувається тому, що штат львівського ТБ був "найроздутіший". Експерт переконаний, що альтернативи різкому скороченню штату немає.

Водночас говорити про перші результати реформи, на його думку, ще зарано. "Питання фінансування - не вирішене. Телерадіокомпанії отримали невідремонтовані приміщення, застарілу техніку, вимагати в таких умовах новий якісний продукт - невідповідально", - вважає експерт. Хоча додає, що деякі зміни, наприклад, контенту, вже можна побачити. "З'являються аналітичні програми, дитячі. Зараз йде період експериментів. Добре також, що там багато молодих кадрів, які рухають цю машину вперед. Але про серйозні глобальні зміни говорити ще зарано", - каже він і пропонує подивитись на результат, наприклад, за рік.

Читайте всі новини по темі "Deutsche Welle" на сайті "OBOZREVATEL".

Джерело
0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги